Ленд-ліз як найкращий засіб боротьби з фюрерами

Епохальне рішенння американского конгресу про відкриття ленд-лізу для України разом з іншими кроками антипутінської коаліції повинні розвернути хід нинішньої великої війни. Так само, як під час ІІ світової американський ленд-ліз фактично став вирішальним чинником для перемоги над Гітлером та нацизмом.

Відверто кажучи, цивілізований світ має намір руками українців вирішити проблему, ім’я якій – владімір путін. І для цього нам обіцяють надати практично будь-що, аби тільки це дало результат.

Тож світ вирішив відтворити уже випробуваний спосіб, за допомогою якого було знищення нацистського фюрера – застосувати ленд-ліз. Відповідний закон був одностайно ухвалений Сенатом 6 квітня і прийнятий Палатою представників (417 «за», 10 «проти») 28 квітня 2022 року. Тепер усі чекають підпису президента Байдена та встановлення ним прискорених процедур для доставки продукції військового призначення.

У перемоги багато батьків…

Українці не були б українцями, якби не влаштували суперечку довкола того, хто першим запропонував ленд-ліз.

Вважається, що американські очільники ухвалили доленосне рішення після звернення 16 березня Володимира Зеленського до Конгресу.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав, що цей механізм допомоги Президент України запропонував ще у виступі на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції 19-21 лютого. «Як і всі гарні амбітні ідеї, її спочатку сприйняли із скепсисом. Нам пояснювали, чому зараз не до ленд-лізу, чому нам не потрібен ленд-ліз, а потрібно щось інше, і т.п.», - виправдовувався очільник МЗС.

Але йому одразу ж нагадали, що ухвалений у квітні законопроєкт подали до Сенату ще 19 січня 2022 року. На це полюбляють звертати увагу расєянські пропагандони, стверджуючи, що Штати давно готувались до війни. Насправді американці вже тоді попереджали, до чого все йде, тож цей проєкт був тим самим, як полюбляє казати бульбафюрер, «превентивним ударом».

Натомість пальму першості хотіли забрати прихильники Петра Порошенка. Вони нагадали, що п’ятий президент заявляв про потребу прямої військової допомоги від США на зразок програми ленд-лізу часів ІІ світової в інтерв’ю The Washington Post ще в якості кандидата в президенти навесні 2014 року. Щоправда, це тоді сприймалось геть інакше, аніж на восьмому році війни, тож жодної реакції Вашингтону на це побажання не було.

Два ленд-лізи

Нинішній і ленд-ліз періоду ІІ світової серйозно різняться. Насамперед тим, що у війні з німецьким нацизмом ленд-ліз надавався не одній державі, а більш як десятку країн антигітлерівської коаліції, насамперед Британській співдружності.

Тоді з матеріалів і товарів США на загальну суму $50,1 млрд. Велика Британія одержала більш як 60% (на $31,4 млрд), а СРСР – лише трохи більше 20% (на $11,3 млрд).

Перший варіант «Закону про забезпечення захисту Сполучених Штатів» був ухвалений Конгресом 11 березня 1941 року. Він надавав президентові США повноваження допомагати будь-якій країні, чия оборона визнавалась життєво важливою для його країни, без попередньої оплати та максимально швидко.

Влітку 1941 року, коли Радянський Союз вступив у війну, про військову допомогу йому не могло бути й мови: Сталін у 1941 р. у Вашингтоні ще вважався союзником Гітлера (пакт Молотова-Ріббентропа). Лише наприкінці року дію згаданого закону поширили і на СРСР.

За програмою ленд-лізу СРСР найбільше отримав не зброї (хоч були і гармати, і літаки, і танки), а транспорту – вантажівок, джипів, паровозів і вагонів, мотоциклів і пароплавів; пального; медикаментів і медобладнання; станків; хімікатів та листової сталі – для виробництва вибухових речовин, патронів і танків, а також продовольства тривалого зберігання.  

Усе це надавалося на умовах, що всі матеріали та вироби, які були знищені чи використані у війні, поверненню не підлягають. Натомість придатне для цивільних цілей майно мало бути оплачене на основі наданих Штатами довгострокових безвідсоткових кредитів.

І СРСР, окрім того, що намагався применшити роль ленд-лізу, довго торгувався з американцями, рахунок ними було зменшено у кілька разів, і останній платіж росія здійснила аж у 2006 році.

У документі Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022 також йдеться про те, що за позичені чи орендовані оборонні вироби будуть застосовані закони щодо повернення, відшкодування та погашення позики або оренди.  

І тут рашистські політики також радісно завили: «За все треба буде платити кредитами», «На наступні 50-70 років Україна піде у фінансове рабство до США» і т.ін.

Але тут «не все так однозначно», як вони ж полюбляють казати. Адже Байден вже подав у Конгрес новий пакет підтримки для України на суму $33 млрд., з яких $20 млрд. передбачені на оборону.

