Представники білоруських демсил виступили у сеймі Литви

Сьогодні друга річниця білоруського протесту після президентських виборів 9 серпня 2020 року, після яких на той час президент Білорусі олександр лукашенко сфальсифікував результати та захопив владу. За даними альтернативних підрахунків, навіть попри використання адміністративного ресурсу за «ябацьку» проголосувало менше виборців, аніж за Світлану Тихановську.

ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ ВИБОРІВ

У вівторок, 9 серпня, представники демократичних сил Білорусі відвідали Литовський сейм у Вільнюсі. У комітеті міжнародних справ литовського парламенту відбулися слухання з білоруського питання. Білорусів представляли Ольга Карач – білоруська журналістка, громадська діячка, політикиня, член Білоруської Асоціації журналістів та директор правозахисною організації «Наш Дом» і Вероніка Цепкало – громадська діячка, політична активістка, засновниця Білоруського жіночого фонду, одна із лідерок опозиційного руху Білорусі.

Литовський сейм представляли Кестусіс  Велкаускас, Реміґус Мотузас,  Арґідас Сисас.

Вероніка Цепкало розповіла, що два роки тому президентські вибори були повністю сфальсифіковані з першого дня, а найсильніших кандидатів не зареєстрували та не дали можливість узяти участь у виборчій кампанії.

«Зареєстрували одного кандидата, довкола якого ми зібралися. Тим самим Марія Колеснікова (опозиціонерка, зараз ув’язнена режимом лукашенка, - ЗІФ), яка представляла штаб Бабарико і я, яка представляла штаб свого чоловіка, ми показали всім білорусам, що тільки разом ми можемо боротися з режимом, який будувався протягом 28 років», - сказала білоруська опозиціонерка.

За її словами, у другу річницю від дня виборів можна констатувати, що ситуація в Білорусі тільки погіршилася, країну окупували і втягнули у нікому непотрібну війну проти братнього українського народу, кількість ув’язнених щодня збільшується – сьогодні вона становить 1 562 людини.  Із цього числа 184 особи – жінки.

Разом із тим Вероніка Цепкало визнала, що в середовищі білоруської демократичної опозиції не все гаразд відбувається від часу поразки білоруського спротиву у 2020-му році.

«Два роки в білоруській опозиції відбуваються доволі таки дивні речі. Ми повинні констатувати та подивитися правді у вічі: ми працюємо розрізнено, цілковито відсутня координація дій, у нас відсутня прозорість, у нас відсутня інклюзивність», - сказала представниця білоруських демократів.

Вероніка Цепкало згадала і про дві ініціативи білоруських опозиціонерів – І і ІІ Форуми демократичних сил, що відбулися у Варшаві та Берліні.  

«Ми розуміємо, що повинні діяти інакше. Два роки минули – жодних результатів не досягнуто. І якщо ми будемо йти тим же шляхом, то ми, на жаль, будемо перебувати за кордоном, а не дома, найближчі 2-3 роки (роки, - ЗІФ) невідомо скільки часу. І саме тому ми просимо про вашу підтримку нашому демократичному білоруському Форуму. Ми у четвер будемо запускати нову ініціативу – ініціативу з об’єднання всіх білорусів, де голос кожного білоруса буде почутий. Тому що тільки спільними зусиллями перебуваючи разом, як я вже сказала, побороти цей режим», - звернулася до литовців Вероніка Цепкало.

Як повідомив представник ЗІФу Юрій Кміть, який брав участь у зустрічі білоруських демократів із литовськими депутами від Соціал-демократичної партії, сторони говорили про зміни у законодавстві Литви задля поліпшення умов перебування білоруських політичних біженців. Ішлося про створення їм кращих умови для отримання робочих віз. Наприклад, українським лікарям спростили доступ до праці – не потрібно складати іспит з мови чи нострифікувати диплом.

Олексій Францкевич – керівник Білоруського кризового центру, який представляв Форум демократичних сил, поцікавився, чи готова Литва визнати Білорусь окупованою територією із 20 лютого цього року. На що литовські парламентарі відповіли загалом позитивно. Але перед офіційним рішенням потрібно провести низку консультацій.

Ольга Карач наголосила на тому, що минуло 2 роки, відколи у Білорусі розпочався наймасовіший терор.

БІЛОРУСЬ ЛУКАШЕНКА – КРАЇНА-ТЕРОРИСТ №1

«Дотепер ми не знаємо про кількість убитих під час протестів. Дотепер ми не знаємо кількості зґвалтованих працівниками міліції у наших тюрмах. Дотепер невідома точна кількість політичних ув’язнених, оскільки нема інформації про кількість порушених кримінальних справ. Станом на липень 2021 року тільки за «екстремізм» порушено біля 5 тисяч кримінальних справ. І як ми прекрасно знаємо, в одній справі проходить декілька людей. Тобто тільки за «екстремізм» ми вже можемо говорити про кількість ув’язнених приблизно 5-6 тисяч людей», - сказала Ольга Карач.

За її словами, режим лукашенка садить людей і за іншими статтями, використовуючи окрім ярлика «екстремізм» ще й «тероризм».

«На сьогодні Білорусь є країною №1 за кількістю терористів. Ми обігнали всі країни. І на сьогодні білоруський режим називає терористами 396 організацій і людей, включно зі мною. Тому що лукашенко звинувачує мене в підриві російської військової вишки у Вілейці (місто Вілейка за 10 км від якого на площі 650 гектарів розташований із 1964 року вузол зв'язку, що забезпечує прямий та зворотний зв'язок головного штабу вмф росії з атомними підводними човнами у районах Атлантичного, Індійського та частково Тихого океанів; комплекс із майже 20 вишок по 270-305 метрів заввишки також слугує для радіотехнічної розвідки та радіоелектронної боротьби, - ЗІФ)», - розповіла Ольга Карач.

Активістка також розповіла литовським депутатам про переслідування і репресії білоруських дітей. За її словами 1 200 підлітків режим лукашенка репресував за участь у протестах. 13 дітей визнано політичними в’язнями. Сюди потрапили і ті, хто знімав на телефон пересування російської техніки та передавав відзнятий матеріал у незалежні медіа.

ПЕРЕМОГТИ ЛУКАШЕНКА І КРЕМЛЬ У НОВОМУ СОЮЗІ КРАЇН

Серед іншого, жінка звернула увагу на процес поглинання росією Білорусі, що посилився ще минулого року.

«4 листопада лукашенко та путін підписали абсолютно на мій погляд злочинні 28 «дорожніх карт» з інтеграції Республіки Білорусь і росії. Включно зі спільною військовою доктриною. 20 лютого 2020 року російські війська не покинули територію Республіки Білорусь і від цього моменту ми вважаємо країну окупованою», - сказала Ольга Карач.

Без перемоги України, на її думку, перемога Білорусі неможлива. Але перемога України не гарантує автоматичну перемогу білоруського народу, «адже є великі ризики, що російські війська залишаться на території Білорусі, навіть якщо Україна переможе».

Ольга Карач акцентувала увагу на тому, що у Литви тепер з’явилося додатково 700 кілометрів кордону, який контролює кремль. А це означає «на 700 кілометрів більше ризиків, атак і провокацій».

«Тільки разом – Україна, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Польща, інші країни, ми можемо перемогти кремль і припинити війну», - вважає доповідачка.

Для цього білоруській опозиції необхідно зміцнюватися і створити керівні  інституції. Країнам балтійсько-чорноморського басейну варто реанімувати та розпочати реалізовувати стратегію військового союзу – потрібен «новий дизайн, нова архітектура безпеки регіону». А без Білорусі така нова архітектура безпеки неможлива.

«Сьогодні потрібен новий політичний і військовий блок, котрий допоможе нам відбудуватися і захиститися від нашого головного стратегічного ворога – кремля», - вважає Ольга Карач.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Нагадаємо, два роки тому лукашенко не дав можливості політичним опонентам навіть зареєструвати свої кандидатури для участі у виборах. Відомого блогера Сергія Тихановського заарештували та опісля посадили. Під арешт потрапив і голова «Білгазпромбанку» Віктор Бабарико.

Центральна виборча комісія за результатами шостих президентських виборів оголосила лукашенка президентом із результатом 80% голосів виборців. Альтернативні підрахунки свідчать, що він набрав приблизно третину – більшість білорусів проголосували за альтернативну кандидатку Світлану Тихановську. Після оголошення результатів ЦВК по всій Білорусі розпочалися масові мирні акції протесту. «Ябацька» розпочав придушення масових демонстрацій – силовики розганяли зібрання людей і затримували тисячі протестувальників. Світ облетіли кадри жорстокого побиття і каліцтва мирних білорусів у застінках автозаків і слідчих ізоляторів. Опозиційні сили створили Координаційну раду а Світлана Тихановська й інші опозиціонери вимушено покинули Білорусь. Режим лукашенка розпочав масові репресії, наслідком яких стали зниклі безвісти й убиті противники «ябацьки», тисячі ув’язнених, звільнених з роботи, ліквідовані незалежні медіа, сотні тисяч білорусів покинули країну.