У Львові вшанували пам’ять закатованих і полонених захисників України

У Львові до Дня вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, відкрили символічну пам’ятну таблицю та провели акцію «Пам’ять не в’яне». До заходу долучилися родини полонених і зниклих безвісти, військові, духовенство, представники влади та громадськість.

У вівторок, 28 липня, у парку «На Валах» у Львові встановили символічну пам’ятну таблицю з написом українською та англійською мовами: «Тут мав сидіти той, хто мріяв повернутися додому…». Вона покликана нагадувати львів’янам і гостям міста про Захисників і Захисниць України, які були страчені, закатовані або загинули в російському полоні, а також про всіх, хто досі не повернувся додому.

Акція «Пам’ять не в’яне» відбулася з нагоди Дня вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

У заході взяли участь представники військових і силових структур, родини зниклих безвісти, учасники громадського руху «Звільнити всіх», духовенство, представники міської та обласної влади, а також громадськість. Львівську міську раду представляв заступник міського голови — омбудсмен з питань ветеранів та людей з інвалідністю Андрій Жолоб.

Захід розпочався зі спільної молитви за полеглих захисників. Після відкриття пам’ятної таблиці учасники створили квіткові композиції з червоних троянд, ромашок, безсмертника, нігелли, соняхів та листя малини. Ці букети стали символом пам’яті про тих, хто загинув у полоні, та знаком підтримки родин, які й досі чекають повернення своїх близьких.

Нагадаємо, 22 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила постанову №4558-IX, якою офіційно встановила 28 липня Днем вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Також 30 травня 2026 року на площі Ринок у Львові відкрили меморіальне «Місце надії» — символічний стілець, оточений сотнями жетонів із іменами українських військових, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Він став місцем пам’яті та нагадування про тих, кого Україна продовжує чекати додому.