Найбільше екстремістів і терористів – у Білорусі

Із 9 серпня 2020 року до 1 липня 2022 року в Білорусі порушили понад 11 тисяч кримінальних справ за «екстремістськими» статтями. Такі дані озвучили у слідчому комітеті (СК) Республіки Білорусь під час колегії у четвер, 11 серпня.

Обслуговувальний персонал диктатора лукашенка, що входить у СК, вирішив «знизити залишок кримінальних справ про злочини екстремістської спрямованості, забезпечивши принцип невідворотності кримінальної відповідальності до осіб, які вчинили такі злочини». Про це повідомляє білоруський ресурс «Зеркало».

Перекладаючи з канцелярської мови – завершити розпочаті кримінальні провадження і покарати противників самопроголошеної влади.

Голова СК Дмитро Гора доручив також вжити «вичерпних заходів» для заочного кримінального переслідування фігурантів «екстремістських» справ, які виїхали за кордон.

Після виборів 9 серпня 2020 року, нагадує «Зеркало», у Білорусі відбулися наймасовіші в історії незалежної Білорусі акції протесту. Силовики лукашенка жорстоко розганяли та затримували мирних протестувальників. У звіті управління верховного комісаріату ООН з прав людини повідомляли, що лише за перші 5 днів протестів арештували приблизно 13 500 осіб, у тому числі 700 неповнолітніх. Багато затриманих жорстоко били кийками у спецтранспорті, у відділеннях міліції і слідчих ізоляторах.

«Протестувальників били доти, доки вони не втрачали свідомість, - повідомила верховна комісарка ООН із прав людини Мішель Бачелет під час виступу 17 березня 2022 року у Палаці націй в Женеві. - Проти демонстрантів застосовувалися світло-шумові гранати і сталеві кулі з ґумовим покриттям, що призвело до багатьох важких травм».

За її словами, внаслідок надмірного застосування сили під час протестів загинули щонайменше троє людей.

Режим лукашенка, звісно, зняв зі себе відповідальність за загибель людей, не провівши жодного розслідування. А в серпні 2021 року СК Білорусі звітував про завершення перевірки за зверненнями громадян щодо жорстокості силовиків під час затримання на мирних акціях та у місцях позбавлення волі. Тільки у Мінську скарги подало 680 осіб. Попри це, слідчі не порушили жодної карної справи щодо міліціонерів-садистів. Навпаки, лукашенко та його прихвостні тисячами порушують справи за найменші натяки на вільнодумство.

Нагадаємо, під час виступу у литовському сеймі 9 серпня білоруська журналістка,  громадська діячка й очільниця правозахисної організації «Наш Дом» Ольга Карач розповіла, що дотепер невідомо точної кількості жертв самопроголошеного президента Білорусі. Багато людей, які після фальсифікації виборів президента у серпні 2020 року вийшли на вулиці, втратили роботу, потрапили за ґрати, отримали каліцтва і психологічні травми.

«Дотепер ми не знаємо про кількість убитих під час протестів. Дотепер ми не знаємо кількості зґвалтованих працівниками міліції у наших тюрмах. Дотепер невідома точна кількість політичних ув’язнених, оскільки нема інформації про кількість порушених кримінальних справ. Станом на липень 2021 року тільки за «екстремізм» порушено біля 5 тисяч кримінальних справ. І як ми прекрасно знаємо, в одній справі проходить декілька людей», - сказала Ольга Карач.

За її словами, режим лукашенка садить людей і за іншими статтями, використовуючи окрім ярлика «екстремізм» ще й «тероризм».

«На сьогодні Білорусь є країною №1 за кількістю терористів. Ми обігнали всі країни. І на сьогодні білоруський режим називає терористами 396 організацій і людей, включно зі мною. Тому що лукашенко звинувачує мене в підриві російської військової вишки у Вілейці», - розповіла активістка.

Ольга Карач також повідомила литовським депутатам про переслідування і репресії щодо білоруських дітей. За її словами, 1 200 підлітків режим лукашенка репресував за участь у протестах. 13 дітей визнано політичними в’язнями. Сюди потрапили і ті, хто знімав на телефон пересування російської техніки та передавав відзнятий матеріал у незалежні медіа.

Фото hrw.org