Половина українців вважає, що влада нічого не робить, щоб побороти корупцію, - соціологія

Попри високий рівень сприйняття українцями корупції як проблеми, лише 30% громадян відповіли, що вони особисто або члени їхніх родин стикалися із корупційними проявами протягом минулого року. І тільки 23% із них погодилися на запропоновану корупційну дію, тоді як 68% відмовилися. 

Такі дані презентувала Transparency International Ukraine у третій хвилі соціологічного дослідження. Це друга частина великого опитування суспільної думки українців, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Transparency International Ukraine щодо стану корупції, відбудови та євроінтеграції.

Опитування вказало на актуальність проблеми корупції, адже переважна більшість українців вважає корупцію масовим явищем — про це повідомили 87% опитаних. Хоча таку думку поділяють усі вікові групи, люди старші за 65 років оцінюють її рівень найбільш критично — 90% опитаних. Натомість молодь до 24 років висловлює дещо стриманіші оцінки — у цій віковій категорії на розповсюдженість вказують 81% респондентів. 

Як українці бачать проблему корупції

Як і у 2023 році, головними викликами для українців сьогодні залишаються збройна агресія росії проти України, корупція та руйнування інфраструктури. Проте у порівнянні з даними дворічної давнини сьогодні проблема корупції наразі дещо менш актуальна — 81% на тепер проти 88% у листопаді 2023-го. 

Погляди на динаміку корупції розділилися: 44% респондентів вважають, що її рівень зріс, 42% — що залишився без змін, і лише 7% українців переконані, що рівень корупції зменшився в порівнянні із минулим роком. Найчастіше про зростання корупції повідомляють мешканці сіл (50%), тоді як у середніх і великих містах частка відповідей про зростання корупції нижча.

89% опитаних вважають серйозною проблемою передусім політичну корупцію, 81% – корупцію в бізнесі, і лише 63% позначають побутову корупцію як дуже або скоріше серйозну проблему. 

Водночас понад половина українців вважає владу бездіяльною у подоланні корупції (51%), а майже три чверті (73%) переконані, що її подолати цю проблему можна лише завдяки системним реформам. Цікаво також, що лише третина респондентів (29%) схвально оцінює роботу антикорупційних органів, тоді як 38% не погоджуються з таким твердженням. І майже половина (48%) опитаних вважають Prozorro ефективним інструментом у зменшенні корупції, і лише 27% не поділяють таку думку.

При цьому у суспільстві поширена думка про неминучість хабарів – 55% вважають, що без них нічого не досягнеш, і загалом респонденти частіше не погоджуються з тезою, що питання у державних установах можна вирішувати без хабаря.

Особистий досвід і ставлення до корупції

Попри високий рівень сприйняття корупції в цілому, лише 30% українців повідомили, що вони особисто чи члени їхніх родин зіштовхнулися з корупційними проявами протягом минулого року. Серед них погодилися на корупційну дію близько чверті, тоді як 7% повідомили про спробу корупції.

Ставлення до корупційних практик залишається суперечливим: майже половина українців переконані, що хабарі ніколи не можна виправдати, а завжди або в більшості випадків готові виправдати корупцію лише 23% українців. Ті, хто допускає «побутову корупцію», вважають прийнятними, наприклад, хабарі за якісні послуги у державних медичних (53%) чи освітніх (35%) закладах. Примітно, що про можливість дати хабар для уникнення мобілізації згадали лише 15% українців, які допускають корупцію. 

Корупція залишається однією з ключових проблем для громадян, водночас українці не вірять у реальну ефективність боротьби з нею. Це створює серйозний розрив: суспільний запит на справедливість зростає, але емоційно люди відчувають зневіру та скепсис. Українці небагато знають про вже досягнуті результати, тому відсутність інформації часто сприймається, як відсутність прогресу. Важливо не лише протидіяти корупційним практикам, а і якісно показувати результати цієї боротьби», — зауважує Анастасія Мазурок, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з операційної діяльності.

Висвітлення корупції у ЗМІ

Дві третини (67%) респондентів вважає, що медіа суттєво применшують масштаби корупції в Україні. 20% опитаних згодні з тим, що ЗМІ правдиво відображають ситуацію, і лише 7% говорять про перебільшення висвітлення корупції в українській пресі.

  Найчастіше громадяни натрапляють у медіа на повідомлення про обшуки, підозри та затримання. 41% опитаних згадали про відкриття кримінальних проваджень, і лише кожен п’ятий — про вироки чи зміни у законодавстві. Водночас лише 13% бачать у ЗМІ матеріали про реформи, які вважають ключем до подолання корупції.

Загалом 72% українців зі скепсисом ставляться до новин про те, що упіймали корупціонера. Здебільшого опитані очікують, що ідеться про звичайний піар з боку правоохоронних органів, або ж що надалі підозрюваний просто відкупиться. Лише 15% респондентів після таких повідомлень відчувають задоволення від реалізованої справедливості. 

Важливо, що понад половина опитаних (60%) найбільш показовим критерієм ефективної боротьби з корупцією вважає кількість реально покараних корупціонерів, що передбачає ув'язнення або конфіскацію майна. При цьому тільки 30% українців протягом останнього року чули про випадки покарання корупціонерів, і саме ці люди частіше вірять у прогрес в подоланні корупції та ефективність інституцій. 

Наше дослідження показало, що зараз треба з подвійним зусиллям впроваджувати системні зміни, робити кроки, які реально показали б рух країни у бік безкорупційності. Під час війни будь-яка побачена людьми корупція на рівні сприйняття лише посилюється. Отже, корупційні діяння ставатимуть лише помітнішими, а реакція на них — гострішою. Як наслідок, знижується згуртованість і підвищується емоційний градус суспільства. Запит на системні зміни чітко сформовано, і на них чекають українці», — коментує результати дослідження Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine.

Довідка

Опитування проведене дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Transparency International Ukraine у червні–липні 2025 року. Вибірка — 1015 респондентів, репрезентативна за статтю, віком, типом і розміром населеного пункту та макрорегіоном на підконтрольних Україні територіях. Метод збору даних — телефонні інтерв’ю (CATI).