КНР знову рятує "Білоруськалій"? Або скільки калійних добрив продала Білорусь Китаю?

Ігор Тишкевич

Політичний експерт Інституту майбутнього

Китайська статистика дає цифру 671 млн. доларів, які заплатили за постачання з Білорусі за 9 місяців 2024 року. Разом із тим середня ціна, за якою КНР купувала добрива, становить 258 доларів за тонну. Тобто можна говорити про 2,6 млн. тонн? Не зовсім, тут, радше, є дельта "від і до". А також цікавий фактор Росії, інтеграційних ідей про об'єднання калійних активів та арештів партнерів Мазепіна в Білорусі.

Для початку про ціни. У 2022 році ціна хлористого калію на Ванкуверській біржі (на умовах FOB) зросла до 1 200 доларів за тонну (при тому, що в 2021 коливалася від 202 до 400 наприкінці року (коли експорт з Білорусі був реально під питанням). за рік становила приблизно 450-470 доларів за тонну. А 2024 рік розпочинався з ціни 296 зі зростанням до 305 у березні. Але на початку року Китай вкрай мало купував білоруські добрива – це був процес "виховання" офіційного Мінська. Тобто Білоруська сторона за січень-травень втратила значну частку китайського ринку. А місце Білорусі зайняв "Уралхім" Мазепіна.

Разом із тим показовою є "середня ціна" за даними тієї ж китайської митниці. У момент максимального насичення ринку російськими добривами (січень-травень) ціна закупівлі становила 235,2 долара за тонну. Дельта з "еталонним" прайсом Ванкуверської біржі становила 82 долари. Тобто російський "Уралхім" не просто демпінгував, а дуже демпінгував задля того, щоби створити проблеми білоруським калійникам і повернутися до розмов про об'єднання активів. Ну або демпінгував не із власної волі. Пекін чудово вміє викручувати руки російським постачальникам, вимагаючи колосальних дисконтів. Факт залишається фактом, Китай на кожній тонні добрив суттєво заощаджував. Росія ж отримувала можливість відновити тиск на Лукашенка щодо продажу "Білоруськалію".

Наприкінці весни на білорусько-китайському напрямі "змінився вітер". У Мінську "зробили домашню роботу" й анонсували кадрові перестановки (які відбулися у червні). І з цього моменту розпочалися масові постачання калійних солей із Білорусі. До того ж на доволі цікавих умовах: світові ціни повзуть униз, а ціна закупівлі Китаєм зростає. І середня за 8 місяців становила, як писав вище, 258 доларів за тонну (дельта з ціною Ванкуверської біржі – 36 доларів). Тобто Пекін удруге останніми роками розпочинає тягнути з ями "Білоруськалій". І цей вочевидь не публічний факт, мабуть, додає сміливості Лукашенкові у санкціонуванні арештів друзів Мазепіна.
Але якщо врахувати, що ціна 258 – середня за 8 місяців, то ціна закупівлі з Білорусі явно вища за цей показник (навесні ж середній рівень був на 25 доларів менший). Таким чином Білорусь продавала Китаю добрива за ціною від 260 до 300 доларів за тонну. Що у кількісному вимірі дає обсяг у межах 2,2...2,5 млн тонн. Уже цього обсягу достатньо, щоби "Білоруськалій" був прибутковим. А значить, ідея "дотиснути" на об'єднання активів знову може не спрацювати.
Якось так. Ну й надалі вивчати статистику буде цікаво.

Ігор Тишкевич, ТГ-канал

Також читатйе: Нова білорусько-російська калійна війна

Російські та білоруські добрива заполонили Польщу та загрожують ЄС