Візит сирійського лідера до Франції став дипломатичним проривом

За усією колотнечею останніх днів залишилася поза увагою важлива подія – візит президента Сирії Ахмеда аш-Шараа до Франції 7 травня 2025 року та його переговори з президентом Еммануелем Макроном. 

Безперечно це історична подія, адже це був перший візит сирійського лідера до країни ЄС. Символічно, що він відбувся саме у Франції, враховуючи її історичну роль як колоніальної держави в Сирії (мандатний період - 1919–1946), сучасне лідерство в діалозі з новою сирійською владою та прагнення посилити геополітичний вплив у регіоні. Спільна прес-конференція обох лідерів детально висвітлила напрямки співпраці, що охоплюють безпеку, боротьбу з тероризмом, гуманітарну допомогу, відбудову, правосуддя та дипломатичну взаємодію, демонструючи амбітне бачення стратегічного партнерства.

Франція, як ключовий член ЄС із глибокими історичними зв’язками із Сирією, стала ідеальною платформою для аш-Шараа, щоб легітимізувати свою владу після повалення режиму Асада. Перехід від лідера Хаят Тахрір аш-Шам (HTS), пов’язаного з Аль-Каїдою, до президента вимагав потужного дипломатичного жесту, і зустріч із Макроном у Єлисейському палаці стала таким кроком. Макрон, який першим із європейських лідерів зв’язався з аш-Шараа в лютому 2025 року, використав візит для зміцнення позицій Франції в регіоні, особливо на тлі обережної позиції США та послаблення впливу росії. Прес-конференція підкреслила лідерство Франції в ЄС щодо сирійського питання, а для аш-Шараа стала можливістю дистанціюватися від іміджу «джихадиста» та представити себе як реформатора.

Слід сказати, що на прес-конференції Ахмед аш-Шараа не уникав жодного із доволі гострих питань. Він висловив солідарність із Францією, яка постраждала від терактів ІДІЛ, і підтвердив співпрацю в боротьбі з тероризмом. Він наголосив на інтеграції Сирійських демократичних сил (СДФ) у перехідний процес, що є важливим для стабілізації північно-східної Сирії. Макрон високо оцінив виконання аш-Шараа зобов’язань щодо протидії ІДІЛ, зокрема через співпрацю з СДФ. Ліквідація хімічної зброї була окреслена як пріоритет: аш-Шараа пообіцяв співпрацю з Організацією із заборони хімічної зброї (OPCW), що відповідає зобов’язанням Франції. Крім того, сирійський президент продемонстрував прогрес у припиненні фінансування Хезболли та наркоторгівлі, зокрема каптагону, що послаблює вплив Ірану та його союзників. Макрон підкреслив важливість боротьби з безкарністю, закликаючи до судового переслідування винних у терористичних актах і насильстві, на що аш-Шараа відповів обіцянкою «притягнення до відповідальності будь-кого, хто вбиває цивільних, незалежно від їхньої особи».

У свою чергу, аш-Шараа подякував Франції за гостинність до сирійських біженців, які тікали від режиму Асада та тероризму, підкресливши гуманітарну роль Парижа. Він акцентував на необхідності зняття санкцій для економічного відновлення Сирії, оцінюючи потреби в реконструкції у понад $250 млрд. 

Макрон підтримав поступове послаблення європейських санкцій за умови стабілізації, реформ і захисту прав меншин, закликавши США відкласти виведення військ для забезпечення безпеки. Французькі компанії, зокрема CMA CGM, яка підписала 30-річний контракт на розвиток порту Латакія, уже залучені до інфраструктурних проєктів, що відкриває економічні перспективи для Франції.

Ахмед аш-Шараа повідомив про створення двох комітетів для розслідування міжконфесійного насильства, зокрема сутичок у березні 2025 року, де загинуло понад 1700 осіб, переважно алавітів. Він пообіцяв притягнення винних до відповідальності, що відповідає цінностям Франції щодо верховенства права. Макрон наголосив на захисті всіх меншин, особливо після нападів на алавітів і друзів, закликавши до судового переслідування та санкцій проти винних. Зустріч аш-Шараа з Фарідом аль-Мадханом («Цезарем»), який задокументував тортури режиму Асада, перед переговорами стала символічним жестом, що підкреслив прихильність нової влади до перехідного правосуддя. Макрон підтримав ці зусилля, наголошуючи на прозорих механізмах.

Попри критику від правих і ультраправих у Франції, зокрема від Марін Ле Пен, яка назвала Шараа «джихадистом», Макрон захистив діалог, аргументуючи, що без взаємодії неможливо досягти інклюзивності в Сирії, протидіяти впливу Ірану, Хезболли, ІДІЛ чи росії, а також ліквідувати хімічну зброю. Аш-Шараа підтвердив непрямі переговори з Ізраїлем через посередників (зокрема ОАЕ) для деескалації після ізраїльських ударів, а Макрон підтримав технічну координацію безпеки, критикуючи Ізраїль за порушення суверенітету Сирії. Франція може відігравати посередницьку роль, посилюючи свою регіональну вагу. Аш-Шараа також заявив, що Сирія прагне сприяти стабільності в регіоні, включно з Ліваном, що було позитивно сприйнято Макроном.

Візит президента Сирії Ахмеда аш-Шараа до Франції 7 травня 2025 року та його переговори з Еммануелем Макроном мали важливе значення і для стримування впливу росії в регіоні. Після повалення режиму Асада, який залежав від російської військової та політичної підтримки, нова сирійська влада на чолі з аш-Шараа демонструє прагнення до інтеграції із Заходом, зокрема через діалог із Францією. Макрон, підтримуючи нову сирійську владу, зміцнює позиції Франції та ЄС у Сирії, заповнюючи вакуум, що виник через послаблення російського впливу після виведення значної частини російських сил. Співпраця в безпеці, реконструкції та протидії союзникам росії, таким як Іран і Хезболла, створює альтернативу російській присутності, обмежуючи здатність москви відновити контроль над сирійським політичним процесом. Цей візит став сигналом, що Франція готова активно протидіяти російським амбіціям у регіоні, сприяючи стабільності Сирії через західну підтримку.

Крім того для Франції співпраця з Сирією зміцнює геополітичний вплив, відкриває економічні можливості (наприклад, контракти для французьких компаній) і відповідає безпековим інтересам, враховуючи досвід із терактами. Макрон використав прес-конференцію для відповіді на внутрішню критику, наголошуючи на прагматичній дипломатії та закликаючи до скромності щодо часу відновлення після воєн. 

Для аш-Шараа візит став дипломатичним проривом, адже США досі не визнають нову владу. Діалог із Макроном додав легітимності, підтримав зняття санкцій і позиціонував аш-Шараа як лідера-реформатора, чиї слова про «вчителів, фермерів і журналістів, які вільно висловлюють думки», контрастують із риторикою Асада.

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, сторінка у FB