Якою була мета зустрічі Макрона з Трампом і чи вона досягнута

АНАЛІТИКА 25.02.2025 Коментарі 0

Президент Франції Еммануель Макрон 24 лютого у Білому домі мав зустріч з Президентом США Дональдом Трампом. Це був перший офіційний візит європейського лідера до Вашингтона з з часу інавгурації Дональда Трампа.

Було багато усмішок і доброзичливих жестів, рукостискань і поплескувань по колінах, але світові ЗМІ в один голос пишуть, що ця зустріч показала кардинальні розбіжності між США і Європою у справі закінчення  війни в Україні.  Символічно, що під час розмови Трамп відмовився назвати путіна диктатором, водночас президент Франція однозначно заявив,  що росія – агресор.

Коментар Володимира Горбача, політичного аналітика Інституту Євроатлантичного Співробітництва та Executive Director/CEO в Institute for Northern Eurasia Transformation:

«Аби не бути звабленими посмішками, рукостисканнями й дружніми поплескуваннями Макрона й Трампа варто розуміти одне: якою була місія Макрона, і чи вона вдалася бодай частково?

Допомога Україні є лише допоміжною частиною порядку денного європейських політиків. Головним відтепер є їхній самопорятунок від російсько-американської загрози.

Візит і особиста зустріч Макрона з Трампом дуже нагадує його візити й особисті зустрічі з Путіним (хто пам'ятає довгий стіл?). Мета дуже проста, на особистому рівні відчути чим дихає насправді твій візаві і чого від нього треба чекати.

І тут висновки, на жаль, сумні і для України, і для Франції, і для Європи загалом. Це вже зрозуміли всі.

В ЄС і Франції вже розуміють, що пакт Трампа з путіним не просто реалістичний, а вже майже невідворотний. Візит Кіра Стармера цей пакт так само не підважить. Немає у світі такої сили (навіть Китай, і особливо, Китай), яка б зупинила безумне прагнення Трампа і технофашистів мати спільний бізнес з Путіним.

Усе йде майже за Марксом: "При 100% прибутку капітал нехтує всіма людськими законами, при 300% немає такого злочину, на який він не ризикнув би піти, хоча б під страхом шибениці."

Насправді фраза походить із книги британського політика та економіста Даннінга (1860 р.), а Маркс її просто цитував. Але сьогодні не про це.

Крім спільних бізнес-проектів з путіним, Трамп хоче мати з ним і спільну організаційну модель: розділяй і володарюй. Автократія всередині США і імперіалізм на міжнародній арені.

Що стосується плану врегулювання "українського питання", то мені вже очевидно, що йдеться про російсько-американський кондомініум (спільне управління) для розробки українських ресурсів. Україна розглядається передусім як ресурс, не як союзник, партнер, жертва агресії, не як демократична нація, а просто територія, де є ресурси для спільної з росіянами розробки. І це, так би мовити, пілотний проект, за яким підуть інші європейські та неєвропейські країни.

Тому Макрон зі Стармером відчайдушно прагнуть застрибнути в останній вагон цього потяга, щоб хоча б спостерігати куди той потяг їде...".

Щоб бути в грі, вони пропонують свій внесок: європейських миротворців в Україні (присутність на землі і в морі), але не в протидії, а у партнерстві із США (прикриття цих сил з повітря). І, схоже, що Трамп на це погодився. І навіть анонсував згоду путіна, якому важливо щоб кондомініум розширювався, чим більше учасників - тим більше партнерів рф, і тим сильніша легітимація дій.

А учасники цього кондомініуму будуть називати себе державами-гарантами стійкого і довговічного "миру".

Тому не зваблюйтеся на усмішки, не зваблюйтеся. Бо нам своє робить. Попри все".

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2025 ZahidFront, Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-05228. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: