Білоруський бізнесмен Олександр Муравйов звинуватив режим лукашенка у тортурах та звернеться до суду щодо повернення свого майна

Білоруський бізнесмен Олександр Муравйов, який мав бізнес в Австрії, дав перше інтерв'ю Австрійському агентству преси (APA). У ньому він розповів про те, як утратив усе своє майно та бізнес і як його катували в камерах білоруського КДБ, а також поділився своїми планами відстоювати справедливість.

Білоруський бізнесмен Олександр Муравйов, який живе і володіє холдингами в Австрії, формально тривалий час є одним із найбільших австрійських інвесторів у Білорусі. У 2015 році КДБ Білорусі ув'язнив його на 11 років, а Австрія юридично сприяла цьому сумнівному процесу, пише «Белсат» із посиланням на АПА. Подаємо переклад статті.

До того, як придушення демократичного руху після 2020 року призвело до переоцінки режиму Олександра Лукашенка, відносини між Мінськом і Віднем тривалий час розвивалися чудово: у 2016 році в Мінську відкрилося повноцінне посольство, а в 2019 році Лукашенко відвідали лідери країни і представники ділових кіл у ході державного візиту до Відня. Тоді президент Австрії Александер ван дер Беллен назвав Білорусь «дружньою країною», похвалив «значний вклад» Лукашенка у зближення з ЄС і лише м'яко розкритикував ситуацію із правами людини. Про справу, яка викликає багато запитань і де-факто призвела до примусової націоналізації білоруських акцій австрійського холдингу 2017 року, не згадували.

«У Білорусі грубо порушують мої права людини», - сказав Олександр Муравйов у першому після звільнення інтерв'ю АПА.

Олександр Муравйов розповів, що крім побиття в СІЗО КДБ йому погрожували вбивством.

«Вони сказали мені, що я можу вважати, що мене вже немає в живих і що мої діти навіть не знайдуть моєї могили», - сказав він, наголосивши, що це був серйозний тиск.

Ще до остаточного вироку 2017 року Лукашенко публічно заявив, що погрожував Муравйову в'язницею, якщо той не погодиться на його умови. Про це та багато інших подробиць підприємець розповів зі свого тимчасового притулку в Дубаї. Туди він поїхав наступного дня після звільнення наприкінці 2022 року.

АПА нагадує, що Муравйов був успішним бізнесменом у Білорусі. У 2002 році пов'язана з Муравйовим австрійська торгова компанія ATEC купила 65% склозаводу в селі Ялизава.

2006 року Лукашенко навіть нагородив Муравйова медаллю «За економічні успіхи». А наступного року ATEC Holding GmbH змогла викупити у держави 99,72% акцій заводу «Мотовело», які 2013 року передали ATEC Investment GmbH. Незважаючи на тимчасову доброзичливість на найвищому рівні, Муравйов заперечує, що будь-коли отримував будь-які послуги від режиму.

«Відтоді, як мені виповнилося 22 роки, мене ніхто ніколи не підтримував», - сказав Муравйов, який народився 1966 року, а в бізнесі – із 1988 року.

2015 року білоруська влада раптово припинила його підприємницьку діяльність: після того, як він відмовився віддати державі акції компанії «Мотовело», що належали ATEC Investment GmbH, 1 червня 2015 року КДБ посадив його до сумнозвісного Мінського СІЗО. Загалом Муравйову довелося провести там більше трьох років. Окрім податкових правопорушень, бізнесмена звинуватили в невиконанні інвестиційних планів «Мотовело». Муравйов вважав звинувачення сфабрикованими. Проте 2017 року його засудили загалом до 11-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Австрійська влада в цій ситуації нічого не зробила. У відповідь на запит APA міністерство закордонних справ Австрії заявило, що не знало про лист, у якому довірена особа Муравйова у вересні 2018 року просила допомоги у тодішнього міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль. Міністерство закордонних справ також не надало жодної інформації міністерству економіки Австрії, яке відповідає за двосторонню угоду про захист інвестицій. Ця угода забороняє Білорусі вживати проти австрійських інвесторів заходи, рівнозначні експропріації, якщо вони не були здійснені відповідно до законної процедури. Своїм рішенням від 2017 року суд у Мінську не лише конфіскував приватні активи Муравйова, а й експропріював акції, які належали не йому, а пов’язаній із ним австрійській холдинговій компанії.

Чималу роль у тому, що білорус утратив усі свої активи в Австрії, зрештою, відіграв один із латвійських банків: через декілька тижнів після арешту Муравйова цей банк домігся виконавчого провадження в Ризькому арбітражі у зв'язку із несплатою позики. У Rietumu Banka заявили, що сторони були належним чином поінформовані про процедуру. Проте якось вплинути на ситуацію з тюрми КДБ було неможливо. У своєму інтерв'ю Муравйов спростував цю версію і звинуватив банк. На запит АРА в банку відмовилися надати інформацію про конкретний випадок, зіславшись на банківську таємницю.

«Умисне поширення неправдивої інформації каратиметься згідно з цивільним та кримінальним законодавством», - сказав прес-секретар банку.

Травматичним для білоруса став і той факт, що він утратив будинок в Австрії. Під час ув'язнення Муравйова з Риги прийшов виконавчий лист, і 2020 року об'єкт продали за 2,1 млн євро компанії відомого віденського бізнесмена Мартіна Хо.

Загалом Муравйов і ліквідований за цей час австрійський холдинг утратили величезні суми, які він тепер хоче повернути через суд. Мова про суму від 40 до 274 мільйонів євро. До арешту його група мала річний оборот 200 мільйонів євро, пояснив білорус, який зараз намагається продовжити дозвіл на проживання в Австрії. Білоруська опозиція також схвалює зусилля Муравйова.

"Це право Олександра – боротися за справедливість, використовуючи правові механізми правових держав», - заявив дипломат Валерій Ковалевський, соратник опозиціонера Світлани Тихановської. Тому дії Муравйова виглядають виправданими та послідовними, сказав АПА Ковалевський.

P.S.

АПА у співпраці з «Белсатом» і Білоруським центром розслідувань провело власне розслідування цієї справи. Про це можна прочитати на сайті BRC у вівторок. Велике інтерв’ю з Олександром Мураєвим на АРА на сайті «Белсат» – у п’ятницю.

Також читайте: Справедливість по-лукашенківськи