ДЛЯ ЧОГО РОСІЯ ЗАХОПЛЮЄ УКРАЇНСЬКІ АЕС: ЯДЕРНИЙ ШАНТАЖ ЧИ ФЕЙК ПРО ЯДЕРНУ ЗБРОЮ В УКРАЇНІ?

Від самого початку бойових дій в Україні в українських експертних колах точаться дискусії на тему доволі незрозумілих з військової точки зору дій Кремля по захопленню атомних об'єктів на території України.

Спочатку російські терористи взяли у заручники персонал Чорнобильської АЕС та утримують тимчасово контроль над атомною станцією. Надалі здійснюють абсолютно неадекватні дії, обстрілюючи Запорізьку АЕС, та, не гребуючи жертвами серед мирного населення і власних військових, захоплюють черговий атомний об'єкт – найбільшу у Європі атомну електростанцію.

Припущення про те, що російська сторона намагається створити "блекаут" в Україні завдяки відключенню від атомної електрогенерації української промисловості та населених пунктів, також слабоаргументовані.

Позаяк енергосистеми України з 24 лютого працюють в ізольованому режимі від енергосистем Росії, Білорусі, з 28 лютого профільні міністри країн-членів ЄС підтвердили, що українська енергетична система та європейська система енергетики ENTSO-E інтегрується у прискореному режимі. Рішення прийнято, зараз лише узгоджуються технічні питання, але факт залишається фактом: українська енергетика напрочуд вдало відхилилась від "братського шантажу" РФ і РБ і достроково приєдналась до європейського енергетичного співтовариства.

Тому виникає логічне питання: для чого кремлівські війська, зазнаючи шалених втрат, захоплюють атомні об'єкти в Україні? Що стоїть за такими неадекватними діями Кремля: створити чергову ілюзію про нібито розробку Україною ядерної зброї, чи шантажувати світ ядерною зимою у Європі?

Прокоментувати цю ситуацію ІА "Західний інформаційний фронт" попросив одразу кількох експертів, як з України, так і з Польщі.

Міхал Марек, засновник Центру досліджень над сучасним середовищем безпеки (Республіка Польща), експерт з протидії російській дезінформації

Кожного дня російська сторона створює нові дезінформаційні наративи та старається звинувачувати Україну в усіх своїх звірствах. Ми отримуємо також сигнали, які вказують на те, що росіяни мають наміри проведення операції з залученням технологій deep fake – тобто побудувати зовсім з нуля наратив про те що Уряд/Зеленський здався завдяки штучно сконструйованому неправдивому відеоролику. Це можливо, однак можуть бути й інші операції. 

Одним з вірогідних напрямків дезінформації РФ є удар по підтримці, яку Україна отримує від Польщі – тобто стимулювання напружень у відносинах поляків до українців. Росіяни вже будують наративи про те, що нібито польські служби трактують українців як людей нижчої категорії. Це повна брехня – з цією метою залучають провокаторів, які кричать за спиною поліції вульгарні слова. А пізніше це подають в телеграм-каналах як слова польських поліціянтів,  які нібито вони адресують до біженців. Таких дезінформаційних дій буде більше з дня на день. 

Небезпечною є також можливість створення та просування Кремлем наративу про те, що Україна нібито хотіла реалізувати програму зі відновлення ядерного потенціалу та зброї масового ураження. Розкручування такої інформації стане одним з елементів, які мають на меті позбавлення України підтримки з боку Європи (в тому числі Польщі) та буде елементом виправдання російської агресії з боку Кремля.

Євген Магда, виконавчий директор "Інституту світової політики", експерт у сфері гібридної війни

Російський ядерний шантаж необхідно розглядати у кількох аспектах і розуміти, що у сучасному світі дуже багато людей бояться ядерної катастрофи. І тому Росія намагається поєднувати ірраціональні страхи та псевдораціональні дії у своєму прагненні завдати Україні поразки та примусити Захід тиснути на Україну, для того, щоб вона припинила опір.

Є кілька компонентів, які використовує Росія. 

Насамперед теза про те, що Україна може використати брудну ядерну бомбу, і от нібито саме тому Росія бере під контроль українські атомні електростанції. Насправді це абсолютна брехня, тому що Україна таких планів ніколи не мала. І якщо вже говорити відверто, то для України значно логічніше було б, маючи власну ракетну програму, створювати ракети-носії для ядерної зброї. Але водночас слід чітко розуміти, що світова спільнота у нинішній ситуації ніколи не підтримає набуття ядерної зброї навіть державою, яка стала жертвою агресії з боку іншої держави. Хоча, за великим рахунком, це окрема тема для масштабної повоєнної дискусії.

Другий момент, це дії Росії спрямовані на відповідне нагнітання ситуації та нагнітання можливості використання нею ядерної зброї. Цей момент є дуже значимим та вагомим, оскільки він торкає не лише США, але й інші країни ядерного клубу. Я вважаю, що таким чином Росія намагається підняти рівень питання щодо врегулювання конфлікту з Україною на рівень Ради Безпеки ООН. Тобто на рівень "ядерної п'ятірки", яка легально після Другої світової війни має ядерну зброю. Але напевне сказати, як буде розвиватись ситуація, складно. На сьогодні і російські, і американські ядерні сили – дещо підвищили стан своє готовності. Тому відповідно доведеться робити й кроки назад, хоча Лавров під час своєї зустрічі із закордонними журналістами наголосив на тому, що Росія не має намірів застосовувати ядерну зброю. Проте ми всі дуже добре знаємо про те, що слову Росії вірити аж ніяк не можна.

Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network, спеціаліст з військових питань

Я більше ніж впевнений, що вже найближчим часом Кремль заявить світу про те, що мовляв були знайдені "докази", які нібито свідчать про підготовку України до створення ядерної зброї.

Не виключаю, що навіть можуть бути оприлюднені "свідчення" від фактично захопленого в полон персоналу Чорнобильської та Запорізської АЕС.
На підтвердження потенційного фейку Кремль може афішувати наявність на старих радянських реакторах, як побічного матеріалу роботи, збройового плутонію (плутоній-239). Тому цілком ймовірно, що Кремль хоче створити для світу ілюзію про те, що Україна спеціально зберігає у себе запаси збройового плутонію для створення ядерної зброї.

Наразі в Україні є багато збідненого урану на родовищах, але це аж ніяк не тягне на джерело ядерної загрози, оскільки його слід збагачувати на центрифугах, що не є простим технологічним процесом.

Не виключаю, що російська сторона може навіть і доставити на атомні об'єкти України таку центрифугу, чи зімітувати її знищення і показувати світу якісь її шматки.

І таким чином спробувати ввести світ в оману, вказуючи на те, що, мовляв, Україна вже давно і приховано від світового товариства мала ядерну програму.

І тут Кремль навіть не буде зважати на той факт, що і представники МАГАТЕ і західних країн, зокрема США, постійно слідкують за такими діями.

Адже облік радіоактивних матеріалів перебуває на надзвичайно пильному контролі з боку США. Цілком ймовірно Росія у власних традиціях створить фейк про те, що, мовляв, США і підтримувало Україну у вигаданій "ядерній програмі".

І закріпити це тезою про те, що Україна нібито була вже на відстані кроку до створення власної ядерної зброї за мовчазного сприяння чи навіть потурання з боку США. А це власне дуже добре вписується у російський наратив того, що потрібна була "превентивна спецоперація з денацифікації" для того, аби нібито ліквідувати ядерну загрозу з боку України.

Ілюстративне фото: колаж "ЗІФ"