Корупція, популізм і заблоковані мільярди від ЄС: Угорщина на узбіччі Європи

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

12 лютого цього року Генеральний адвокат Суду ЄС оприлюднив висновок, у якому рекомендує суду анулювати рішення Єврокомісії про розблокування 10,2 млрд євро для Угорщини. Політична стратегія угорського прем`єр-міністра Віктора Орбана, побудована на постійній конфронтації з Брюсселем, перетворилася з інструменту внутрішньої мобілізації на головний чинник економічної деградації країни.  

Юридичний прецедент з анулюванням виплати 10,2 млрд євро доводить, що спроби Орбана використовувати геополітичний шантаж, зокрема вето на допомогу Україні як важіль для отримання коштів ЄС, зазнали остаточного фіаско.

Висновок Генерального адвоката Суду ЄС підтверджує, що угорський уряд лише імітував реформи, що призвело до повної втрати довіри з боку європейських інституцій та партнерів. На сьогодні Угорщина фактично перебуває у фіскальній пастці: заблоковані понад 20 млрд євро європейських фондів змушують країну фінансувати свій розвиток через дорогі зовнішні запозичення, що лише збільшує боргове навантаження.

Статус «нетто-платника», якого Угорщина набула вперше з 2004 року, є прямим наслідком анти європейської політики. Країна змушена віддавати в бюджет ЄС більше, ніж отримує, через власні порушення принципів верховенства права.  

Економічна стагнація стала новою реальністю: темпи зростання ВВП на рівні 1,9% – 2,3% є недостатніми для модернізації економіки та покриття соціальних зобов'язань перед населенням. Рекордний дефіцит бюджету, який у 2026 році прогнозується на рівні 5,1% – 5,2% ВВП, демонструє повну втрату контролю над державними фінансами внаслідок неефективного управління.

Вимушене замороження бюджетних витрат урядом у 2025 році стало чітким сигналом того, що фінансова система країни виснажена і не може функціонувати без зовнішньої допомоги. Замість системних реформ уряд Орбана обирає шлях «фіскального тиску» на бізнес, вводячи надзвичайні податки на банки та корпорації, що стримує іноземні інвестиції та сповільнює інноваційний розвиток.

Передвиборчий популізм Орбана, що виражається у подвоєнні пільг та додаткових пенсіях при дефіцитному бюджеті, є свідомим кроком до поглиблення інфляційної кризи заради збереження особистої влади.

Соціальна ціна антиєвропейського курсу проявляється у деградації державної інфраструктури — критичний стан лікарень та залізниці в Угорщині став прямим наслідком недофінансування через відсутність коштів ЄС.

Поява реальної політичної альтернативи свідчить про те, що навіть лояльний електорат почав усвідомлювати руйнівний зв'язок між ізоляцією від ЄС та зубожінням.

Пропагандистський наратив про «економічний нейтралітет» та орієнтація на Китай є лише спробою приховати нездатність уряду домовитися з найближчими економічними сусідами та союзниками.

Юридична загроза повернення раніше отриманих 10,2 млрд євро може стати фінансовим «чорним лебедем», який призведе до обвалу національної валюти та паніки на ринках перед виборами 2026 року.

У підсумку, багаторічне протистояння з Брюсселем перетворило Угорщину з лідера центральноєвропейської інтеграції на економічного аутсайдера, де політичні амбіції однієї людини принесли в жертву добробут цілої нації.

Між тим, прем’єр-міністр Угорщини В. Орбан під час саміту лідерів ЄС 12 лютого в Бельгії заявив про необхідність припинення фінансової допомоги України для зупинки війни.

Антиукраїнська риторика В. Орбана значно активізувалась на тлі парламентських виборів у квітні 2026 року та боротьбу в ЄС за виділення довгострокової фінансової допомоги для України.

Заяви про необхідність припинення фінансової підтримки України спрямовані, насамперед, на угорську аудиторію, а також перешкоджання ЄС у виділені цієї допомоги через консенсусний характер прийняття рішень.

Деструктивна і непоступлива позиція угорського прем’єра актуалізувала в ЄС питання пошуку механізму обходу його вето і запровадження обмежень проти самої Угорщини за численні порушення, корупцію й утиски демократії за правління Орбана.

Орбан вважає, що фінансова підтримка України це гроші, «відібрані» у європейців і робить висновок, що ЄС стане конкурентнішим, якщо припинить фінансування Києва. Це твердження радше риторика ніж реальний економічний аргумент.

Позиція про необхідність зниження цін на енергоносії, це натяк на більш дешеві російські енергоресурси, до яких пропонується повернутися. Така позиція йде всупереч загальній політиці керівництва Євросоюзу, спрямованій на повне скорочення залежності від РФ.

Заклик Європі «зупинити війну» ретранслює риторику Кремля. Припинення війни залежить від РФ, а не від скасування фінансової підтримки України, що вимушена оборонятись і є жертвою повномасштабної російської агресії.

Європейські гроші для України – це не про «благодійність», а інструмент для забезпечення її стабільності. Тому, роблячи такі заяви, В. Орбан підіграє російській пропаганді, оскільки та використовує це для поширення наративу про начебто втому Заходу від України і відсутність одностайної підтримки в рамках ЄС.

Крім того, в Євросоюзі вимушені витрачати час і ресурси на подолання угорського вето. Таким чином, політика і заяви Орбана шкодять ефективності та швидкості ухвалення важливих рішень ЄС.

У 2025 році Угорщина вкотре опинилася в кінці списку країн-членів Євросоюзу, розділивши останнє місце з Болгарією, згідно з щорічним Індексом сприйняття корупції (ІСК), який складається організацією Transparency International.

Порівняно з результатом 2024 року, Угорщина з 82-го на 84-те місце у світовому рейтингу зі 182 держав, маючи лише 40 балів. Це найгірший показник і найнижчий рейтинг, який Угорщина коли-небудь демонструвала в рамках ІСК.

Такий поганий результат відображає постійну нездатність усунути недоліки у сфері верховенства права та приборкати системну корупцію. Остання проявляється в організованому розкраданні державних коштів і є основною причиною постійного економічного спаду країни. Угорщина залишається найбільш корумпованою державою-членом Євросоюзу четвертий рік поспіль. Більше того, Угорщина зафіксувала найзначніше зниження серед держав-членів ЄС за останні тринадцять років. Так, між 2012 і 2025 роками її показник, що вимірює стійкість до корупції, знизився на 15 балів.

Віктор Орбан відреагував на нещодавній саміт Європейської народної партії (ЄНП) в Загребі. Глава угорського уряду почав залякувати свій електорат тим, що ЄНП має намір скасувати право вето країн-членів Євросоюзу та перетворити ЄС на військовий альянс, вбачаючи при цьому в Угорщині основну перешкоду для цих планів.

Він звинуватив ЄНП у тиску на опозиційну партію «Тиса», щоб через її перемогу реалізувати «брюссельські» ініціативи.

Лідер Європейської народної партії Манфред Вебер після двох днів закритих переговорів у Загребі провів прес-конференцію, на якій чітко заявив, що підтримка України залишається головним пріоритетом для ЄНП. Він визнав, що було вирішено перетворити Євросоюз на військовий альянс і розширити голосування кваліфікованою більшістю, що, фактично, означатиме ліквідацію права вето країн. ЄНП не приховує, що хоче уникнути повторення торішнього вето прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо на черговий пакет санкцій ЄС, які були підготовлені для запровадження проти Росії.

Між тим, угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив про намір Угорщини юридично оскаржити рішення ЄС щодо відмови від імпорту російських енергоносіїв, пояснюючи це начебто відсутністю альтернатив та виходу до моря.

ЄС погодився прискорити поступову відмову від російських енергоносіїв на тлі триваючої агресії РФ по відношенню до України та унеможливленню використання Кремлем енергетичного питання для політичного шантажу і тиску.

Угорщина має альтернативу російському газу та нафті, але уряд свідомо обирає залежність від РФ. Угорщина відкрито підтримує закупівлю російських енергоносіїв всупереч планам ЄС відмовитись від імпорту російських нафти та газу, що підриває єдину політичну позицію союзу.

Деструктивна позиція Угорщини дає Кремлю можливість використовувати розбіжності в ЄС в своїх цілях, зокрема для тиску і шантажу, тим самим нівелюючи свої втрати від санкцій в інших секторах.

Відмова Угорщини від зменшення енергетичної незалежності послаблює ефективність санкцій, які мають на меті витіснити Росію з європейських енергетичних ринків і послабити її здатність фінансувати війну. Категорична позиція офіційного Будапешта в цьому питанні суперечить і позиції американського президента, який закликав країни ЄС зменшити залежність від РФ та посилити санкційний тиск на Кремль.

Фото - Getty Images