Воєнний стан, Дуров терорист і перший міст з КНДР, - огляд політики росії

Потенційне оголошення воєнного стану після осінніх “виборів” в РФ

За повідомленнями російського опозиційного видання «Верстка», серед можливих кроків російської влади після осінніх “виборів” до державної думи обговорюється запровадження воєнного стану. Подібні дискусії не є новими. Ще місяць тому ми аналізували матеріал російського видання «Медуза», в якому представники силового блоку просували ідею перенесення або фактичного скасування “виборів”. Хоча тоді кремль зрештою офіційно зберіг курс на проведення “голосування” у встановлені строки, нинішні ж повідомлення свідчать, що силовий блок не відмовлявся від жорстких механізмів контролю над населенням.

Одним із найбільш обговорюваних сценаріїв є введення окремих елементів воєнного стану. Ще місяць тому повідомлялося про можливість введення воєнного стану як аргументу для перенесення “голосування”. Наразі же “вибори” залишаються в порядку денному, а механізми можуть бути активовані вже після їх проведення.

Такий сценарій активно підтримується частиною представників силового блоку, які вважають, що рф має перейти до більш жорсткого управління в умовах затяжної війни. Водночас рішення путіна провести “вибори” свідчить про неготовність кремля публічно визнати безпрецендентну політичну ситуацію в країні та підірвати демонстрацію стабільності як для російської еліти, так і для населення.

Інший трек - проведення нової хвилі мобілізації. Кремль наразі офіційно уникає такого рішення, проте дані Інституту вивчення війни (ISW) свідчать про нещодавні зміни до законодавства рф, які розширюють роль росгвардії у підготовці до мобілізації та введенні воєнного стану. В першу чергу, рішення щодо такого кроку залежить від особистої оцінки владіміром путіним ситуації на фронті та внутрішньої стабільності режиму. Досвід мобілізації 2022 року є надчутливим для путіна. Тому наразі кремль, ймовірно, намагається уникати офіційного оголошення мобілізації та розглядає період після “виборів” як більш сприятливе вікно для ухвалення таких непопулярних рішень.

Серед інших сценаріїв, які обговорюються: примусове переведення частини банківських вкладів у воєнні облігації, розширення обмежень на виїзд, посилення контролю над незалежним інтернетом та подальше розширення репресивного законодавства. Кремль наразі намагається зберегти існуючу модель контролю, відкладаючи найбільш непопулярні рішення на період після проведення “виборів”.

Павло Дуров у реєстрі «терористів та екстремістів»

Цей тиждень приніс знакове рішення у сфері подальших спроб російської влади контролювати власний цифровим простором. Засновника Telegram Павла Дурова офіційно внесли до російського переліку «терористів та екстремістів».

Подібний крок зі сторони кремля є не просто новим витком тиску на технологічний сектор, а важливою віхою в трансформації внутрішньополітичного та безпекового контурів російської федерації. Офіційним приводом для висунення звинувачень за статтею про підтримку терористичної діяльності (ст. 205.1 КК рф) стала відмова адміністрації Telegram видалити чат-боти (зокрема популярний сервіс «Дайвинчик»), які фсб називає інструментами вербування диверсантів. Утім, глибинна аналітика цієї події вказує на складніший комплекс мотивів кремля.

З погляду політичної психології російського режиму, путін сприймає Дурова як «класичного зрадника». В уявленні кремля, Telegram створювався й масштабувався завдяки лояльності та сприянню еліт - від пітерського капіталу до великих провладних олігархів кшталту Алішера Усманова.

Протягом тривалого часу засновника сприймали як талановитого, але цілком договороздатного гравця. Проте в умовах затяжної війни, коли стабільність режиму опинилася під системним тиском, демонстративна відмова Дурова йти на делікатну співпрацю з колишніми «благодійниками» автоматично перевела його в категорію ворогів першого ряду. Тим паче, що закиди фсб щодо бота «Дайвинчик» виглядають відверто вибірковими на тлі ігнорування аналогічної активності в підконтрольній Газпрому мережі VK.

Водночас радикалізація звинувачень проти засновника Telegram свідчить про реальну оцінку ситуації всередині країни. Публічний оптимізм влади дисонує з жорсткістю правозастосування, що вказує на посилення страхів перед внутрішньою дестабілізацією.

Оголошення Павла Дурова в міжнародний розшук та блокування месенджера в рф ще на початку 2026 року демонструють намір силовиків зачистити будь-які неконтрольовані канали комунікації. Проте суцільна атака на платформу, яка стала ключовим джерелом інформації для мільйонів росіян та воєнкорів, може зіткнутися з серйозними інфраструктурними обмеженнями.

До того ж спостерігається ризик «надриву системи» через дефіцит сировини, патронів, кадрів та елементарного бажання виконавців реалізовувати репресивні рішення на низовому рівні. Якщо технологічна архітектура Telegram витримає удар, це створить важливий прецедент: репресивна машина на папері звітуватиме про успіхи вищому керівництву, тоді як реальна інфраструктура продовжуватиме функціонувати в умовах саботажу чи некомпетентності виконавців.

Попри це, низові процеси в російському суспільстві демонструють колосальну готовність до миттєвої самоцензури. Реакція платформ (на кшталт видалення документального фільму про Дурова з платформи Kion) та курйозні кроки медичних установ підтверджують, що страх перед тавром «терориста» паралізує ринок праці та бізнес швидше, ніж діють офіційні заборони.

Масове закриття малого бізнесу в рф

На початку цього року навіть провладні аналітичні центри визнавали різке погіршення настроїв серед підприємців. Абсолютна більшість підприємців бачила перший квартал 2026 року в чорному кольорі. Як ми можемо спостерігати наразі, прогнози справдилися. За повідомленнями Служби зовнішньої розвідки України, у першому півріччі 2026 року ситуація для російського бізнес-середовища суттєво погіршилася.

За перших шість місяців у рф було зареєстровано лише 66,7 тис. нових комерційних організацій, що на 23,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, і є найнижчим показником з 2010 року. Водночас за цей самий період свою діяльність припинили 118,7 тис. підприємств.

Одним із ключових чинників стало підвищення з 1 січня 2026 року базової ставки ПДВ з 20% до 22%. Додатково влада суттєво знизила поріг доходу для звільнення платників спрощеної системи оподаткування від сплати ПДВ – із приблизно 769 тис. доларів до 256 тис. доларів У результаті значна частина малого бізнесу, яка раніше не мала таких податкових зобов’язань, була змушена перейти до сплати ПДВ.

Навесні 2026 року обсяг дебіторської заборгованості підприємств перевищив 8 трлн рублів. На практиці це свідчить про значні обсяги коштів, які компанії не отримали від замовників, що призводить до дефіциту оборотного капіталу. В умовах же дефіциту оборотного капіталу бізнес дедалі більше залежить від кредитування. Попри зниження ключової ставки центробанку рф до 14%, реальна вартість кредитів для підприємців залишається на рівні близько 25-30%, тоді як середня рентабельність малого бізнесу оцінюється лише на рівні 10-15%. Станом на травень 2026 року близько 16,7% підприємств допустили прострочення платежів, а обсяг проблемних кредитів досяг 8,14 млрд доларів. При цьому 51,1% кредитного портфеля малого та середнього бізнесу становлять позики зі змінною процентною ставкою – удвічі більше, ніж у 2024 році, що автоматично підвищує зростання витрат тільки на обслуговування боргів.

Підсумовуючи, ситуація є досить очевидною. Цивільний сектор дедалі більше перетворюється на джерело компенсації військових витрати та дефіциту бюджету. Функція малого та середнього бізнесу зводиться виключно до підтримування зайнятості умовах тривалої стагнації російської економіки.

Рішення віце-прем’єра Новака по підтримці підприємців

На тлі українських ударів по найбільшому російському маркетплейсу Wildberries протягом останніх двох тижнів компанія втратила близько 15% складських потужностей. Загальні збитки від атак оцінюються приблизно у 2 млрд. доларів. Очевидно, що удари по такій популярній мережі мають для росіян не лише психологічний ефект, а й відчутні економічні наслідки.

Нагадаємо, що два найбільших маркетплейса росії Wildberries та його конкурент Ozon відіграють ключову роль у планах уряду стимулювати економічне зростання. Wildberries контролює близько 45% російського ринку електронної комерції, тоді як Ozon – ще близько 30%, а їхній сукупний оборот оцінюється майже у 10 трлн рублів, що становить близько 5% ВВП росії.

У відповідь 30 липня російський віце-прем'єр Алєксандр Новак та заступник голови адміністрації президента Максім Орєшкін доручили розробити заходи з підтримки постраждалих підприємців Wildberries. Мінекономрозвитку, мінфін, фнс спільно з центральним банком рф та бізнес-об’єднаннями мають до 10 серпня підготувати відповідні пропозиції.

За інформацією Reuters, уряд також розглядає можливість надання підтримки самій компанії через державний банк втб, а серед можливих заходів обговорюються кредити, податкові пільги та субсидії як для Wildberries, так і для продавців. Сам факт екстреного включення уряду свідчить, що удари вже виходять за межі суто логістичних точкових ударів та вкотре пришвидшують стагнацію російської економіки. 

У російському уряді також обговорюються інші додаткові механізми підтримки постраждалого бізнесу. Серед можливих заходів: компенсація вартості втрачених товарів за їх собівартістю, надання кредитних канікул та пільгового кредитування за участю банку росії. Логічно постає питання, за рахунок яких джерел фінансування держава планує фінансувати такі заходи підтримки, враховуючи вже значне навантаження на федеральний бюджет. Особливо з огляду на і без того несприятливий клімат для малого і середнього підприємництва в росії.

Водночас того ж дня засновниця Wildberries Татьяна Кім заявила, що компанія не зобов'язана компенсувати продавцям втрати товарів. За її словами, після двох траншів виплат для майже 100 тис. представників малого та середнього бізнесу, усі виплати здійснюються виключно як “жест доброї волі”, а не як юридичний обов'язок. При цьому, за даними Reuters, самі продавці наголошують, що для них важливішими за разові компенсації є податкові пільги, а окремі підприємці повідомляють про мізерні виплати, які покривають лише незначну частину реальних збитків.

Телефонна розмова Пашиняна та путіна

27 липня відбулася телефонна розмова між прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном та путіним. Вона пройшла на тлі вже сталої політичної напруги між двома державами, яка особливо загострилася перед червневими парламентськими виборами у Вірменії. Формальним приводом для дзвінка стали проблеми у двосторонніх економічних відносинах. Пашинян прямо заявив путіну, що запроваджені росією обмеження на вірменські товари суперечать як двостороннім домовленостям, так і правилам Євразійського економічного союзу, та попросив вжити заходів для їхнього скасування.

Нагадаємо, що протягом травня та червня росія послідовно обмежувала імпорт вірменської продукції. Під заборони або додаткові перевірки потрапили квіти, мінеральна вода, вино і коньяк, риба, фрукти, овочі та інша продукція. Одночасно виникли перешкоди для транзиту частини вірменських товарів через російську територію до інших держав ЄАЕС. Формально москва вже стандартно пояснювала це санітарними та фітосанітарними порушеннями, але всім було очевидно, що мова йшла про прямий політичний тиск на Єреван напередодні виборів. До цього додавалися й прямі економічні погрози. Російська влада погрожувала, що подальший рух Вірменії до Європейського союзу може призвести до припинення пільгового постачання газу, нафти та необроблених алмазів. Сьогодні Вірменія отримує більшу частину газу з росії за ціною, суттєво нижчою за європейську. Те саме стосується й погроз в контексті єдиного ринку праці ЄАЕС, адже зараз громадяни Вірменії можуть працювати в росії без патентів, дозволів і квот. Кремль раніше вже натякав, що ці преференції також можуть бути переглянуті, що напряму зачепить вірменських трудових мігрантів та їхні родини.

Попри це, економічний тиск не допоміг кремлю досягти своєї політичної мети. Партія Пашиняна перемогла на парламентських виборах. Разом із цим російські обмеження не лише не зникли, а продовжили розширюватися. Так, 27 липня, у день розмови Пашиняна та путіна, росія призупинила сертифікацію молочної продукції з усіх вірменських підприємств. Адже є очевидним, що ми спостерігаємо за зміною кінцевої політичної мети російських обмежень.

Так, якщо раніше вони російська влада таким чином хотіля налякати вірменський електорат наслідками відходу від росії та допомогти проросійській опозиції, то тепер москва намагається якнайшвидше домогтися від Єревану організації так званого референдуму, на якому перед населенням поставили б прямий вибір: «ЄС або ЄАЕС».

При цьому це не є якоюсь новою “ідеєю”. За підсумками саміту 29 травня росія, білорусь, Казахстан і Киргизстан закликали Вірменію провести відповідний референдум «якомога швидше» та доручили підготувати доповідь про можливі наслідки призупинення дії договору ЄАЕС щодо Вірменії. І саме під час розмови між Пашиняном та путіним останній знову заявив про те, що росія хоче бачити якнайшвидшу організацію такого референдуму. Пашинян, своєю чергою, відкинув нав’язаний москвою графік. Він наголосив, що референдум може стати практичним питанням лише після того, як Вірменія офіційно подасть заявку на вступ до ЄС і європейська інтеграція перейде з політичних декларацій у предметну площину.

Поспіх кремля можна цілком пояснити тим, що економічні можливості москви впливати на Вірменію вже почали зменшуватися. Так, Європейський союз нещодавно почав виділяти Єревану фінансову допомогу для компенсації російських обмежень та готує тимчасове зниження мит для частини вірменських товарів. Одночасно із цим ми спостерігаємо за зняттям економічних бар’єрів у регіоні, таких як відкриття регіональних маршрутів через Азербайджан і Туреччину. Важливість цих процесів полягає у тому, що російський ринок перестає бути для Вірменії безальтернативним.

Москва, судячи з усього, розраховує на те, що референдум, проведений саме зараз, відбудеться в умовах, коли росія все ще може економічно вплинути на думку вірменського населення, продемонструвавши ціну конфлікту з росією. Таким чином кремль може дійсно вірити, що обрана ним стратегія призведе до результату такого референдуму, який був би позитивний для москви. Це, своєю чергою, дало б росії можливість надалі представляти будь-яке зближення Вірменії із Заходом як порушення волі населення.

Не слід виключати й того, що напередодні потенційного референдуму кремль може перейти від погроз до більш радикальних економічних рішень. Йдеться насамперед про перегляд газових преференцій, подальше закриття російського ринку та створення проблем для вірменських громадян, які працюють у росії. Адже для москви подібний референдум може сприйматися як остання можливість утримати Вірменію у власній політичній орбіті до того, як Єреван диверсифікує власну економіку.

Завершення будівництва мосту між РФ та КНДР

Цього тижня видання The Guardian та правозахисники Truth Hounds оприлюднили спільне розслідування, яке показало, що росія та Північна Корея завершують будівництво першого спільного автомобільного мосту через річку Туманна, між селищем Хасан на російському Далекому Сході та північнокорейським містом Туманганг.

Проєкт вартістю понад 100 мільйонів доларів США офіційно презентується москвою та Пхеньяном як інструмент розвитку туризму й двосторонньої торгівлі, яка за 2024 рік склала мізерні 34 мільйони доларів. Однак зазначене розслідування доводить, що реальне призначення цього об'єкта довжиною 1 кілометр і задекларованого КПП на 10 смуг руху полягає у створенні прихованого військово-логістичного коридору. Нова інфраструктура покликана забезпечити прямий та непрозорий обмін зброєю, живою силою й технологіями на тлі активної участі понад 14 тисяч північнокорейських солдатів у бойових діях в Курській області та загрози перекидання додаткового 30-тисячного контингенту КНДР для війни проти України.

Головний мотив термінового переходу на автомобільне сполучення криється у прагненні обох диктатур повністю нівелювати західний супутниковий моніторинг, який зараз ефективно відстежує військові вантажі на залізниці. Подібні вагони жорстко прив'язані до нечисленних стаціонарних вузлів і вимагають тривалої зміни колісних пар через різницю ширини колії, що залишає їх відкритими для знімків і дозволяє аналітикам легко ідентифікувати специфіку озброєння за формою платформ.

Натомість автомобільний транспорт позбавлений цих обмежень: тентовані вантажівки виглядають з космосу абсолютно однаково, завантажуються в будь-якій точці великої дорожньої мережі й проводять термінальні операції в рази швидше, мінімізуючи час перебування під наглядом розвідки.

Хоча КНДР оперативно завершила свою частину об'єкта до запланованого відкриття 19 червня, російська сторона наразі відстає, виконавши роботи на прикордонному пункті пропуску лише на 40% і зводячи додаткові допоміжні споруди, включаючи вертолітний майданчик. Запуск цього мосту в 2026 році стане критичним чинником підсилення військової стійкості росії, оскільки створить захищену від зовнішнього контролю артерію для безперебійного постачання північнокорейських боєприпасів та інженерних бригад в обмін на передачу Пхеньяну кремлівських військових технологій і фінансових ресурсів.