Криваве ембарго: великі європейські торги тривають

Поки Україна стримує агресора на своїй території, Угорщина, Греція і ще низка країн не хочуть втрачати доступ до російської нафти. Країни Євросоюзу з початку травня обговорюють шостий пакет санкцій проти росії до 16 травня, а тоді його ухвалюватимуть. Сподівання на це висловив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Каменем спотикання виявилося питання нафтового ембарго.

Що таке «шостий пакет»

Його представила 4 травня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Цей пакет економічних санкцій проти росії передбачає, зокрема:

Щодо останнього пункту, то тут передбачається поступова відмова від імпорту нафти з Росії: сирої – до шести місяців, переробленої – до кінця року.

Хто проти?

Найжорсткішу позицію займає Угорщина: її прем’єр Віктор Орбан осідлав модну нині тему і заявив, що пропозиція щодо нафтового ембарго на російську нафту схожа на «атомну бомбу» для угорської економіки та знищить її стабільне енергопостачання.

Будапешт не має виходу до моря й отримує 60% нафти збудованими ще в радянські часи нафтопроводами з росії. Але угорці й не робили жодних кроків, аби змінити цю ситуацію.

- Російські компанії завжди надавали Угорщині настільки значні знижки на нафту і газ, що угорський уряд абсолютно ігнорував вимогу ЄС, щоб з одного джерела не надходило більше 30% нафти. Звичайно, ці російські знижки були не безкоштовні. Угорщині доводиться розраховуватися нерідко блокуванням ініціатив ЄС у сфері безпеки, - пояснив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в коментарі РБК-Україна.

Фактично, чергова перемога Орбана на нещодавніх виборах була досягнута завдяки його економічній політиці, побудованій на знижках на російські енергоносії. У разі ж диверсифікації поставок таких знижок Угорщина вже не отримає, тож козир до наступних виборів Орбаном буде втрачено.

Переконувати угорського прем’єра особисто поїхала голова ЄК Урсула фон дер Ляєн. Однак і їй не вдалося добитись видимого результату. «Ми досягнули певного прогресу, але потрібна подальша робота», - заявила голова Єврокомісії.

Нагадаємо, що ЄК у квітні вже «прикрутила» фінансування Угорщині за «підрив стандартів верховенства права в ЄС». Тоді Будапешт намагався представити це як помсту за непідтримку України у війні з мордором. Але дістав по носі від українських та європейських дипломатів.

Тим не менше, угорська влада продовжує робити капості Україні та відхилятися від загальноєвропейського курсу на знекровлення московії.

Аби швидше вирішити питання з нафтовим ембарго, ЄС вже запропонував зробити виняток і дозволити угорцям, словакам і чехам продовжити імпорт російської нафти до 2024 року – і за цей час вирішити проблему альтернативних поставок. Будапешт відповів, що йому на це потрібно не менш як п’ять років (якраз щоб Орбану виграти наступні вибори).

Гендлярі на крові

Поки на цьому напрямку тривають торги, свій інтерес вирішили пропхати також Болгарія, Греція і Мальта.

Болгари раптом «згадали», що роснафта вкрай потрібна «лукойлівському» НПЗ у місті Бургас (використовує 50% російської та 50% близькосхідної нафти). «Якщо буде виняток для деяких країн, ми теж хочемо отримати виняток. Якщо ні, ми не підтримаємо санкції», - заявив болгарський віце-прем’єр Асен Василев, говорячи про необхідність дворічного відтермінування для його країни.

За послаблення санкцій щодо нафти виступили також Греція і Мальта, під прапорами яких плаває більше половини танкерного флоту ЄС. Вони пропонують не забороняти транспортування роснафти у треті країни суднами країн ЄС.

У ЄК кажуть, що певне послаблення у цьому питанні можливе. Проте єврочиновники поки зберігають плани заборонити європейським компаніям страхування таких перевезень, що торкнеться більшості світового флоту нафтових танкерів, які можуть перевозити російську нафту.

Торги у цьому непростому питанні можуть тривати довго. У євроструктурах не прийнято виставляти на голосування питань, які не мають повної підтримки (тут потрібна згода усіх 27 країн ЄС). Водночас керівництво ЄС розуміє, що москву потрібно якнайшвидше позбавити потужного джерела доходів від продажу енергоносіїв. Тож може піти на часткове пом’якшення санкцій. Чи вдарить це по надходженнях у росію, наразі не зрозуміло – залежатиме від того, яке саме рішення буде ухвалено.

У випадку запровадження нафтового ембарго втрати російського бюджету, навіть з урахуванням винятків для Угорщини та Словаччини, за попередніми оцінками скоротяться щонайменше у 4,5 рази – з нинішніх 110 до 25 млрд. доларів. Щоправда, це відбудеться із піврічною затримкою – після закінчення перехідного періоду.

На черзі – питання припинення постачання російського газу. А тут хоч і йдеться про менший заробіток московитів, проте існує й більша залежність європейських країн. Тож тривалі торги також можливі.