Європейська шизофренія: що не так з відновленням «Дружби»

На геть викривлену стосовно здорового глузду ситуацію із відновленням нафтопроводу «Дружба» за кошти ЄС (про що вчора повідомляв ЗІФ) звернув увагу президент Центру глобалістики «Стратегія XXІ» Михайло Гончар у дописі на FB.

Краще не скажеш про «послідовність і системність» політики ЄС, ніж це зробив європарламентар від Латвії Rihards Kols у своєму дописі на X (переклад його допису нижче).

Виходить так, що Пу керує ЄС через Орбана та Фіцо куди успішніше, аніж це роблять «пластилінові» очільники євроінституцій. Можу лише додати, що спрямувати політику противника (ЄС) в потрібне р@шистам русло – це і є очікуваний результат його хибно-цільового перепрограмування з мети приборкання агресії санкціями на «мирну та взаємовигідну співпрацю», тобто перезапуск нафтопроводу «Дружба» за гроші ЄС та продовження субсидування кремлем російських проксіз в Європі й заодно агресії проти України. В кремлі вже стомились відкорковувати шампанське, пише Гончар.

А ось власне допис євродепутата.

Ріхардс Колс: «Вершина абсурду ЄС.

Ми готуємося відремонтувати трубопровід, який сама росія підірвала, – щоб відновити постачання російської нафти, від якої, як ми стверджуємо, поступово відмовляємося, – для Угорщини, яка блокує 90 млрд євро для України, які ми фінансуємо – без участі Угорщини.

Якщо ці кошти не будуть виплачені з заморожених російських активів – як це має бути з моральної та юридичної точки зору – цей крок є більш ніж маренням. Ми субсидуємо агресора, замість того щоб змусити його платити за власне руйнування.

Це мазохізм клінічного рівня – співучасть у нашому власному економічному самогубстві та задушенні України».