9 травня у Росії. Атмосфера страху, неминучої поразки та відсутності майбутнього

Напередодні сакральної для Кремля дати 9 травня у російській державі панує атмосфера повного безсилля та тотального страху. Таке світовідчуття виникнуло не на порожньому місці. Воно викликане усвідомленням наближення краху.

Погляньмо на факти.

По-перше, російська держава втягнула свій народ у страшну велику війну на довгі роки, причому втягнула як агресора і ґвалтівника, тобто в явно програшну позицію. Розрахунок був провести швидку поліцейську операцію, де за тиждень Кремль мав повністю підпорядкувати собі Україну. Що в підсумку? М'ясорубка для сотень тисяч російських громадян, деградація економіки для мільйонів, політична ізоляція та репутація агресорів-ґвалтівників – на декілька поколінь уперед.

По-друге, російська держава гостро відчуває незахищеність. Чого боїться Путін і його оточення? Ліквідації. Що їх приб’ють, як США прибили іранського генерала Касема Сулеймані, високопоставлену та важливу постать режиму аятол. Вони бачать, як ліквідації в Росії відбуваються по наростаючій: спочатку це пропагандисти та колаборанти-зрадники, потім безпосередньо люди сучасної російської культури та командири. Не треба бути провидцем, щоби не розуміти, що рівень значущості цілей неухильно зростатиме.

По-третє, Росія яскраво показала, що вона не більше ніж прохідний двір. Щодня на її території поїзди сходять із рейок, вибухають нафтобази, горять склади, злітають у повітря підприємства й адміністративні будівлі. Апофеоз безладності та невміння у держбілдингу та держбезпеці – це удари невідомих дронів по Кремлю. Абсолютно не має значення, хто це зробив, важливим є сам факт уразливості й удару в саме серце імперії.

По-четверте, росіяни розуміють, що вони не мають майбутнього. Весь світ запам'ятає їх як агресорів, ґвалтівників і дітовбивць. І здавалося би, ну і що, нехай… але росіяни розуміють, що такими сприйматимуть і їхніх дітей, а можливо, й онуків. Єдина альтернатива, щоби пройти моральне очищення, - це розгром, деконструкція Росії та самого поняття русского міра та російської культури. Чи багато хто піде на таке добровільно? Ні, лише одиниці.

А це означає, що на Росію безперечно чекає процес перевиховання, викорінення рашизму, розбирання російської імперії на частини, роззброєння, довгі десятиліття публічного самобичування та виплати репарацій Україні. У Росії це чудово розуміють, саме тому там наростає атмосфера страху – неминуче прийдешнє, якщо воно не обіцяє нічого доброго, завжди лякає.

Хороша ж для українців новина в цьому всьому полягає в тому, що той, хто перебуває у страху, неодмінно робить усе більше помилок. Це, безперечно, добре та дуже важливо.

Іґаль Левін, ТГ-канал