Найгірше в Україні ставляться до росіян та білорусів, - соціологія

Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні до українців і поляків, потім до канадців та американців, а далі йдуть німці, французи та євреї (із приблизно однаковими значеннями соціальної дистанції). Найгірше в Україні ставляться до росіян – жителів росії, потім до білорусів – жителів Білорусі.

Про це свідчать результати  власного всеукраїнського опитування громадської думки "Омнібус", що його провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Результати були оприлюднені 29 січня, дослідження проводили методом телефонних опитувань ще з 29 вересня по 9 жовтня 2023 року.

За рік з жовтня 2022 до жовтня 2023 також дещо погіршилося ставлення до російськомовних українців.

Після початку великомасштабної війни з 2021 до 2022  рівень ксенофобії дещо підвищився через погіршення ставлення до росіян і білорусів, а за останній рік з жовтня 2022 до жовтня 2023 дещо знизився через покращення ставлення до союзників (канадців, американців, німців і французів).   

Узагалі ж з 1994 до 2007 року рівень ксенофобії в Україні зростав. Із 2008 до 2013 індекс знизився до 4,0 балів.  Далі  індекс ксенофобії коливається довкола цього значення,  у жовтні 2023 він був трохи нижче 4-ох (точніше 3.7). Цей рівень не є високим, він показує, що для більшості етнічних груп населення України підтримує дистанцію 3, 4 або 5 (тобто не хотіли б, щоби представники цих етнічних груп були членами їх родин і близькими друзями, але готові їх бачити сусідами, колегами по роботі і жителями України)

Довідка 

29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. КМІС раніше наводив фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу».

У КМІСі вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Фото – GETTY IMAGES