Часом треба комусь бути жертвою, винуватим за все, і це моя доля зараз, - Франак Вячорка

Якою буде політика США щодо Білорусі, України, путіна та лукашенка, які плани білоруських демократичних сил – про це й інше Франак Вячорка – головний радник лідерки демсил Білорусі Світлани Тихановської – розповів у бліц-інтерв’ю голові української громадської організації «Західний інформаційний фронт», співзасновникові Білоруського інформаційного центру у Львові Юрієві Кмітю. Спілкування відбулося у кулуарах ІІІ-го Форум імені Острозьких, що минулими вихідними відбувся у Києві.

- Ви – значима фігура в оточенні Світлани Тихановської. Вас вважають сірим кардиналом, який керує за кулісами Світланою і білоруською опозицією. Насправді Україна мало знає про ситуацію в Білорусі. І це пояснюється тим, що нас, фактично, більше цікавить власна війна, власні проблеми. А все, що стосується Білорусі, в нас проходить через призму: нападе Білорусь на Україну чи не нападе. Це сумно, тому що ми вважаємо, що є багато інших цікавих тем. Тому пропонуємо вам три запитання. Перше. Нові реалії – прихід президента Трампа із 20 січня. Як зміняться перспективи білоруської демократичної опозиції, можливості повалення режиму лукашенка за нової адміністрації?

- Ніхто точно не може сказати, яка особиста позиція Трампа та як він збирається досягнути миру, і тим більше, як допомогти Білорусі. Але у нас є інституціалізований стратегічний діалог зі США. Є багато друзів і в Палаті, і в Сенаті.

Люди, яких призначили на держсекретаря, - призначать, можливо, і на радника з нацбезпеки, - вони ціннісні. Я думаю, що вони розуміють, чому важливо боротися з путіним. Ну, а значить, і з лукашенком.

Тому ми не чекаємо якоїсь зміни, повороту, розвороту щодо лукашенка та путіна. І ми вже зараз наладжуємо контакти. Ми маємо і в його оточенні зв’язки, і з адміністрацією Байдена дуже сильно працювали, і будемо з майбутньою адміністрацією. Тому важлива освіта, така політична освіта: пояснювати, чому і білоруська справа, і українська підтримка для України важливі і для Сполучених Штатів Америки. Тому що в Америці не всі це розуміють.

І тут вже завдання і українських лідерів і політиків, і білоруських демократичних сил це донести.

- Позиції, які були на початку виборчої кампанії, і ті, що в адміністрації Трампа будуть у час реалізації політики, - відрізнятимуться?

- Такі системи не можуть змінитися за один день. Плюс є визначена політика: підтримка України та невизнання лукашенка. Плюс є бюджетний рік – 2025 рік уже затверджений і буде працювати.

Тому я би не чекав кардинальних змін. На мою думку, буде спроба домовитися з путіном. Вони зрозуміють у Вашингтоні, що це неможливо, що з путіним можна тільки боротися, як і з лукашенком, і тоді просто продовжиться підтримка. Але треба дати їм можливість помолитися, щоби розбити ці міфи, тому що кожен уряд демократичної країни робив цю помилку щодо лукашенка. Приходили до влади нові політики, вони думали, що зараз ми з лукашенком зустрінемося, обнімемося, він одразу стане хорошим, відірвемо його від путіна – пам'ятаємо багато таких наївних. Минало пів року, рік, і вони розуміли, що так не працює з диктаторами, з ними можна тільки боротися і їх режими знищувати.

- Франак Вячорка – він хто: керівник апарату Світлани Тихановської, сам лідер політичний, має перспективу президента Білорусі чи просто виконує гарну свою роботу?

- Я роблю, що можу – не міг просто залишатися осторонь у 2020 році, займався вуличними протестами. А потім, коли Світлана Тихановська потребувала допомоги, я приєднався до її штабу – із Києва переїхав до Вільнюса, тому що зрозумів, що немає команди, щоби підтримати обрану президентку.

І відтоді я просто з нею, допомагаю справі, збудували структури, маємо офіс, маємо кабінет міністрів, представників у екзилі, маємо Координаційну раду. Я думаю, що ми інституціалізовані і структуровані, на відміну від російської, наприклад, опозиції. І тому ми не любимо, коли нас кладуть в один кошик.

У нас є чітка мета, є більшість білорусів, які підтримують. Так, вони зараз не можуть протестувати, але я впевнений, що ця сила, ця воля, які була у 2020 році, є. І у Світлани Тихановської є мандат, який можна буде в момент можливості, у вікно можливості використати. Тому що вона – єдина, хто може претендувати на владу, маючи мандат 20-го року та міжнародне визнання. І дуже важливо бути сильними і структурованими. Моє завдання – просто ці структури підтримувати, як і підтримувати Світлану Тихановську.

Тому мої особисті плани зараз обмежені виключно цією працею. Я не згадую, що робитиму через рік-два. Зараз мета – досягнути змін. Але не скажу, що я такий амбіційний і маю вже якийсь чіткий план після змін у Білорусі, яку роль виконуватиму.

- Тобто ви поки що не хочете будувати свою політичну кар'єру, а розраховуєте на роботу в команді?

- Переконаний, що без команди, по-перше, не перемогти: без мобілізації всіх сил громадської спільноти, громадянського суспільства і без незалежних медіа, без праці з людьми на землі та чиновниками. Зараз моє завдання будувати ці мережі, зв'язки, контакти.

Але також «відгрібати» за всі проблеми та помилки. Це таке ж завдання – повинен бути хтось, хто винуватий у всьому. Коли щось відбувається погано, це завжди пов'язано зі мною. Я розумію, що повинна бути така людина, яка збирає цей негатив, цей токсик. Людям треба цю депресію, фрустрацію, втомленість також кудись дівати. Але ставлюсь до цього спокійно. Я ж не перший рік, а від 13 років – уже 23 роки – в активізмі. Знаю, що часом треба комусь бути жертвою, винуватим за все. І це моя доля зараз.

- Дякую!

На головнофото – Франак Вячорка та Юрій Кміть

Також читайте: Лукашенко – наш ворог, білоруський народ – союзник, - ІІІ Форум ім. Острозьких

А якщо почати вимагати у москви повернути Смоленськ Білорусі? – На ІІІ Форумі Острозьких обговорювали нестандартні методи боротьби із рашапропагандою