Мобілізація та легітимність влади – основні на сьогодні проблеми України

Ок, Facebook. Спробую пояснити про легітимність простими словами. Що зараз є головною проблемою України? Однозначно – мобілізація. Без поповнення лав Збройні Сили України / The Armed Forces of Ukraine новими людьми, без можливості відпочити для тих, хто в лавах з лютого 2022 і раніше, ми з дуже високою долею ймовірності програємо війну. Так, доводиться вперше публічно писати ці страшні слова – програємо війну...

Також зазначу, що без вирішення проблеми мобілізації ані виготовлення мільйона дронів, ані західна допомога, ані сплата податків для наповнення бюджету, ані боротьба з корупцією, ані захист бізнесу від тиску правоохоронців, ані все інше разом узяте не матиме жодного значення – якщо не буде кому стріляти у ворога, все вищезазначене не матиме жодного сенсу.

Так, я дуже сильно спрощую. Так, мотивація йти у військо залежить від наявності дронів, західної зброї та перемоги над корупцією, але це – не вирішальні фактори впливу.

До чого тут легітимність? Бо мобілізація – це готовність пожертвувати своїм життям. Це готовність ризикнути. І довіра до тих, хто керує державою, до військово-політичного керівництва, тут є ключовим фактором. Усі ті, для кого війна за незалежність і соборність України була самоцінна без прив'язки до влади, вже пішли добровольцями. Мобілізація зараз стосується саме тих, для кого легітимність влади є ключовим чинником при ухваленні рішення.

Звісно, є фактор примусу. І, зрозуміло, він має працювати. Але коли підірвана легітимність влади - виникають і проблеми з примусом. Які ми зараз всі бачимо у численних відео.

По легітимності влади і б'є системно ворог з першого дня повномасштабного вторгнення. І, на жаль, з осені 2023 року росіянці починають досягати в цьому суттєвих успіхів. В цьому тексті не буде про роботу агентури, про яку я пишу постійно.

Я хочу ще раз наголосити на тому, що не можна допускати, щоби самі українці підважували легітимність власної держави. В мене вчора спитали як знайти баланс у ситуації, коли владу використовують у приватних цілях. Я відверто сказав, що не знаю, бо ми увійшли у велику війну із владою, проти якої я системно боровся з моменту її обрання. Ба більше, на найвищих державних посадах є люди, які особисто погрожували мені. В мене немає жодних ілюзій щодо цієї влади, і я не хочу бачити її після війни в мирній Україні. Окрім окремих світлих випадків, при владі системний морок.

Але! Втративши Україну, в окупації чи еміграції, для нас це все вже не матиме значення. Як і у випадку загибелі, полону чи страти десь e концтаборі в Сибіру. Тому я точно розумію, що ультиматуми від 42 бізнесменів до влади – це зло. Просування пропозиції перемир'я, щоби провести вибори і змінити владу – це зло. Щоденне поширення наративів, що влада краде – це зло. Заклики до союзників не брати нас у НАТО, бо ми не здійснили реформи – зло...

Я не знаю як знайти баланс. Але знаю, що точно не можна робити. Не можна робити заяви, що Україна перетворилася на росію. Не можна це транслювати нашим союзникам та власним громадянам. Бо вже сьогодні не буде кому захистити цю можливість вільно говорити.

І ще хочу нагадати, як трохи більше ста років тому більшовики розвалили російську імперію та потім захопили в ній владу. Можливо ви не пам'ятаєте, але в певний момент вони сконцентрували всі свої зусилля на агітації у війську. На тому, щоби знищити легітимність влади царя. Щоби досягнути моменту, коли захищати цю владу не буде кому. Ані від зовнішніх, ані від внутрішніх ворогів. І потім невелика зграя захопила владу у величезній імперії. Та досить швидко встановила її ще більш жорстку форму.

Так і в нас. Маргінали атакують легітимність влади аргументами про "корпорацію Україна", "незаконність ТЦК", "змову світового уряду", "неконституційність". Вони створюють начебто смішні паралельні органи влади і пропагують скасування держави Україна в ООН.

Але днями на Рівненщині вони загітували село, яке "відбило" мобілізованого в ТЦК, забрали його та заховали, взявши під цілодобову охорону громади. Так, до сотні людей у селі вийшли, щоби не допустити мобілізації свого сусіда. І аргументи в них були як інспіровані ворогом через пряму трансляцію, так і міксом з того, що вони почули в ЗМІ – про тиск на бізнес, встановлення диктатури Зеленського, корупцію і т.д.

Ці випадки стають усе більш масовими, їх підсилюють абсолютно вигаданими історіями про помсту за мобілізацію, але жодне ІПсО не працюватиме без наявності реальних фактів. Без підірваної легітимності влади.

Юрій Гончаренко, громадський діяч, cторінка у FB

Ілюстрація – дещиця коментарів читачів ТГ-каналу Україна Online до інформації про буцім завтрашнє (25 січня) голосування у Верховній Раді щодо доопрацьованого законопроекту про мобілізацію із посиланням на сайт Юрія Бутусова Цензор.НЕТ.

Згодом ТГ-канал подав уточнення: Міноборони України не вносило до ВР допрацьований законопроєкт про мобілізацію. Інформація є недостовірною – голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.