«Сама по собі ця програма (законопроект щодо ленд-лізу, який ще має підписати президент США) є механізмом, для наповнення його потрібні гроші. Новий пакет підтримки для України (на 33 мільярди доларів), як я розумію, і має стати стартовим наповненням програми ленд-лізу для оборони демократії України», - написав на своїй сторінці у Facebook політолог Володимир Фесенко.

До слова, із військовою допомогою від наших найближчих сусідів ситуація подібна.

«Згідно з рішенням ПАРЄ, всю військову допомогу від країн ЄС, це все оплачує Євросоюз. Це фактично і є європейський ленд-ліз. Єдине, що ми просимо надати певну номенклатуру озброєння, а вони вже вирішують – чи надати нам саме те, що ми просимо, чи щось взамін, або те, що зможуть. Цим він відрізняється від справжнього ленд-лізу», – заявив у телекоментарі військовий експерт Олег Жданов.

На шляху до НАТО

Тепер у нашої країни буде можливість отримати справді сучасне озброєння натівського стандарту різних типів.

«Американці вже заявили, що передаватимуть зразки озброєння з наявного складу тих частин американської армії, які нині знаходяться в Румунії та Польщі. Тож мова йде саме про важке озброєння, про переозброєння української армії на західні зразки», - зазначив в інтерв’ю УНІАН військовий історик Михайло Жирохов.

Це підтверджує і Олег Жданов: «У нас є всі шанси отримати надсучасну зброю, зокрема, бойову авіацію».

Так, нова техніка потребує навчання і освоєння. При цьому українські військові неохоче натякають, що частина наших військовослужбовців уже якийсь час проходить навчання щодо застосування обладнання, яке ще не постачається в Україну.

Звісно, пересісти з МіГ-29 на F-16 за тиждень не вдасться, проте не виключено, що це перенавчання уже відбувається. Натомість перевчити механіків-водіїв бронетехніки простіше і швидше. Трохи більше часу потребуватиме сучасна електроніка, системи радіолокації та наведення. Але вправності українцям не бракує.

Як розповідав міністр оборони Олексій Резніков, наші артилеристи під час тренування на САУ 155-мм калібру на полігоні в одній з країн уразили ціль з першого пострілу.

«А потім ще й допомогли іноземним колегам вдосконалити комп’ютерну програму, яка управляє цією САУ. Адже у наших воїнів за плечами – досвід війни, реальних боїв, де ціна помилки – життя», - підкреслив міністр.

Ну і хто тут нацисти?

Усі експерти одностайні у своїх оцінках: запуск ленд-лізу, як і в часи ІІ світової, повинен змінити хід нинішньої війни.

«Необхідно вийти далеко за рамки нинішніх поставок протитанкових та переносних зенітних ракет – щоб включити до них системи ППО середньої та великої дальності, мобільну артилерію та бойові безпілотники, а також продовольство, паливо, медичні та інші постачання, щоб Україна могла й надалі вести свою боротьбу», – пише Алан Райлі, британський юрист та професор права у Лондонському міському університеті, у своїй колонці для Center for European Policy Analysis.

Він переконаний, що США повинні максимально швидко розгорнути логістичні системи для забезпечення постійного потоку допомоги в Україну.

«На кордоні НАТО могла б бути розміщена величезна кількість ленд-лізівської військової техніки та запасів для подальшого транспортування в Україну. Тоді як істотно посилені підрозділи НАТО вздовж кордонів Альянсу забезпечували би безпеку держав-членів і стримували б Росію від транскордонних атак», — малює найбільш ефективну модель ленд-лізу Алан Райлі.

Чи вдасться вибудувати логістику саме таким чином, покажуть вже найближчі тижні. Натомість американці бачать у відродженні програми ленд-лізу і більш символічні речі.

Екс-заступник помічника держсекретаря США Томас Уоррик у своїй колонці для сайту Atlantic Council виділяє три фактори, які додають важливості відродженню програми американського ленд-лізу:

• 1). Двопартійна підтримка такого кроку у США — це знак єдності всупереч спробам росії розділити Захід та американців зокрема;
• 2). Відновлення ленд-лізу повернуло б США образ «арсеналу демократії», як влучно висловився Рузвельт у грудні 1940 року. «Путіна, можливо, не зупиняє загроза американських економічних санкцій, але він достатньо студіював історію, щоб побоюватися того, що станеться, коли США збільшать допомогу країнам, у які він вторгся або яким погрожує», - пише Уоррик.
• 3). «Можливо, найважливіше»: використання терміну ленд-ліз – це звернення до символів, які союзники використали проти нацистської Німеччини та сигнал про серйозність намірів Заходу. «Це показує, що Захід серйозно налаштований реагувати на найбільшу загрозу європейській безпеці з часів Гітлера. Відродження ленд-лізу зараз дало б посіпакам путіна серйозну можливість замислитися про те, що вони, ймовірно, ставлять себе на той бік історії, який приречений на поразку», - наголошує Томас Уоррик.

За програмою ленд-лізу, яку затвердив Конгрес США, Україна найближчим часом може отримати: