Грошові мішки втікають з росії. Щурі щось відчувають?

Росія стала першою у світі країною за кількістю мільярдерів, які виїхали за кордон. І хоча у них і там не бракує проблем, проте перебувати у країні під санкціями, проти якої налаштовано більш як півсвіту, чи перебувати десь подалі від пресу кремля – усе ж дві великі різниці.

Путін наприкінці року не дарма скасував щорічну зустріч із великим бізнесом. Одним із підсумків військового 2022-го можна назвати й масштабну втечу капіталу з рф, пише ТГ-канал «МО».

Ось декілька найвідоміших «релокантів», які намагаються відхреститися від кремля після нападу на Україну.

Одним із найгучніших і найяскравіших таких моментів став від'їзд Олега Тінькова. Він публічно виступив проти війни з перших днів. Невдовзі після цього бізнесмена змусили продати банк його імені «Інтерросу» Владіміра Потаніна. А незабаром він офіційно відмовився від російського громадянства.

Головні особи «Альфа-банку» Міхаіл Фрідман ($11,8 млрд) та Петр Авен ($4,3 млрд) теж живуть за кордоном – у Великій Британії, і обидва потрапили під санкції. Після початку війни Фрідман написав листа працівникам лондонського офісу Letter One, виступивши проти кровопролиття. А Авен відхрестився від путіна, стверджуючи, що жодного впливу на президента ніколи не чинив.

Про їхню справжню віддаленість від бункерного діда може судити хіба фінансова розвідка. Адже усім зрозуміло, що бути олігархом та спокійно вести бізнес у росії можливо лише із благословення від кремлівських веж. І одним помахом руки такі зв’язки навряд чи розриваються.

Від російського громадянства відмовився співзасновник фінтех-компанії Revolut Микола Сторонський ($7,1 млрд). У березні він виступив із засудженням війни. Нині Сторонський – громадянин Великобританії.

Аналогічно вчинив і венчурний інвестор Юрій Мільнер ($7,3 млрд). Він обіцяв пожертвувати понад 100 млн. українським біженцям. Міллер живе у США. Щоби врятувати бізнес, відмовився від російського громадянства і засновник Freedom Holding Corp – мільярдер Тимур Турлов (2,4 млрд доларів). У червні він став громадянином Казахстану.

Співтворець сервісів «Вконтакті» та «Телеграм» Павєл Дуров (стан $15,1 млрд) попросив більше не називати себе російським бізнесменом, але від громадянства не відмовлявся. Він живе у Дубаї. Також попросили більше не вважати себе росіянами засновники компанії Playrix брати Ігор та Дмитро Бухмани ($8,1 млрд). Свою компанію через війну вони повністю вивели з Росії та Білорусі.

Засновник компанії «Трійка Діалог» Рубен Варданян також відмовився від російського громадянства. Але зробив це для початку політичної кар'єри у Вірменії.

При цьому на росії пропагандистські ЗМІ традиційно викручують ситуацію у потрібний їм бік.

«Дивуватись нібито немає чому. Після початку «спецоперації» на Заході розвернули полювання на багатих росіян. Рахунки блокують не розбираючись. Під прес офіційних та неофіційних санкцій потрапили як найбільші підприємці, так і маловідомі бізнесмени», - писала одна з найбільш заангажованих газет - «КП».

Але у цій ситуації рашистів найбільше дратує те, що під жодні санкції не потрапили колишні банкіри та фінансисти, які витягнули з «расєюшки» мільярди і втекли за кордон від росіянського правосуддя. Серед таких втікачів називають прізвища Пугачова, Мотильова, Бородіна, Мінца та ін. А сума виведених коштів нібито перевищує $100 млрд.

Хто з них справжній шахрай, а хто «жертва режиму» (як їх часто трактують адвокати), нехай розбирається правосуддя. Але московщину вони фінансово таки трохи послабили.

Натомість на росії частенько «під роздачу» потрапляють нормальні бізнесмени (фактично, це – ще одна ознака тоталітарної держави). Так днями у федеральний розшук рф оголосили бізнесмена і благодійника Бориса Зіміна.

Картка з його даними з'явилася в базі розшуку МВС рф. Там не уточнюють, за якою статтею кримінального кодексу ведуть розшук. Натомість ТАРС із посиланням на судові дані пише, що Зіміна звинувачують у шахрайстві й оголошують у міжнародний розшук, а МВС вимагає його заочного арешту. Джерело РБК стверджує, що підприємця звинувачують у здійсненні угоди щодо відчуження простих акцій компанії BelkaCar Ltd.

У вересні 2022 року Мін'юст РФ оголосив Бориса Зіміна «іноземним агентом». Відомство обґрунтовувало включення бізнесмена до реєстру «іноагентів» тим, що він нібито займається політичною діяльністю та отримує фінансування з України.

Борис Зімін – син засновника компанії «Вимпелком» (працює під брендом «Білайн») та фонду «Династія» (засновник премії «Просвітитель») Дмитра Зіміна. У 2016 році Борис та Дмитро Зімини заснували некомерційну організацію Zimin Foundation, яка займається підтримкою науки та освіти. Борис Зімін також є засновником премії «Редколегія» для підтримки незалежної журналістики в росії. А цього загалом уже достатньо для того, аби режим розпочав переслідування.

Тим часом російські бізнесмени, які потрапили під санкції, але поїхали за межі батьківщини, регулярно одержують дзвінки з кремля із закликами повернутися, писало восени видання The Financial Times.

Деякі з цих бізнесменів, які потрапили під санкції, за інформацією видання, виступають проти «спецоперації». Однак відчувають себе скривдженими й Заходом – через втрату статків і те, що їх «зробили цапами-відбувайлами».

Окремі олігархи почали сумніватися в необхідності подальшого перебування за кордоном через дедалі більші санкції. «Деякі люди думають: «А чи потрібне мені все це? Я повернуся до москви, де зможу із задоволенням ходити у ресторани і чудово почуватися», - розповів один бізнесмен. Дехто навіть устиг таки повернутись на батьківщину, і «тепер змирилися з поверненням», зазначає газета.

Дехто з цих «скривджених» ще й намагається рятувати свої активи: як повідомляє FT, щонайменше 21 бізнесмен з росії подав позов до Європейського суду в Люксембурзі, намагаючись скасувати санкції ЄС. Однак деякі з них визнають, що навіть цих дій буде недостатньо, щоби повернути заморожені чи заарештовані майно чи кошти.

Серед олігархів, які оскаржили санкції, - екс-власник футбольного клубу «Челсі» Роман Абрамович, колишній співвласник «Арсеналу» Алішер Усманов, бізнесмен Геннадій Тимченко, голова ВЕБу Ігор Шувалов.

На оскарження санкцій, зауважує FT, особливо налаштовані засновники Альфа-банку Михайло Фрідман та Петро Авен. Санкції Великобританії та ЄС заморозили частки Фрідмана й Авена у їхніх компаніях та обмежили їхній доступ до коштів, хоча вони не потрапили під санкції США.

Низка інших намагається домовитися з європейськими та американськими регуляторами по-іншому. Наприклад, як стверджують джерела FT, Михайло Фрідман навесні дзвонив послу США в Україні Христині Квін. Він запропонував їй зняти з нього санкції в обмін на пожертвування на користь України, але домовитись не вдалося. Сам Фрідман заперечує інформацію про цей дзвінок.