Неофашизм/Рашизм – війна росії проти України

АНАЛІТИКА 30.04.2022 Коментарі 3

Війна в Україні - не просто черговий військовий конфлікт, яких достатньо налічується у сучасному світі. Це не звичайний спір за території чи ресурси. Це надто інше. Ця війна потенційно несе загрозу всій людській цивілізації. І загроза насамперед європейській цивілізації, яку, на жаль, більшість представників європейської еліти, заколисані ситими десятиліттями, не відчувають. Адже по формі і по суті це ренесанс сил, які поставили світ перед лицем катастрофи в 30-тих - 40-тих роках ХХ століття.

Перший пласт війни, він видимий. Це класичне протистояння цивілізації та варварів. Протистояння прогресу з регресом. Майбутнього з минулим. Це все вже було в історії. Багаті та процвітаючі провінції Древнього Риму втратили мілітарну міць та харизму бога Марса і отримали натовпи голодних і диких варварів на своїх кордонах, як прагнули опустити культурний та багатий Рим до свого примітивного стану. У ролі цивілізації Риму у нас Європа, а Україна - це брама в Європу.

Другий пласт, він глибинніший. Це ренесанс міксу фашизму та нацизму в новій формі. Міксу, що врахував минулі помилки, зробив відповідні висновки і вийшов у світ з другим шансом 2.0. І називається він Рашизм.

В класичному трактуванні фашизм - це ідеологія, основою якої є сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея єднання, мобілізації нації й держави проти ворогів, ідея постійної війни і панування.

Під час україно-російської війни на російському державному ресурсі РИА “НОВОСТИ”, вийшла стаття під назвою “Что Россия должна сделать с Украиной”. Читаючи цей опус, мимоволі жахаєшся від думки: “Я справді знаходжусь у 21 столітті? Автор цього тексту живе у 21 столітті?”.

Стаття в цинічній формі дає установку що робити з українцями після завоювання України Росією. Проголошуючи курс на денацифікацію України (дивне поняття, якому немає аналогів), автор наголошує, що денацифікація неодмінно буде означати і деукраїнізацію. Тобто все, що пов'язане з українністю, мова, культура, традиції, історія, тощо - підлягає ліквідації. Початок цієї ліквідації ми могли побачити на вулицях Бучі після відходу російських окупантів. Сотні убитих цивільних мешканців, з зав'язаними назад руками і зі зав'язаними очима. Убитих лише через те, що вони українці. Хтось за українську мову, хтось за те, що вчитель в українській школі.

Така Буча, за планами авторів статті, розміщеної, наголошую, на державному інформаційному ресурсі, має розповзтись по всій Україні. Далі більше. Денацифікація передбачає обов'язкову деєвропизацію. Тобто у 21 столітті хтось вирішує, кого можна знищувати як націю, вирішує кого можна виривати з сім'ї європейських народів, вирішує кому можна жити, а кому потрібно вмерти. Українець має вмерти - такий постулат фашизму 2.0. І як результат в статті наголошується: “Украина невозможна в качестве национального государства”. Хто б сумнівався, що після денацифікації, деукраїнізації, деєвропеїзації, та й зрештою фізичної ліквідації - мова про Україну як націю не стоятиме взагалі.

Сьогодні ми бачимо як на захоплених Росією територіях активно проводиться в життя тези цього новітнього “Майн Кампф”. Зі шкіл виключають викладання української мови. Міняють підручники з історії. Дітей насильно вивозять в Росію і публічно заявляють про їх примусову русифікацію.

Багато хто з нас чув фразу “Фашисти майбутнього будуть називати себе антифашистами”. Це яскраво ілюструється позиціонуванням російської пропагандистської ідіоми про Україну. Згідно якої саме Україна є втіленням нацизму. Автори цього пропагандистського штампу не утруднюють себе питаннями, як це є можливим в країні, де існують демократичні вибори, де відсутній культ особистості. Де взагалі Президент єврей. Де відсутній мілітарний тоталітаризм. Де взагалі відсутні будь-які характерні ознаки фашизму чи нацизму.

Для чого? Загіпнотизований пропагандою російський народ з'їсть і більш абсурдніші одіоми. Справа Геббельса не вмирає.

