Білоруський доброволець став Героєм України

НОВИНИ 14.04.2022 Коментарі 0

Звання Герой України, на жаль, посмертно присвоєно старшому сержанту Олексієві Скоблі. «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», - йдеться в указі, що його підписав у вівторок, 12 квітня, Президент Володимир Зеленський.

Про цей факт також на своїй сторінці у FB повідомив товариш Олексія – Ян Мельников (Yan Melnikau). За його словами, Олексій (Друг Тур) загинув місяць тому, коли прикривав відхід групи своїх побратимів.

Олексій Скобля приїхав в Україну восени 2015 року. «Якоїсь миті я просто зібрався, сів в автобус у Мінську і приїхав до Києва. Так правильно. Потрібно ж допомогти Україні у боротьбі зі спільним ворогом. Тому що Росія - це спільний ворог України та Білорусі. Я відразу ж пішов до навчального мобілізаційного центру «Десна», організованого Правим сектором, де провів шість тижнів, і потім потрапив до п'ятого батальйону, першої штурмової роти, яка надалі відокремилася», - розповідав в інтерв’ю виданню LB.ua Олексій через півроку боїв на передовій на Сході України.

Зі своїми земляками у тактичній групі «Білорусь» Олексій боронив українські землі від російських сепаратистів. За добровільну участь у війні режим лукашенка загрожував Олексію сімома роками в'язниці.

Білоруському загону тоді допомагали українські волонтери. «Вистачало всього. Волонтерам за це велике спасибі. Привозили нам їжу й одяг. Іноді висилали поштою. Допомагали всім. У свою чергу українська влада нічим не допомагала», - розповідав Олексій українському виданню на початку березня 2016 року.

А потім білоруський доброволець вимушено «зачохлив» зброю. Незареєстровані збройні формування тодішня українська влада не підтримувала та не легалізовувала. Настав період перемовин і домовленостей.

«Поки тривають усі ці переговори, сенсу (перебувати) там нема. Нам, учасникам незареєстрованих батальйонів, інколи навіть складно туди потрапити. Доводиться ховатися від ЗСУ, непомітно просочуватися через українські блок-пости. Навіть якщо і вдається просочитися, то нелегальним добровольчим загонам зверху не дозволяють щось робити, не дозволяють захищати цю країну, не дають потрібних команд. А ми ж не можемо самотужки все робити. Нам часто просто потрібна допомога ЗСУ. Почуватися маніяком не хочеться. Вбивати сепаратистів, не приносячи цим жодної користі, немає бажання - це безглуздо. Цим займаються легальні солдати, які за це одержують гроші. Тому поки що я не бачу сенсу своєї участі у цій війні… Поки було гаряче, ми були потрібні, коли трохи вщухнуло - всім стало плювати на нас. Можете їхати додому та виживайте там, як хочете», - розповідав Олексій шість років тому.

На запитання журналістки про те, чи не розчарувався він, що «вплутався» у війну, Олексій відповів: «Абсолютно ні. І якщо знову стане гаряче, я підтримаю Україну і повернуся на передову».

Свого слова білоруський воїн дотримав: знову узяв зброю і став на захист України, за яку віддав найдорожче – власне життя і вписав своє ім’я на скрижалях зі сонмом Героїв України.

Фото з соцмереж

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2024 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: