Бізнесово-політико-історичне підґрунтя антиукраїнського пам’ятнику в РП?

Кілька днів тому, медійним простором Польщі та України прокотилось справжнє «інформаційне цунамі» з приводу потенційного  встановлення в польському місті Торунь вкрай контроверсійного та відверто антиукраїнського «пам’ятника волинської різні». Перед тим, як запропонувати Вам ознайомитись із повним перекладом матеріалу-розслідування  польського видання Оnet, стосовно окремих, м’яко кажучи,  дуже цікавих аспектів довкола цієї історії, хочемо в кількох реченнях окреслити фігуру головного фігуранта статті та палкого прихильника цього жахливого «витвору мистецтва» польського священника ордену редемптористів отця Тадеуша Ридзика.

Тадеуш Ридзик Fot.: Artur Hojny

За даними польських ЗМІ, зокрема того ж Onet: «Отець Тадеуш Ридзик водночас є одним з наймогутніших і найзагадковіших діячів католицької церкви в Польщі. Редемпторист народився в 1945 році, він був висвячений на священство на початку 1970-х років, працював катехистом та академічним капеланом. Під час перебування в Німеччині він ознайомився з діяльністю католицьких ЗМІ, а в 1991 році заснував «Радіо Марія». Тепер його медіа-імперія набагато більша, як і охоплені покровом таємниць впливи у польській церкві. Значні контроверсії є щодо проектів, які ним фінансуються». Натомість портал «Super Express» із посилання на тижневик «Wprost» прямо вказує, що майнові активи засновника Радіо Марія та телебачення «Trwam», засновника та колишнього ректора Вищої школи суспільної та медійної культури у Торуні,  отця Ридзика є «гігантськими». А сам він перебуває на 83-ій позиції в списку 100 найбагатших осіб в Польщі. За оцінкою польських ЗМІ, станом на 2017 рік вартість бізнесових активів польського священника перевищує 55 мільйонів злотих, що станом на грудень 2017 року становить понад 420 мільйонів гривень.

Дивно, адже як священнослужитель отець Ридзик мав би скласти ряд обітниць, в тому числі і обітницю бідності, яка дозволяє володіти лише особистими речами.  Але «з усіх установ, які створив духовник лише «Радіо Марія» формально належить ордену редемптористів, натомість як окремі створені ним організації, в основному діють як фонди, та управляються ним у різних форматах: Фонд «Lux Veritatis» (в ньому Ридзик – голова фонду) i фонд «Наше майбутнє (Nasza Przyszłość, у ньому священник входить до складу наглядової ради). Решту інституцій, до яких має відношення отець Ридзик діють як спілки: Bonum (належить отцю Яну Крулю (o. Jan Król), близький співробітник отця Ридзика), Scala (належить редемптористам), Geotermia Toruń, Uzdrowisko Termy Toruńskie, Polskie Sieci Cyfrowe».

Як вдалось встановити журналістам Onet, зокрема Міколаю Подольські, кілька тижнів тому отець Ридзик поїхав в Глівіце де фактично завершено процес відливання вказаного вище «волинського шедевру», і він справив на польського священника-бізнесмена неймовірне враження. Але про все по порядку..

---

Багато вказує на те, що «пам'ятник жертвам геноциду на Кресах» авторства Анджея Пітиньського буде встановлено в Торуні. Як пише Onet, скульптура, що символізує «волиньску різню» має стати елементом «Парку Національної Пам'яті» на землях побратимів Тадеуша Ридзика. Перед цим в місті Єленя Гура відмовились встановлювати цей пам'ятник на території міста.

• Найбільш правдоподібно, що пам'ятник «Волинській різні» буде встановлено в Торуні на території, що належить отцю Тадеушу Ридзику
• У випадку з приватною територією згода уряду та ради міста не вимагається
• Одним з елементів пам'ятника є кількаметрові вили, на які насаджено тіло дитини
• Процес відливання скульптури, що проводиться в місті Глівіце, вже майже завершено

Майже готовий «пам’ятник волинської різні», фото з відеоряду Onet.pl

Автором скульптури є проживаючий в США Анджей Пітиньський, лицар ордену Білого Орла. Пам'ятник «Волинській різні» в його виконанні - це 14-метровий орел з вирізаним на грудях хрестом, в якому знаходиться дитина, насаджена на тризубець. Біля основи пам'ятника стоїть сім'я в полум'ї - батько, мати з немовлям на руках, хлопчик і дівчина, що стоять поряд з батьками. За ними є фрагмент забору з рельєфом, на якому закріплені дитячі голови. Процес відливання скульптури, що проводиться в місті Глівіце, вже майже завершено .

Фото:Фрагмент пам'ятника, що зображує «волинську різню» фото Bartek Dajnowski / Onet

Фундатором пам'ятнику виступило «Товариство ветеранів Армії Польської в Америці» (SWAP).

«Монументальна скульптура «Волинська різня» буде красномовним символом пам'яті польського народу про злочин геноциду, здійснений щодо польського населення східних територій Другої Польської Республіки. Повстане в Польщі, для того щоб поляки ніколи не забули про своїх співвітчизників, які були по-звірячому вбиті в 1942-1945 роках тільки тому, що вони були поляками і католиками. Пам’ятник буде свідченням пам'яті тих сотень тисяч невинних жертв, в основному матерів, людей похилого віку і дітей, які були вбиті на наших Східних Кресах Організацією Українських Націоналістів і її збройного крила УПА» -, таке звернення поширює на власній сторінці «Товариство ветеранів Армії Польської в Америці».

Звернення на сторінці «Товариства ветеранів Армії Польської в Америці» 

«Бачення «Волинської різні» від майстра Пітинського, просякнуте реалістичною правдою, показує жорстокість цих подій, є дуже оригінальним, чуттєвим твором мистецтва, сповненим польської символіки, яка здатна зворушити кожне польське серце. Митець майстерно оперує формою, текстурою і світлом, контролюючи деталі і тонкощі в композиції. Полум’я, що сходить до вершини переходить в силует орла Як Фенікс з попелу, відроджується дух польської нації, дух незнищенний та вічний» - додають представники SWAP.

На початку року цього були розмови про те, що в Єленій Гурі може повстати величезна скульптура. З ідеєю спорудження монументу в цьому місті виступили «кресов'яки», які для цього навіть створили суспільний комітет. Вони хотіли, щоб спорудження пам’ятника було профінансовано з громадського бюджету. Проте проект був відхилений на етапі перевірки і не був направлений на етап голосування жителів міста.

У муніципалітеті міста Єленя Гура було надано пояснення, що пам'ятник викликав багато суперечок у місті. Багато листів прийшло до влад міста від людей, які не бажали, щоб цей пам'ятник стояв в Єленій Гурі. 

- Противники цієї ідеї підкреслюють, що пам'ятники мають не тільки надихати на роздуми, але й об’єднувати. В той час як цей пам'ятник, що, зокрема, зображує немовля насаджене на вили висотою в шість-сім метрів, просто «сочиться кров'ю», - повідомив Onet у лютому прес-секретар мера Єлени Гури Цезарій Віклік.

Однак не естетика змусила Єлену Гуру відмовитися від спорудження монумента, присвяченого волинському злочину. Принаймні, такі були запевнення. 

- Ділянка, на якій, на думку ініціаторів, стоятиме пам'ятник, при вивченні умов і напрямків просторового розвитку описується як лісова територія з можливістю заростання, із забороною будівництва. Можливе там спорудження лише невеликих архітектурних форм, - пояснив Цезарій Віклік.

- Верхня межа лінії забудови на цій території встановлена на рівні 12 метрів, а пам'ятник – має  висоту 15,5 метрів, тому з очевидних причин його неможливо встановити, - додав він.

Ініціатори спорудження пам'ятника в Єленій Гурі хотіли, щоб він стояв на вулиці Судецькій. 

- Ми повідомляли, що відкриті  до спільної роботи з метою визначення іншої локації, - повідомив Onet Маріуш Гєрусь, один з ініціаторів спорудження пам'ятника в Єленій Гурі.

- Ми ще не склали нашу зброю, - розповідає Оnet Маріуш Гєрусь.  -«Товариство ветеранів Армії Польської в Америці» робило ставку на Єлену Гуру. Ця тема нам надалі дуже важлива. Ми намагаємося створити умови, коли під час засідання ради міста проголосували б за спорудження пам'ятника в цьому місті. І ми прагнемо цього, - додає він.

Цілком можливо, що вже закінчений пам'ятник потрапив в Єленю Гуру лише для зберігання. 

- Ми висловили таку пропозицію з нашого боку. Ми чекаємо можливості привести його. Місце, де повинен був бути зберігатись пам'ятник, вже було заздалегідь затверджено, - підкреслює Маріуш Гєрусь. Однак не хоче відкрити точне місце розташування.

Він також визнає, що йому повідомляють, про те, що і інші міста борються за право встановити пам'ятник.

- Доходять до нас різні чутки. Ми хочемо, щоб цей пам'ятник стояв в Польщі. Для Єленої Гури, її для мешканців, які походять з Кресів було б честю і радістю якщо цей пам'ятник повстав саме в Єленій Гурі. Але це не означає, що ми будемо робити проблему, якщо виявиться, що він буде встановлений в місці, де значно більше людей матимуть шанс його побачити. У конкурентній боротьбі з Торунєм у Єленої Гури, звичайно, менше шансів. Ми чудово розуміємо це, - каже Маріуш Гєрусь.

У місті Коперника, пам'ятник мав би повстати в Дерев'яному порту. Це дуже приваблива земля, розташована між Віслою та національною дорогою № 80 у західній частині міста. Звідси легко дістатися до центру Торуня і до Бидгоща.

Великою частиною цих районів заволоділи редемптористи. По-перше, вони створили там свій навчальний заклад, Вищу школу суспільної та медійної культури. Пізніше вони вирішили побудувати тут одну з найвеличніших польських святинь, а саме Святилище Пресвятої Богородиці Зірки Нової Євангелізації та Святого Яна Павла II, хоча всі місцеві називають цей об’єкт «Костелом Ридзика». Освячений він був півтора роки тому. На офіційній церемонії, яка тривала протягом цілого робочого дня, взяли участь прем'єр-міністр РП Беата Шидло, кілька міністрів та багато парламентарів, а також представників місцевого самоврядування. Провели вони в цьому костелі багато часу, а професійні обов'язки відійшли на задній план.

Це був період, коли партія PiS тільки починала правити. 

Згодом потекла хвиля величезних грошей на різного роду заходи, пов'язані з установами редемптористів. Разом вони отримали кілька десятків мільйонів злотих. Вони отримували, наприклад, кошти на медійну підготовку суддів або боротьбу із злочинністю. Ченці стали творити більш сміливі плани на майбутнє. Для початку вони повернулись до своєї мрії про геотермальну енергію, яка палко підтримується викладачем їх навчального закладу, міністром охорони навколишнього середовища Польщі Яном Шишко.  Вода, взята на їх територіях в районі Дерев’яного порту мала б направлятись до опалювальних радіаторів будівель у західній частині Торуня. Вони також хочуть використовувати її для діяльності запланованої для спорудження курортної установи.

Цього року поруч із храмом почала діяти кав’ярня, що стала ще одним джерелом прибутку для ордену редемптористів. Тут можна купити їжу, напої, книги та церковно-обрядові речі.

Інші плани стосуються проведення ним історичної політики. Тадеуш Рідзик вже не раз давав зрозуміти, що він має «патент на польськість», а особи, які мають інші від нього погляди, він публічно називає «ліваками». Протягом багатьох років він повторює, що він хоче формувати свідомість молодих людей. Викладання історії почалося з шляхетної ідеї. У «костелі Ридзика» встановили пам'ятну каплиця, присвячену полякам, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Це вразило євреїв, які раніше деколи навіть відчували себе об’єктами цькування з боку середовища «Радіо Марія». Наступний історичний проект, однак повинен стати набагато більшим.

Спочатку редемптористи не хвалилися цим проектом публічно, вони просто вирішували питання щодо отримання та оформлення землі в Дерев'яному порту. Вони отримали її в розстрочку – одну ділянку в травні, іншу в жовтні. В обох випадках процедура була однаковою. Спочатку, президент [мер – ред.] Торуня, який управляє територіями цього міста, що належать Державному казначейству РП, подав відповідне клопотання заяву до воєводи Куявсько-Поморського воєводства РП. Останній погодився передати їх у довічне користування фактично за безцінок ордену отця Ридзика.

Польським правом зобов'язано воєводу оголосити та опублікувати тендер, але в законі також є лазівка: ці процедури не обов’язкові, якщо виникла виняткова ситуація.  Воєвода Куявсько-Поморського воєводства Міколай Богданович, який часто відвідує заклади редемптористів, сказав, що може відмовитися від проведення тендеру. Як привід для значної знижки у вартості, він зазначив, що він віддає землю для соціальної та некомерційної діяльності. Ченці сказали, що хочуть побудувати там музей. Ніхто особливо не випитував їх, якого роду буде цей музей. Вони просто отримали нерухомість.

Коли цю справу було докладно описано Onet, депутат від «Громадянської платформи» [опозиційна партія – ред.] з Бидгоща Міхал Стасіньські зауважив, що ця діяльність не буде обов'язково «некомерційною», коли все вказує на те, що після відвідування музею голодні та спраглі гості на відстані декількох кілометрів зможуть знайти тільки одну кав’ярню. Ту, що редемптористи побудували біля костелу. До неї буде рукою подати. Тому парламентарій повідомив про свої підозри Центральне Антикорупційне Бюро Польщі, яке найближчим часом планує розпочати розгляд документів.

- У мене складається враження, що воєвода, замість того, щоб зосередитись на виконання своїх обов'язків, творить ідеологічний зв'язок з отцем Ридзиком, - нещодавно прокоментував Міхал Стасіньські.

Проте побратими отця Ридзика впевнені у його правоті. В середині листопада отець Ридзик повідомив, що на землях поруч із костелом буде створений «Парк Національної Пам’яті». Він повинен бути побудований з нагоди 100-ї річниці незалежності Польщі і заслуговує на те, щоб вшанувати пам'ять заслужених для Польщі осіб. Однак до цих пір священик не згадав імені жодного з них, а також не вказав жодних конкретних даних щодо інвестицій. Проте він вже звернувся за підтримкою для спорудження  парку.

.... «Ми запрошуємо до його створення всіх. Різні патріотичні групи Польщі та Полонії. Ми також запрошуємо окремих осіб. У нас є багато, що увіковічнити.   Цей парк є можливістю виразити подяку тим, на яких - можна сказати, - виросли та ростуть наступні покоління поляків. Завдяки вірі, любові і самопожертві яких, ми живемо» - написав отець Тадеуш Ридзик на сайті «Радіо Марія».

Пізніше він також оголосив, який музей він хоче створити там. 

Він матиме назву «Пам'ять та ідентичність». – [Буде там - ред.] Історія Польщі, як її бачив, як її нам передавав Святий Іоанн Павло II; від початку до часів Святого Іоанна Павла ІІ, – оголосив торунський священник і запропонував перерахувати один відсоток податку для цієї мети.

Тадеуш Ридзик не уникає тематики надзвичайно складних польсько-українських відносин під час Другої світової війни. Кілька днів тому він оголосив, що збирається вшанувати пам'ять українців, які врятували поляків на східних прикордонних землях під час волинських подій. Це жест, подібний до того, як віддано пошану полякам, що рятували євреїв.

Однак, за словами джерел Оnet, священник хоче йти ще далі і поставити на території ордену «Пам'ятник волинській різні». І він має стати одним із найважливіших об'єктів у «Парку Національної Пам’яті». Наш інформатор [джерело порталу Onet – ред.] стверджує, що кілька тижнів тому він [отець Ридзик – ред.] поїхав подивитись на пам’ятник і він вчинив на нього значне враження.

Інформацію про цей інтерес підтверджують джерела з міської ратуші міста Торунь. Дизайнер «парку пам'яті» вже зв’язався з міськими чиновниками із установи урбаністики та відділу архітектури. Дані цих контактів вказують на те, що «пам'ятник різні» буде першим елементом, який буде встановлено в парку. Редемптористи не потребують для його встановлення спеціальних дозволів на це, тому що це не громадська територія. І тому рішення міської ради в даному випадку не є обов'язковим.

Втім, місто має застереження щодо цих планів.

- На думку містобудівників, пам'ятка такого змісту та розмірів вимагає відповідного місця, оточеного зеленню та тишею. Це не елемент архітектури, який повинен бути характерним для в'їзної зони в місто, - повідомила Onet, прес-секретар магістрату міста Торунь Анна Кульбіцка-Тондел.

 

 

 Міколай Подольські, журналіст Onet 

---

В доповнення до викладеного вище матеріалу польських журналістів, хочемо лише додати кілька рефлексій.

Дійсно викладені в ньому факти та коментарі, викликають багато запитань стосовно дійсних мотивів та намірів бізнесмена в сутані отця Ридзика. Очевидно, що підприємницька жилка Тадеуша Ридзика не дала йому пройти повз такого привабливого з бізнесової точки зору формату залучення спраглих до сенсації та видовищ майбутніх відвідувачів «Парку Національної Пам’яті». Адже встановлення контроверсійного, проте так сильно пропіареного «пам’ятника волинській різні» стане саме тою «родзинкою», на яку приїдуть подивититсь і польські праворадикали, і ліві соціалісти, та й про сотні тисяч українців, які перебуваючи в РП захочуть подивитись на цей «пам’ятник» також не слід забувати. Враховуючи, що проекти отця Ридзика так вдало вписуються в історичну політику теперішньої влади РП, останні чітко розуміє, що його бачення польської історичної політики не може не подобатись правлячим політичним колам в Польщі. А це дає бізнесмену-редемптористу певну впевненість у тому, що «палки в колеса» у даному випадку польська влада найбільш ймовірно вставляти не буде…

Чим обернеться цей бізнесово-політико-історичний «фінт» для доволі непростих українсько-польських відносин покаже лише час. Але без сумніву одне - цей «витвір» неодмінно стане ще однією «гарячою точкою» двосторонніх відносин України та Польщі, яка так потрібна Росії. 

P.S. Звертаємось до осіб, які можуть дати надати фахову інформацію стосовно діяльності фундатора зазначеного у статті «пам’ятника волинській різні», а саме «Товариства ветеранів Армії Польської в Америці» -  Stowarzyszenia Weteranów Armii Polskiej w Ameryce (SWAP). Основний інтерес становлять дані про потенційні контакти або відносини членів даної організації з проросійськими силами насамперед в США, ЄС та Росії, а також і в інших країнах.