Звідки це все взялось? База цієї шовіністичної ідеології лежить в працях російського генерала Денікіна та російського філософа Ільїна. Автори, яких так полюбляє цитувати Путін. Саме вони є тими цеглинами, які заклали сучасну ідеологію мілітаристичної шовіністичної Росії. Ідеологію рашизму.

Саме там є вся сучасна світоглядна філософія Росії:

- Протистояння з Заходом
- Диктаторська форма правління
- Невіддільність України від Росії
- Особливості російського православ'я, тощо.

Апологет сучасної ідеології Росії Ільїн пішов значно далі:

“Під час наступу лівого хаосу і лівого тоталітаризму це (нацизм, фашизм) було явищем здоровим, необхідним і неминучим. Така концентрація буде здійснюватися і надалі, навіть у найдемократичніших державах: в годину національної небезпеки здорові сили народу будуть завжди концентруватися в напрямку охоронно-диктаторському. Зрозуміли це і намагаються уникнути зазначених помилок. Будемо сподіватися, що і російські патріоти осмислять помилки фашизму і [нацизму] до кінця і не повторять їх».

Це слова улюбленого філософа Путіна. Який ставить йому в Росії пам'ятники та перепоховує його прах.

Ільїн закликав, що кожен росіянин повинен беззастережно любити і вірити в три любові: До Росії, Бога і Національного вождя. 

В унісон Путіну оду постулатам та ідеям неофашизму співають його опричники. Заступник голови Ради Безпеки Російської Федерації Дмитро Медведев публічно анонсує створення в скорому часі відкритої Євразії від Лісабона до Владивостока. А Україна лише перший етап.

Голова “Роскосмосу” Дмитро Рогозін заявляє, що Росія визволяє Україну від нацизму. Це той Рогозін, який відомий своїми нацистськими маршами в центрі Москви з тисячами зігуючих росіян.

Іншого не може бути. Росія або переможе або... програють всі. Президент Російської Федерації Володимир Путін прямо заявляє: “Зачем нам такой мир, если там не будет России?”.

Так що таке Росія сьогодні?

Культ особи та тоталітаризм

Росія це країна, в якій народилось, виросло і ввійшло в доросле життя ціле покоління молодих людей, в яких все життя пройшло під президентством однієї людини.

Вся влада в країні зосереджена в одних руках. Знищена вся свобода слова. Демократичні інститути перетворенні в профанацію або взагалі ліквідовані. Вибори перетворенні у фарс. І над усім цим нагромадженням імперських конструкцій - він. І цар, і бог, і закон і все суще над 1/6 частиною суші.

Вся опозиція - номінальна, переведена на підніжний корм від верховного вождя.

Мілітаризм

Ще з далеких 2000-их років, після приходу Путіна до влади, військові бюджети російської федерації злетіли як яструби над полем битви. Ера фантастичних доходів від продажів енергоносіїв перейшла і інтерплітувалась в еру мілітаризму.

Країна, яка завжди в своїй історії відставала у технологічному, промисловому і культурному прогресі, яка ніколи, попри зусилля, не могла наблизитись до рівня розвитку країн Заходу - вирішила, що кількість зброї здатна урівноважити інноваційно-технологічне відставання від країн цивілізованого Заходу.

Найбільший парадокс, що у цьому Росії максимально сприяли і помагали країни Західної Європи, які наївно вирішили, що інтеграція Росії в економічну модель Заходу, допоможе останній в її розвитку як економічно так і соціально безболісно інтегруватись в європейську модель демократії.

Але вийшло все зовсім навпаки. Росія посадила Захід на енергетичну голку. Зробила країни Заходу залежними від цієї голки. Зробила їх по суті безвольними і сліпими до народження на теренах Східної Європи тоталітарного мілітаристичного монстра. Парадокс. За кошти країн Європи Росія створює озброєну до зубів армію, щоб в майбутньому поглинути Європу. “Від Лісабона до Владивостока”. Частина політикуму Європи була всі ці роки сліпою, частина змащена нафтодоларами.

І як наслідок Росія перетворилась у мілітарного монстра з неймовірною кількістю різноманітної зброї. Все суспільство і інформаційне поле Росії перейшло на мілітаризм. Культ армії та війни у мистецтві, створення фільмів та серіалів на військову тематику. Створення молодіжних військових організацій ЮНАРМІЯ, за прикладом ГІТЛЕРЮГЕНДа. Пропаганда культу 9 травня. Створення паперових Рейстагів і їх імпровізовані штурми.  

Імперіалізм

По суті, ми всі сьогодні спостерігаємо велику агоністичну спробу відродження останньої імперії у світі. Імперії, що не була кінцево знищена разом з падінням берлінської стіни.

Колись принижена через свої імперські амбіції Веймарським миром Німеччина породила Гітлера і світ здригнувся в середині 20 століття, від жаху нацизму. Сьогодні принижена через свої імперські амбіції розпадом Радянського Союзу Росія прагне відвоювати своє прагнення бути імперією. Впливати на світ, рухати кордони і диктувати свою волю. Світ зупинився на порозі новітніх жахів 21 століття. І чим швидше він це усвідомить, і чим швидше злізе з енергетичної голки - тим менш болючішим буде розвал агонізуючою останньої імперії світу для всієї людської цивілізації. 

Ідея єднання та мобілізації нації

Росія у 21 сторіччя вступила з рядом величезних проблем. Однією з найбільших проблем і найбільш замовчуваних - це демографічна проблема. Висока смертність, низька народжуваність, та постійні хвилі еміграції ведуть до швидкого зменшення населення Росії. Що у свою чергу веде до загрози утримання величезної території, бо це потребує значних людських ресурсів, яких вже бракує.

Щоб зберегтись від падіння в демографічну яму, ідея поглинання сусідніх народів та їх країн стає домінуючою в стратегії сучасної Росії. Україна та Білорусь є першими ланками у реалізації цієї стратегії. І, з огляду на це, вже не такими дивними здаються переселення людей з України на Далекий Схід, що зараз практикується владою Росії, викрадання людей, а особливо дітей з окупованої території України та їх примусове вивезення до Росії.

Тотальна політика агресії на сусідні країни потребує повної мобілізації нації та країни, створення образу зовнішніх ворогів. Весь цей набір ми спостерігаємо на території Росії вже впродовж більше 10 років. Величезні, просто астрономічні суми вкладаються в машину пропаганди. І як результат, агресивна воєнна істерія в російському соціумі. Це і юний автогонщик, який на міжнародних змаганнях зігує на публіку. Це і 70% +, які за продовження війни в Україні. Це і заклики публічних осіб до розв'язуванні ядерної війни.

Культ країни оточеною кільцем ворогів

Скажіть, чи ви знаєте ще таку країну, в якій кожному народу, етносу придумана окрема зневажлива назва? Хохли, звері, чурки, піндоси, макаронніки, бульбаші, курати, пшеки, чухонці. І в цих назвах мало гумору. В цих назвах презирство і відчуття своєї вищості над іншими. Образ ворогів, які зі всіх сторін обклали Росію, - це тотальний світоглядний наратив сучасної Росії. Ворогів, яких необхідно знищувати.

Вся етика сучасного суспільства Росії зведена та нівельована до абсурдних форм, в яких повністю відсутня емпатія. Навіть до своїх. Потоплення крейсера “Москва” росіян цікавило виключно з мотивів втрати військової одиниці. Загибель майже 500 моряків, фактично пройшло незаміченим суспільством.

Страшні наслідки пропаганди створили у російському суспільстві атмосферу мілітаризму, шовінізму, відсутності емпатії та віру у свою вищість, незгодні з якою мають бути знищені.

Карго культ

І навіть такий інститут як Церква повністю перетворився у Росії на підрозділ бойової одиниці. Священнослужителі є офіцерами ФСБ. В Україні московські попи працюють наводчиками для артилерії, переховують в храмах зброю.

Релігія в Росії набула абсолютно неетичних і неморальних форм, ховаючи за обрядовістю та формами тотально войовничий і нехристиянський по своїй природі  карго-культ.

Апофеозом цього стало відкриття під Москвою храму війни, де на стінах  храму зображені сцени боїв та війни. Вся символіка і нумерологія храму присвячена війні. В планах викласти мозаїкою портрети Сталіна, Путіна. Анонсувалось виставлення в храмі костюму та кашкету Адольфа Гітлера.

Якщо вам мало, послухайте головного ідеолога сучасної Росії Дугіна:

“Украина нужна не нам, русским, Украина нужна Христу. Поетому ми там и находимся. И поетому ми оттуда никогда не уйдем”.

Вони збираються іменем Христа сіяти смерть і насилля. Вернулись часи Середньовіччя.

Тотальна цензура і знищення опозиції

Створення тоталітарного неофашистського утворення ефективним є лише при повному знищенні будь-якої опозиції. Убивства громадських та політичних діячів, того ж Немцова чи Політковської, зачищення опозиційних політичних сил та незалежних ЗМІ проводилось не один рік.

На зміну реальної опозиції утворенні фейкові опозиційні ресурси аля партія ЛДПР Жиріновського чи інформаційні ресурси на кшталт «Ехо Москви», «Дождь».

Сьогодні опозиції в Росії немає, від слова зовсім. Цензурування інформаційного поля введено тотально. За думки, що розходяться з офіційною лінією, загрожують реальні тюремні терміни. 

Зверхність і віра у свою обраність

Своєрідна карго-релігія сучасної Росії - це віра у свою обраність, у свій особливий статус у світі. У те, що народ Росії володіє якимось своїм, неповторним духовним стержнем, що виокремлює його з поміж інших. Що в росії є своя місіонерська місія.

Під цей постулат задля здійснення особливої місіонерської місії можна використовувати будь-які засоби, в тому числі ядерну зброю. Бо, зі слів Президента Росії, “Все погибнут, а ми попадем в рай”.

Віра у свою особливу місію поза езотеричними та метафізичними фантазіями будується на фундаменті ІІ світової війни. Культ перемоги, в якому героїчний російський народ здолав фашизм. Не коаліція світу, не американці, британці, французи та інші народи, а саме росіяни. Не українці, білоруси, казахи, грузини та інші народи СРСР, а саме росіяни.

Хіба нікому не дивно, що Росія одна з небагатьох європейських країн, не має у своєму законодавстві кримінальної статті за заперечення факту Голокосту? І це країна, яка продукує свою особливість у знищенні нацизму.

Росії не цікавий Голокост як явище, як трагедія. Росії не цікавлять долі чи трагедії інших народів. Її цікавить лише своя вищість, своя обранність. А це, як ми знаємо з історії, завжди приводить до геноцидів інших народів.

Деталі, в яких криється антихрист

Навіть якщо ти прагнеш заховати суть власного фашизму від усього світу - завжди настане момент, коли через невеликі образи чи форми почнуть проявлятись контури і сама суть фашизму. Бо суть неможливо заховати. Бо вираженням суті є форми, а вони неодмінно проявляться.

І тоді буде буква Z, яка так близька до символів третього рейху. І тоді будуть символізми, такі як зігування, і багато іншого. Бо чи фашизм, чи нацизм - це прагнення до витонченої форми, до деталей, що підкреслюють велич. Це модерн у монументалізмі та символіці.

Такий набір ознак фашизму неодмінно знайде своє втілення у зовнішніх агресіях та війнах. Ми бачимо це на прикладі агресії проти України. І це лише початок. Як Гітлера, якого колись не зупинили після Чехії, і який ледь не поставив світ на грань катастрофи, - так і сьогодні, якщо Путіна не зупинять в Україні, завтра весь світ може очікувати війну на своєму порозі. Бо з кожною завойованою країною сила, міць, кількість і апетити агресора войовничого ренесансного фашизму будуть зростати.

І чим швидше світ усвідомить в повній мірі небезпеку, що нависла над ним. Небезпеку, що загрожує перетворити весь світ у радіоактивний попіл, небезпеку, що прагне зламати всі устої сучасного світу і на його руїнах побудувати світ нового порядку, - тим легше і швидше світ усуне небезпеку. І зробить все, щоб це не повторилось у майбутньому.

Сьогодні Україна - форпост цивілізованого світу у боротьбі проти варварів, що сунуть ордами запаленими ідеями ренесансного фашизму. Під гаслом “русский мір” от Лиссабона до Владивостока”.

Вони не називають фашизм - фашизмом, бо як сформував ідеолог Ільїн - “назвати фашизм фашизмом - це найбільша помилка, яка може привести до поразки”:

«Франко и Салазар поняли это и стараются избежать указанных ошибок. Они не называют свой режим „фашистским“. Будем надеяться, что и русские патриоты продумают ошибки фашизма и национал-социализма до конца и не повторят их».

Support the project here:

DONATE

Відгуки

2022-05-04 14:45:32

2022-05-04 11:49:53

2022-05-03 05:10:47

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2022 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: