«Балтійський вартовий» та інші новинки НАТО, які навряд чи сподобаються русні

Про запуск місії «Балтійський вартовий» (Baltic Sentry) оголосив 14 січня у Гельсінкі після саміту Генсек НАТО Марк Рютте. Йдеться про патрулювання кораблями з країн Альянсу найважливіших районів Балтійського моря (яке у певних колах вже назвали «озером НАТО»).

«Сьогодні я можу оголосити, що НАТО запускає «Балтійського вартового»… Ця військова діяльність є складовою наших зусиль з посилення морської присутності і моніторингу найважливіших для нашого Альянсу районів», - заявив Рютте. За його словами, до місії залучать різноманітні засоби – зокрема, фрегати, патрульні літаки та ін. 

Окрім звиклих засобів будуть широко застосовуватись і новітні технології та розробки. За словами Генсека НАТО, це буде невеликий флот морських дронів, які забезпечуватимуть ефективніший моніторинг і стримування.

«Ми також працюємо із союзниками над інтеграцією їхніх національних механізмів спостереження з НАТО, що забезпечить комплексне виявлення загроз», – додав Рютте. 

Про конкретні цифри та деталі учасники саміту розповідати не захотіли (і це зрозуміло, зважаючи на активність московитів). Але фінський президент Александр Стубб додав, що «само собою зрозуміло», що операція включає діяльність на морі, під водою і в повітрі.

Усі проти одного

На зустріч у Хельсінкі європейські держави, які мають вихід до Балтійського моря, їхали з однією метою: продумати безпеку підводної інфраструктури. А зважаючи на гостроту теми, організатори подбали і про безпеку учасників: силовиків помітили навіть на даху президентського палацу.

Перед самітом шведський прем’єр Крістерссон заявив, що Стокгольм не буде звинувачувати нікого без належних доказів, але ціла серія пошкоджень кабелів у Балтиці не схожа на випадковий збіг. 

«Дуже ймовірно, що це умисні дії ворожої країни. Тож дуже важливо, щоб НАТО негайно на це відреагував», – зацитувало президента Литви Гітанаса Науседу фінське видання Yle.

Одразу після саміту 8 країн-членів НАТО з Балтійського узбережжя оголосили про свій план дій у відповідь на підозрілі випадки пошкодження підводної інфраструктури. Заяву про це погодили президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр Естонії Крістен Міхал, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, президент Литви Гітанас Науседа, прем’єр Польщі Дональд Туск і прем’єр Швеції Ульф Крістерссон. 

Окрім традиційної стурбованості інцидентами, лідери заявили, що налаштовані рішуче стримувати, виявляти і протидіяти диверсіям. «Будь-яка атака проти нашої інфраструктури зустріне тверду й рішучу відповідь. Ми готові будемо називати відповідальних за ворожі дії, скоєні зловмисними суб’єктами», – наголошується у заяві.

Лідери привітали запуск місії «Балтійський вартовий» та зазначили, що розширяють співпрацю із приватним сектором, зокрема операторами інфраструктури і передовими технологічними компаніями. 

Ще одним напрямком буде підвищення стійкості мереж та готовності швидко усувати пошкодження, якщо такі сталися. Для координування такої роботи підготують Меморандум про взаєморозуміння щодо захисту критичної інфраструктури. Також обіцяють притягати до відповідальності винуватців, які спричиняють пошкодження підводної інфраструктури. 

Окремо було наголошено на загрозі від «тіньового флоту» російських танкерів, які возять російську нафту без дотримання «цінової стелі». «Ми залишаємо за собою право, у рамках міжнародного права, вжити заходів проти будь-яких підозрюваних суден, які можуть обходити санкції та становити загрозу для нашої безпеки, нашої інфраструктури та довкілля», – попереджають підписанти. 

Чекати не збираються

Схоже, у країнах довкола Балтійського моря усвідомили, що реальні заходи потрібно було вживати учора. Тож Фінляндія та Швеція вже оголосили, що нададуть свої кораблі для спільних заходів союзників. Таку ж готовність (залучити німецький флот) висловив і канцлер Німеччини.

За словами фінського глави держави, зустріч дала чіткий стратегічний сигнал про те, що НАТО може діяти швидко. Водночас Александр Стубб заявив, що наразі не вірить у ризик ескалації.

На відміну від нього польський прем’єр Дональд Туск був більш категоричним. Він однозначно вважає росію відповідальною за всі інциденти, які відбулися довкола об’єктів інфраструктури у Балтійському морі останнім часом. При цьому «загрозу відчувають усі країни».

«Всі докази ведуть до рф, але лише Фінляндія вирішила відреагувати правильно – затримавши корабель і частину екіпажу, розпочавши розслідування диверсії», – підкреслив Туск. Він переконаний, що зважаючи на дуже розгалужену інфраструктуру Балтики – від кабелів і газопроводів до видобувних платформ і вітрових електростанцій, загальною відповіддю має стати радикальне посилення присутності НАТО у регіоні.

Натомість якщо щось станеться в польських територіальних водах, то Польща без вагань зупинить корабель, причетний до цього, запевнив Дональд Туск.

До речі, на загальну думку учасників саміту, Фінляндія подала приклад швидких і ефективних дій «по гарячих слідах» після останнього інциденту, коли був затриманий танкер Eagle S без одного із якорів. Тож Гельсінкі надало докладне пояснення алгоритму своїх дій – аби так могли діяти усі.

Окрім безпекових проблем Балтики учасники саміту в кулуарах (бо це було поза офіційним порядком денним) поспілкувались і про ще один міжнародний фактор непевності – нового очільника США. Прикметно, що за словами господаря зустрічі Александра Стубба, ніхто з політичного керівництва Фінляндії чи інших учасників саміту не отримав запрошення на інавгурацію Дональда Трампа. Тож схоже, що більшість безпекових питань (як і багатьох інших) європейським країнам невдовзі доведеться вирішувати самотужки.

На світлині: президент Фінляндії Александр Стубб вітає прем’єрку Данії Метте Фредеріксен / Antti Aimo-Koivisto / Lehtikuva