Стармер з Макроном вплинули на зміну Трампом думки про ліліпутіна

Зібрання видатних і хороших людей на похороні Папи Франциска в Римі, можливо, вселило промінь оптимізму щодо майбутнього мирних переговорів в Україні, але далі буде тільки важче.

Зустріч Дональда Трампа з Володимиром Зеленським у кулуарах похорону – перша  з часів їхньої катастрофічної зустрічі в Овальному кабінеті – схоже, ознаменувала зміну настроїв, часткову заслугу в якій приписують собі європейські союзники України. 

Після їхньої 15-хвилинної розмови Трамп опублікував рідкісний для нього допис в бік владіміра путіна, опублікувавши на Truth Social допис «Володимире, СТОП!», а пізніше зазначив, що «можливо, він не хоче зупиняти війну, він просто підбурює мене».

Кір Стармер та Еммануель Макрон зосередилися на тому, щоб змусити Трампа послабити ставлення до Зеленського та спрямувати частину свого гніву на путіна, використовуючи аргумент, що путін виставляє Трампа дурнем. 

Публічна критика президента США на адресу путіна дозволила дипломатам у Лондоні та Парижі хоч трохи стиснути кулаки від радості, оскільки їхні зусилля протягом останніх трьох місяців, схоже, принесли плоди. 

Один колишній посол Великої Британії, якому, як і іншим у цій статті, було надано анонімність для відвертої розмови, сказав, що Зеленському «явно вдалося вплинути на мислення Трампа» в Римі, і що Велика Британія та Франція послідовно висловлювали думку про те, що путін «не поважає [Трампа], послідовно порушуючи припинення вогню, яке, як він стверджував, запроваджує».

Вони припустили, що це був особливий момент тиску, оскільки Трамп «гидливо ставиться до вбивств людей – це його турбує». 

Але Велика Британія та Франція зараз нервово чекають, чи зможе жорсткіша лінія президента США щодо Путіна пережити його нетерпіння рухатися далі.

Лондонсько-паризький дует

Зміна тактики президента США відбулася після місяців ретельної координації Стармера та Макрона, які обидва використовували свої канали зв'язку з Білим домом, щоб донести повідомлення про те, що російському президенту не можна довіряти.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі у середу повідомив, що цього року він 13 разів розмовляв з державним секретарем США Марко Рубіо, причому Стармер і Трамп розмовляли «майже» стільки ж разів.

За лаштунками з боку Великої Британії, радник з національної безпеки Джонатан Пауелл, досвідчений переговірник та міністр оборони Джон Гілі, якого вважають ще одним важковаговиком, відіграли ключову роль у цій справі, їм також допомагав посланник США у Великій Британії Марк Бернетт.

Як зазначив один британський чиновник після зустрічі в Римі: «Ми були раді, що змогли продовжувати наголошувати на тому, що путін не виявив жодних ознак наміру дотримуватися мирних зобов’язань».

Французький чиновник зазначив, що «наразі Трамп зрозумів», що путіну не можна довіряти. Він додав: «Це те, що президент [Макрон] неодноразово говорить і намагається достукатися до Трампа. Це наша стратегія зараз».

Стівен Пфайфер, старший науковий співробітник американського аналітичного центру Брукінгського інституту, заявив, що Трамп «не бачив, як путін ігнорує запити США», але його нещодавні заяви в соціальних мережах «здавалося, свідчать про те, що він вважав, що путін ним грається».

«У своїх розмовах Макрон і Стармер намагалися вказати на це Трампу», – сказав Пфайфер.

Що відбувається далі

Якщо минулий тиждень і став певним дипломатичним проривом для Великої Британії та Франції, то він був досить ненадійним. 

Орися Луцевич, голова Українського форуму в Chatham House, попередила, що одна зустріч у Ватикані не обов’язково матиме «тривалий ефект – вона мала одноденний ефект, під час якого він зробив кілька гарних заяв, але це вимагає політики, а не лише заяв на Truth Social».

Історія підходу Білого дому до переговорів показала, наскільки марними можуть бути європейські зусилля, коли державний секретар США Марко Рубіо в останню хвилину  відмовився від нещодавнього саміту в Лондоні, а Трамп стверджував, що Україна повинна поступитися Кримом.

Дехто вважає це зростаючою загрозою для наполегливих спроб Стармера виступати чесним посередником між Україною та США.

«Хоча ми маємо кращі можливості виступати мостом, ніж майже будь-яка інша країна, наближається момент істини, – сказав той самий колишній посол, про якого йшлося вище. - Нам потрібно вирішити, чи ми виступаємо проти жахливої угоди з Трампом, чи стоїмо на боці наших європейських союзників».

Поки що Стармер старанно уникає цього питання. Заперечуючи проти того, чи може Велика Британія погодитися на поступку Криму, британський уряд дотримується думки, що умови припинення вогню «можуть бути визначені лише шляхом переговорів з Україною».

путін ще не запропонував суттєвої відповіді на пропозиції України та США, а його оголошення про триденне припинення вогню було сприйнято з підозрою Києвом та його союзниками. 

Запропонована пауза у військових діях має збігтися з «днем перемоги» росії 9 травня, який нібито знаменує їхню перемогу над Гітлером, але став символом сучасного мілітаристського стану росії. Очікується, що міністри закордонних справ ЄС зустрінуться того ж дня у Львові, Україна, на знак солідарності з Україною, можливо, до них приєднається міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі. 

З плином часу та при відсутності позитивних сигналів з москви Трамп, схоже, дедалі більше розчарований своєю нездатністю укласти мирну угоду протягом перших 100 днів перебування на посаді, не кажучи вже про перші 24 години, які він колись обіцяв. 

Стівен Пфайфер вважає: «Питання тепер буде таким: чи готовий він змінити курс і почати займати жорсткішу позицію щодо росії, чи він просто звинуватить обидві сторони та ухилиться від цього?».

Доки Трамп не залишить цю позицію, Велика Британія, схоже, зобов'язана надавати йому перевагу в будь-якому випадку.

Клеа Колкатт, Politico