Чому генсека ООН лякає ШІ та до чого тут росія?

На відміну від президента США Дональда Трампа, який оголосив про запуск проєкту Stargate із розвитку штучного інтелекту (ШІ), що має посприяти у збереженні «технологічного майбутнього» країни, позиція генерального секретаря Організації об’єднаних націй Антоніц Гутерреша трохи інша.

9-ий генсек ООН, якого у червні 2021 року переобрали на другий п’ятирічний термін, Антоніу Гутерреш під час виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі зазначив, що ШІ може посилити нерівність, а якщо він неконтрольований, то становить екзистенційну загрозу. На його думку, не всі мають доступ до ШІ та не зможуть скористатися його перевагами, що може викликати нерівність між країнами.

«Ще одна сфера, що викликає екзистенційне занепокоєння – це неконтрольований штучний інтелект. ШІ може бути використаний як інструмент обману. Він може порушити функціонування економіки та ринків праці, підірвати довіру до інститутів, а також мати наслідки на полі бою, що лякають», - цитує Гутерреша ТАСС.

Лякає Гутерреш і величезними ризиками, особливо якщо технологія ШІ вийде з-під контролю. Тому генсек наголосив на критичному значенні співпраці з питань ШІ, у тому числі по лінії ООН.

Очільник ООН свою стурбованість щодо потенційних небезпек ШІ висловлював і раніше. Так, у червні 2023 року він позитивно висловився щодо ідеї деяких керівників у сфері ШІ створити міжнародний орган зі спостереження за розвитком штучного інтелекту на кшталт Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ).

Як повідомляла Reuters, тоді оголосив про плани розпочати роботу до кінця року над дорадчим органом високого рівня з питань штучного інтелекту, який регулярно переглядатиме механізми управління ШІ та даватиме рекомендації щодо того, як вони можуть узгоджуватися з правами людини, верховенством права та загальним благом.

На думку Гутерреша, ідея створення міжнародного органу модель може бути «дуже цікавою», але водночас він зазначив, що «її можуть створити лише країни-члени, а не Секретаріат ООН».

Про відмінність підходів у розвитку ШІ у Трампа та Гутерреші свідчить і той фпкт, що господар Білого дому у перший день свого президентства скасував указ свого попередника Джо Байдена щодо регулювання ШІ.

Як повідомляє LRT, скасовані нормативи зобов'язували великі компанії, такі як OpenAI та Google, передавати федеральним органам дані щодо безпеки своїх розробок та іншу важливу інформацію. Великі технологічні корпорації підтримували цю ініціативу, проте менші компанії у сфері ІІ – багато з яких підтримують Дональда Трампа – виступали проти.

Здавалось би, у словах Гутерреша є раціональне зерно щодо контролю за ШІ. Але їх потрібно розглядати у контексті загальної поведінки генсека ООН, якого неодноразово підозрювали у прихильності до російської федерації.

Нагадаємо, як писав ЗІФ, у жовтні минулого року Президент України відмовив у візиті генсека до Києва після того, як Гутерреш побував на саміті БРІКС у Казані.

Попри його заклики на російській території до «справедливого миру» в Україні, перед двома десятками представників країн – прихильників диктатури, українське МЗС розкритикувало рішення Гутерреша відвідати Казань на тлі його відмови взяти участь у мирному саміті, який організовувала Україна у Швейцарії у червні 2024 року.

До слова, на початку жовтня минулого року МЗС Ізраїлю оголосило Гутерреша персоною нон грата після неодноразового засудження генсеком «найбільш смертоносної та руйнівної воєнної кампанії», яку проводив Ізраїль на території Гази.

Не хочеться вірити у теорію змов чи версію про вербування соціаліста Гутерреша радянсько-російськими спецслужбами, проте його позиція вигідна росії, яка має проблеми не лише зі штучним інтелектом, але і звичайним. А створення наглядового органу під куполом ООН, у якій кремль попри свою агресію почувається мов риба у воді, однозначно на руку диктаторському режиму путіна.

Фото – 78-річний Дональд Трамп та 75-річний Антоніу Гутерреш мають різні погляди на розвиток ШІ / ustin Lane / EPA / politico.eu