Хто вже отримав підозри у справі Міндіча, або Корупція в Енергоатомі: як працювала схема

12 листопада ВАКС застосував до Лесі Устименко, яка підозрюється у справі «плівок Міндіча», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 25 млн грн. У разі внесення застави покласти на підозрювану низку обов’язків, зокрема носити електронний браслет.

За версією слідства, Леся Устименко як пособниця та виконавиця у злочинній організації здійснювала координацію дій окремих її учасників, зокрема щодо проведення фінансових та криптовалютних операцій та операцій, готувала звітність про легалізацію грошей та вела облік операцій в електронному файлі під конспіративною назвою «Манхеттен».

Про це повідомляють Transparency International Ukraine та платформа «ВАКС вирішив».

Лесі Устименко інкримінують ч. 2 ст. 255 КК України, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.

Також 12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід до ще одного з “працівників” “Енергоатому” Ігоря Фурсенка у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в сумі 95 млн грн.

За словами прокурорки, Фурсенко як довірена особа Цукермана за його дорученням координував дії окремих членів злочинної організації та забезпечував належні побутові умови для функціонування офісу. Крім того, підозрюваний особисто займався легалізацією грошей.

Відповідно до протоколу спостереження, зафіксовано також, як Фурсенко від водія отримав згорток в поліетиленовому пакеті, поклав у свій рюкзак і поїхав на офіс злочинної організації.

Прокурорка також зазначила про достатній фінансовий стан Фурсенка, наявність у його майна, зокрема нерухомості та автомобілів. Крім того, за місцем його проживання було вилучено понад 1,1 млн євро та $1 млн.

Тож прокурорка просила призначити Фурсенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 254 млн грн застави.

Сторона захисту натомість заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. На їх думку, ризики для кримінального провадження, зазначені прокуроркою, необґрунтовані, а Фурсенко не брав участі в ймовірних злочинах.

Нагадаємо, НАБУ та САП викрили діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці, у тому числі енергетичної сфери. Її учасники, за версією сторони обвинувачення, вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом», отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів.

Про підозру 11 листопада 2025 року повідомлено таким особам:

• керівнику злочинної організації, бізнесмену Тимуру Міндічу (кодове ім’я - «Карлсон»)

• ексраднику міністра енергетики Ігорю Миронюку («Рокет»)

• виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК «Енергоатом» Дмитру Басову («Тенор»)

• чотирьом «працівникам» «бек-офісу» з легалізації коштів: Олександру Цукерману («Шугармен», «Шеф»), Ігорю Фурсенку («Рьошик»), Лесі Устименко і Людмилі Зоріній.

Крім того, підозру в незаконному збагаченні у цей ж день отримав ексвіцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов (“Че Гевара»). А на плівках згадується ексміністр енергетики, нині міністр юстиції Герман Галущенко («Професор, «Сигізмунд»), якого 12 листопада відсторонили від посади за рішенням уряду, проте йому підозру ще не вручено.

В чому полягала схема?

Основна діяльність злочинної організації полягала у систематичному вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від контрагентів АТ «НАЕК «Енергоатом» у розмірі 10–15% від вартості контрактів.

За версією слідства, не пізніше січня 2025 року, Тимур Міндіч, користуючись ситуацією воєнного стану, дружніми відносинами з Президентом України, зв’язками з високопосадовцями та значним впливом у державі, вирішив незаконно збагатитися шляхом організації злочинної діяльності у різних секторах економіки.

До реалізації плану Міндіч залучив Олександра Цукермана як співорганізатора, на якого поклав функцію формування складу учасників організації.

Дмитро Басов та Ігор Миронюк, використовуючи службові повноваження та вплив міністра енергетики Германа Галущенка, забезпечували отримання значних коштів від АТ «НАЕК «Енергоатом». За їх участі та за допомогою ще чотирьох довірених осіб злочинна організація фактично встановила контроль над підприємством.

Метою схеми було одержання неправомірної вигоди посадовими особами «Енергоатому» за сприяння контрагентам під час укладання договорів, погодження документації, проведення оплат тощо. Ця схема отримала назву «шлагбаум» — адже контрагенти були змушені платити «відкат», щоб уникнути блокування платежів або не втратити статус постачальника.

План злочинної діяльності передбачав:
– підбір приміщень для функціонування «бек-офісу»;
– забезпечення конспірації та недопущення сторонніх осіб;
– залучення спеціалістів із досвідом роботи з криптоактивами;
– регулярну зміну місць зберігання готівки;
– використання закритих акаунтів у месенджерах для комунікації з клієнтами;
– розподіл прибутку між учасниками та виведення коштів на підконтрольних фізичних і юридичних осіб;
– збір інформації, яка могла містити загрозу та вплив на ЗМІ.

Однією з причин того, що це стало можливим, є те, що в травні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про мораторій на банкрутство державних об’єктів критичної інфраструктури. Однак норми закону не стосувались «Енергоатому». Тоді «Енергоатом» підписав договір з ТОВ «УКРОП» про участь як співвиконавець у державному контракті та подав свою заяву про своє включення до переліку підприємств, щодо яких зупиняються виконавчі дії.

Згідно з матеріалами слідства, пізніше Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України видало наказ про включення «Енергоатому» до переліку боржників, щодо яких під час воєнного стану зупиняються виконавчі дії.

Водночас умови договорів із контрагентами передбачали оплату у строк від 45 до 180 днів після постачання товарів, що давало керівництву «Енергоатому» можливість самостійно визначати, кому і коли здійснювати платежі. Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та держпідприємстві, учасники групи контролювали кадрові призначення, закупівельні процедури та фінансові операції. 

Таким чином, управління стратегічним підприємством із річним доходом понад 200 млрд грн здійснювали неформальні особи, які не мали офіційних повноважень, але фактично виконували роль «смотрящих».

Епізод легалізації грошових коштів

За версією слідства, функцію легалізації незаконно отриманих коштів виконували учасники окремого підрозділу злочинної організації — так званого «офісу», розташованого в центрі Києва за адресою вул. Володимирська, 20/1.

Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, який також обвинувачується в іншому кримінальному провадженні. Через цей офіс здійснювався контроль за фінансовими потоками організації: вівся облік отриманих коштів, так звана «чорна бухгалтерія», та організовувалося відмивання грошей через мережу іноземних компаній. Частину операцій, зокрема видачу готівки, проводили за межами України.

За проведення фінансових операцій для сторонніх осіб офіс отримував винагороду — відсоток від суми транзакції.

На думку слідства, з метою конспірації учасники організації не називали конкретну валюту: у розмовах використовували умовні позначення — «синє» або «красиве» (нові купюри номіналом 100 доларів США) та «некрасиве» або «96-го року» (старі купюри).

Зокрема, станом на 12 лютого 2025 року в розпорядженні Миронюка перебувало 350 тис. доларів США, отриманих злочинним шляхом. 17 лютого він мав уже 500 тис. доларів США та 150 тис. євро, а 21 лютого — 874 тис. доларів США. Ці отримані кошти Миронюк передавав іншим фігурантам, які переміщали їх до вказаного офісу й долучали до загальної готівкової маси. 

В засіданні з обрання запобіжного заходу також прозвучала інформація про те, що за вказівкою Цукермана частину коштів передали Чернишову. У березні 2025 року організація отримала від Миронюка ще 340 тис. доларів США, які згодом легалізували. А у квітні Миронюк передав додатково 3 млн доларів США, в травні — 300 тис. євро.

Загалом через цю фінансову «пральню» під час документування діяльності групи пройшло близько 100 млн доларів США.

Якою була роль Тимура Міндіча?

Тимур Міндіч – український бізнесмен, співвласник компанії Студія «Квартал 95».

За версією слідства, він був організатором злочину. Також підозрюваний ймовірно контролював діяльність так званої «пральні», через яку відмивалися кошти, отримані злочинним шляхом.

З помешкання на верхніх поверхах будинку на вул. Грушевського в Києві «Карлсон» розпоряджався фінансовими потоками — визначав, кому та скільки видавати або перераховувати готівки, а також здійснював вплив на керівників центральних виконавчих органів влади з метою вирішення питань у власних інтересах, зокрема в енергетичній та оборонній сферах.

На записах, зроблених детективами, він керує фінансовими операціями, обговорює оформлення довірених осіб через фіктивне працевлаштування, дає вказівки щодо заходів безпеки та демонструє обізнаність про можливу увагу НАБУ.

Відомо, що Міндіч виїхав закордон прямо перед врученням підозри.

Як повʼязаний зі справою Олексій Чернишов?

За версією слідства, фігуранти злочинної організації передавали кошти колишньому віцепрем’єр-міністру України, якого у внутрішньому спілкуванні називали «Че Гевара».

Загалом зафіксовано передачу йому 1,2 млн доларів США та майже 100 тис. євро в офісі або у медичній клініці, що належала одному з фігурантів. Останню суму — 500 тис. доларів США було передано вже дружині Че Гевари.

Крім того, Чернишов підозрюється також в іншій корупційній справі.

Як повʼязаний зі справою Галущенко?

Герман Галущенко — міністр юстиції України з 17 липня 2025. Також він був міністром енергетики України з 29 квітня 2021 до 17 липня 2025. 

Станом на 12 листопада 2025 року, і він не є підозрюваним у даній справі. Однак за словами прокурора було “встановлено факти злочинної діяльності Міндіча у сфері енергетики шляхом здійснення впливу на міністра енергетики Галущенка та в сфері оборони шляхом здійснення ним впливу на міністра оборони Умєрова”.

На думку прокурора, за сприянням Галущенка Міндічем здійснювався контроль за фінансовими потоками в галузі енергетики України. Галущенко отримував особисту вигоду шляхом заступництва Міндіча перед Президентом України та використання послуг Міндіча з легалізацією через довірену особу Миронюка.

Крім того, він неодноразово згадується в плівках НАБУ по даній справі. Його кодове імʼя - “Професор”, “Сигизмунд”.

Як схему було викрито?

Спецоперація НАБУ та САП з документування діяльності злочинної організації тривала понад 15 місяців — з літа 2024 року. За цей час зібрано великий обсяг матеріалів, включно з 1000 годин аудіозаписів, на основі яких НАБУ та САП оцінюють дії всіх учасників.

На фінальному етапі в операції були залучені майже всі детективи Національного антикорупційного бюро. За ухвалами суду проведено понад 70 обшуків у Києві та регіонах, вилучено значну кількість документів та готівки.

Фото - Радіо Свобода