Коли закінчується демократія – розпочинається війна

Тези виступу Павла Латушка (на фото праворуч) – заступника керівника Об'єднаного перехідного кабінету демократичних сил Білорусі та голови Народного антикризового управління під час Познанського економічного конгресу в рамках дискусії «Безпека Польщі, Європи, світу – деескалація чи нова війна?»

Ми не хочемо бути десертом за обіднім столом путіна, бо зараз усі говорять про Україну, і це важливо, але ніхто не згадує про Білорусь. Здається, що всі забувають, що Білорусь межує із Латвією, Литвою, Польщею та Україною. Це понад 2 000 кілометрів кордону. Вирішення проблеми війни росії проти України без урахування ситуації в Білорусі не означає вирішення проблеми безпеки для Польщі та Європи.

Досі немає стратегії для Білорусі, і навіть немає наміру створити таку стратегію. Стратегія необхідна, і вона має бути комплексною. Щоби зрозуміти, на чому вона має ґрунтуватися, треба відрізняти білоруське суспільство від російського. Згідно з усіма дослідженнями, 65% білорусів хочуть жити у демократії, 97% білорусів хочуть жити у незалежній державі. Якщо говорити про росію, то більшість росіян підтримують війну, а в Білорусі більшість білорусів – ні. Більшість білорусів не підтримують лукашенка, тоді як більшість росіян підтримують путіна.

Якщо не буде створено відповідної стратегії для Білорусі та білоруського суспільства, то через декілька років на кордоні Польщі, Литви та Латвії може з'явитися солдат білоруського походження, але вже у російській формі, готовий атакувати кордони Європейського Союзу.

Так сталося у росії, де за десять років російська пропаганда створила антиукраїнський наратив. Нині це відбувається в Білорусі: формується антипольський, антиНАТОвський, антиамериканський та антизахідний наратив. Вони намагаються змінити наші погляди і ставлення до Західного світу. Ми втрачаємо час, і я знову наголошую: якщо не буде створено комплексну стратегію, говорити про необхідність інвестицій у озброєння — це важливо, уряд будь-якої країни має цим займатися, дбаючи про безпеку своїх громадян. Але ігнорувати необхідність роботи з білоруським суспільством — це фактично наближати потенційний конфлікт із території Білорусі за участю росії.

Не забувайте також, що декілька днів тому росія та лукашенко оголосили, що у 2025 році на території Білорусі відбудуться найбільші військові навчання. Останні великі навчання «Захід-2021» включали участь 200 000 російських та білоруських солдатів. Що означає «найбільші навчання в історії» у 2025 році? Понад 200 000 солдатів? Виникає питання, чи братиме білоруська армія участь у цих навчаннях?

Необхідно працювати з незалежними білоруськими ЗМІ, підтримувати та визнавати альтернативні інститути демократичних сил, підтримувати білоруську ідентичність, створювати стипендіальні програми для білорусів, не закривати прикордонні переходи, бо інакше ми створимо Північну Корею у центрі Європи, що стане ще більшою загрозою.

Потрібно розуміти натуру диктаторів. Диктатор путін не зупиниться на тому, що робить в Україні. У зоні ризику – Казахстан, Грузія, ми бачимо, що там відбувається, Молдова, де рішення про європейський вибір ухвалено з мінімальною перевагою, Вірменія, яка хоче бути в Європі, але це питання також до кінця не врегульоване. А Білорусь, як бачимо, фактично лукашенко продає путіну.

Я запитав у Берліні на останній конференції, присвяченій Білорусі, усіх представників правлячої коаліції Німеччини. Чи означає ліквідація режиму лукашенка демократизацію Білорусі? Чи можна встановити знак рівності? Вони відповіли: так.

Потрібно ліквідувати режим лукашенка, і тоді Білорусь стане демократичною. Звісно, можуть виникнути проблеми із транзитом, передачею влади тощо, це треба передбачати.

Однак ліквідація режиму лукашенка повинна бути метою. Це не повинно бути червоною лінією для західних політиків. Адже підтримка України не є червоною лінією. Чому ж зусилля для ліквідації режиму лукашенка, який вчиняє злочини, вважають перетином цієї межі?

Що сталося 2020 року, коли мільйони білорусів вийшли на вулиці? Ми зверталися до всіх партнерів – до США, ЄС. Нам потрібна була потужна підтримка, жорсткі санкції, рішучі дії. Цього не сталося. До чого це призвело? Репресії у масштабі, небаченому в Європі за останні 50 років: 75 000 людей пройшли через в'язниці, тисячі стали політичними в'язнями, понад 300 000 були депортовані з території Білорусі. Лукашенко захопив цивільний літак, розпочав міграційну війну проти ЄС, надав територію для акту агресії проти України, а тепер допомагає у цій агресії. Він скоїв три з чотирьох найважчих міжнародних злочинів: військовий злочин – депортацію українських дітей, злочин проти людяності – проти білоруського народу та акт агресії. До геноциду поки не дійшло. Ми чекатимемо, доки лукашенко здійснить геноцид? Потрібно вже діяти.

Потрібно мотивувати білорусів. Білоруси втрачають віру у демократію. Чому? За останні чотири роки, але не можна забувати і про попередні роки, але спочатку погляньмо на останні чотири роки, бандит залишається при владі та щодня вчиняє злочини. Ось зараз я говорю, а по всій Білорусі тривають арешти: у Гродненській області, у Мінську, у Барановичах. Останніми місяцями пройшла величезна хвиля арештів. Чи пише про це польська преса? Ні. Чи пише про це західна преса? Ні. Тиждень тому помер 22-річний політичний ув'язнений, його фактично вбили у в'язниці. Хтось про це написав? Ні. Навіть уваги немає до того, що зараз відбувається у Білорусі.

Мотивацією для білорусів стала би також видача ордера на арешт лукашенка за злочини проти людяності. Ми підготували усі матеріали. Ми не просто прийшли просити, ми робимо свою роботу. Моя команда Народне антикризове управління двічі передавала комунікації про депортацію українських дітей на територію Білорусі до Міжнародного кримінального суду (МКС, - ред.) в Гаазі. Цього року ми зібрали матеріали, а уряд Литви передав до МКС звернення щодо розслідування вчинення злочинів проти людяності режимом лукашенка щодо білорусів.

Наразі справа за підтримкою Польщі, Латвії, Швеції, Німеччини. Ми розмовляємо із Німеччиною, але вони не хочуть підтримувати. Політично – так, а з юридичного погляду – ні. Виникає запитання у білорусів: чи наші партнери просто говорять про демократію чи готові діяти?

І це вже не для нас тест. Це тест для Заходу, бо білоруси борються. Якщо щодня відбуваються арешти, то білоруси борються. Навіщо лукашенко щодня садить людей до в'язниць? Тому що існує рух усередині країни. Люди й досі не змінили своїх поглядів. Він садить щодня. Немає жодного дня перерви, щоби когось не заарештували чи не засудили за політичними статтями.

Потрібно робити все, щоби санкції були ефективними щодо оборонної промисловості росії та оборонної промисловості Білорусі. Оборонна промисловість Білорусі повністю інтегрована у оборонну промисловість росії. Санкції, які запроваджують ЄС та США проти режиму лукашенка, відрізняються від тих, що застосовують до росії. Це призводить до того, що Білорусь стає величезною санкційною лазівкою, через яку товари подвійного призначення можуть потрапити на білоруський ринок, а потім – до відповідних одержувачів у росії, оскільки ми маємо економічний союз і так звану союзну державу Білорусі та росії.

Ми не просимо «Леопарди» та F-16. Ми, білоруси, просимо підтримки нашого суспільства, бо завтра вранці ми можемо прокинутися, а лукашенка вже не буде. Сьогодні застосовують тактику: краще мати такого лукашенка, який є бандитом, злочинцем, який вчинив три із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів? Вважають, що краще мати його, бо він буцімто гарантує суверенітет Білорусі? Йому 70 років, завтра вранці його може не стати — що ми робитимемо?

Тому головне – треба повернути суб'єктність суспільству. Тому я знову повторюю: якщо ви хочете мати додатковий бар'єр захисту від росії, працюйте з білоруським суспільством, бо це може бути ключовим рішенням. І тут не потрібні «Леопарди», тут потрібна підтримка: для незалежної преси, підтримки суспільства, зміцнення демократичних інститутів Білорусі тощо.

Для нас це дуже важливий момент, який вирішує для майбутнього нашої країни, для майбутнього Білорусі.

Сайт Народного антикризового управліня

Фото – НАУ-медіа