Боротьба за Україну. Виклики 2018 року: варшавський контекст

НОВИНИ 16.07.2018 Коментарі 1

В останні дні червня у Варшаві, у приміщенні Фонду ім. Стефана Баторія, відбулась дискусія на тему «Боротьба за Україну. Виклики 2018 року». Під час даного заходу було представлено дослідження ГО «Chatham House» з однойменною  назвою.

Нагадаємо, що Chatham House – це Королівський інститут міжнародних відносин, одна із найвідоміших аналітичних агенцій у світі, яку було засновано 1920 року. Їх дослідження «The Struggle for Ukraine» (Боротьба за Україну) було опубліковане у грудні минулого року і впродовж першого півріччя цього року презентувалось у різних містах України та Євросоюзу.

 У варшавській дискусійній панелі прийняли участь Катарина Волчук (Chatham House, співавтор доповіді), Тімоті Еш (Chatham House, співавтор доповіді) та Марта Ярошевич (Центр східних студій ім. Марка Карпа у Варшаві), натомість модератором заходу виступила директор програми «Відкрита Європа» фонд ім. Стефана Баторія, посол РП в Росії у 2014-2016 роках – Катажина Пелчинська-Наленч.

Дослідження британського Королівського інституту міжнародних відносин - Chatham House  у скороченій формі та в повному обсязі доступне на відповідних ресурсах, проте нам видається важливим описати саме варшавський контекст, який мав місце у стосунку британського дослідження.

Насамперед слід наголосити на тому, що всі доповідачі погодились із тим, що Україні вдалося здійснити грандіозний прорив та провести більше  реформ з 2014 року, ніж за попередні 20 років. Проведені ключові зміни у енергетиці, фінансовому та банківському секторах видаються невідворотними та дуже позитивними.

Зокрема Тімоті Еш підкреслив, що після 2014 українцям вдалось стабілізувати показники на макроекономічному рівні, було подолано дефіцит та сповільнено інфляцію.  Зауважив, що  ВВП почало зростати, а банківський сектор почав виходити із «сірої зони». Принагідно експерти зазначили, що за подібні реформи у вказаних вище сферах, в недалекому минулому деякі з політиків навіть поплатилися своїм життям. Зокрема було наведено приклад прем’єра-реформатора Сербії Зорана Джинджича, якого було вбито представниками злочинного середовища та колишніми військовими у 2003 році. Одна з причин: боротьба не лише із військовими злочинцями, а передусім із сірими схемами у банківській сфері.

Попри оптимістичність оцінок реформ в Україні, Тімоті Еш стверджує, що в Україні, на превеликий жаль, не змінилися умови для іноземних інвесторів, а корупція залишається найбільшою загрозою для інвестиційних фондів.

Інший співавтор дослідження Катарина Волчук зазначила, що в 2014 ЄС очевидно мав завищені очікування від України і не врахував досвід судової реформи в Румунії та Болгарії. Одночасно вона зазначила, що Україна впроваджує всі стандарти ЄС не будучи країною-членом, та в ситуації, коли немає чіткого сигналу від Брюсселя, щодо можливості вступу у Європейський Союз.

Марта Ярошевич (Центр східних студій ім. Марка Карпа у Варшаві) зазначила, що ключовим питанням в Україні на даному етапі залишаються вибори. Оскільки їх проведення та результати стануть маркером зрілості суспільства та політичних еліт.

Переконання всіх доповідачів та експертів: ЄС має бути більш рішучим у своєму прагненні реформувати Україну.

Диспутанти не раз задавались питанням чи з’явиться «український Макрон»? Чи ним може стати співак Вакарчук, чи «нове обличчя, першого непрохідного» Гриценка, а можливо ним будуть успішні менеджери «Нафтогазу» - Коболєв  чи Вітренко (син)?.

Важливим аспектом виступів польських експертів та учасників дискусії є їх усвідомлення того, що напередодні виборів Президента України марно сподіватися на початок проведення структуральних реформ. Натомість майже всі переконані у тому, що вже проведені в Україні реформи є запорукою того, що після обрання нового президента та парламенту не відбудеться «відкату», оскільки здійснені зміни є фундаментальними.

Учасники зустрічі зазначили, що важливою складовою реформування України є процес децентралізації та контроль коштів, які виділяються на ті або інші проекти. Окремо слід відзначити, що гості дискусії були занепокоєні зростанням рейтингу політиків-популістів в Україні та випадками насилля, що здійснюється з огляду на етнічну приналежність.

Щодо триваючої війни на Сході України, було сказано лише кілька речень. Учасники дискусії не обговорювали перспективи закінчення війни на Сході України, оскільки, за словами західних експертів, ключі для завершення боїв на Донбасі знаходяться у Москві, а не в Києві: «це не громадянська війна, це зовнішня агресія, а відповідно завершити її може виключно агресор».

 

 

Євгеній Білоножко, Варшава

спеціально для ІА «Західний інформаційний фронт»

 

 

 

Відгуки

Ігор Слобожанський
2018-07-16 13:39:16

Якщо "експерти" передбачають на місце президента сина Вітренка (чи Симоненка) - це сюжет для "Квартала 95"! Кому англійці гроші платять???

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com