Китайці – посібники російських більшовиків і кати українського народу, предтечі вагнерівців

Про це чомусь мало пам'ятають, але китайські однодумці Леніна, Троцького і Сталіна не вперше паскудять Україні.

А було це всього-на-всього 100 років тому.

Російська адміністрація в 1910-их роках масово залучала китайських гастарбайтерів до роботи на сибірських лісоповалах, на вугільних шахтах Донбасу, на заводах і фабриках Петрограда, Москви та Катеринослава, на будівництві залізниці на Мурманськ, для копання траншей та окопів на австрійському та німецькому фронті. Революція 1917 року та параліч транспортних комунікацій залишили близько півтори сотні тисяч безробітних китайців напризволяще, розкиданими від Одеси та Мелітополя до Омська і Владивостока.

Більшовицька диктатура, встановлена збройним переворотом, робила ставку на масовий терор і військову агресію проти колишніх регіонів імперії, залучаючи в першу чергу неслов’янський елемент – латишів, мадярів, німців і китайців. Якщо перших вербували на ідеологічній основі, то китайців – за харчову пайку і грошове забезпечення. Всього називають цифри близько 20 000-30 000 китайських найманців у частинах Червоної армії, структурах ВЧК і частинах ЧОН.

Мовний бар’єр, чужорідність місцевій культурі та патологічна жорстокість робили китайців ідеальними солдатами революції без докорів неіснуючого сумління, які під червоними прапорами розстрілювали, вішали, кололи багнетами та душили в підвалах українських селян і міщан, катували полонених вояків Армії УНР. Багато китайців знайшли себе у структурах ВЧК, їхні звірства в Києві 1919 року задокументували навіть денікінці.

Одним із перших батальйон китайських «добровольців» навербував у Бесарабії 1918 року кривавий червоний командир Йона Якір, з якими нищив українців на Одещині, рейдував із півдня на північ України та пацифікував козацтво на Дону в 1919-1920 роках.

Китайські каральні загони орудували на Київщині та Запоріжжі, бійці китайських частин особливого призначення ЧОН ВЧК звірствували в Одесі, Нікополі та в Києві в 1919 році

Після завершення бойових дій та скасування воєнного комунізму тисячі китайців осіли у великих російських містах та в роки НЕПу займалися дрібним бізнесом (пекарні, пральні, швейні майстерні), під прикриттям якого часто-густо продавали продукти опійного виробництва. Перехід на тоталітарні рейки на початку 1930-их поставив крапку на життєдіяльності чайнатаунів, а більшість їх мешканців добровільно-примусово репатріювали в Китай.

Юрій Михальчишин, політичний діяч, офіцер полку «Азов» (сторінка у FB)