Росія готувала офіцерів для нападів на Японію та Південну Корею, - FT

В оприлюднених військових файлах показано детальні плани ударів по цивільній інфраструктурі у разі війни.

Відповідно до таємних файлів за 2013-2014 роки, з якими ознайомилося видання Financial Times, російські військові підготували детальні списки цілей для потенційної війни з Японією та Південною Кореєю. Вони включали атомні електростанції та іншу цивільну інфраструктуру.

Плани ударів, зібрані в пакеті російських військових документів, що став доступним загалу, охоплюють 160 об’єктів: дороги, мости та заводи, вибраних як цілі для зупинення «перегрупування військ у зонах оперативного призначення».

У документах, які FT показали західні джерела, йдеться про гостру стурбованість Москви своїм східним флангом. Російські військові стратеги побоюються, що східні кордони країни будуть оголені у випадку війни з НАТО і стануть уразливими для атак з боку сил США та регіональних союзників.

Документи здобуті із 29-ти таємних російських військових файлів, які в основному зосереджені на підготовці офіцерів для потенційного конфлікту на східному кордоні країни у 2008-2014 роках і досі є актуальними для російської стратегії.

Цього року FT повідомило про документи, що містять раніше невідомі подробиці про принципи використання ядерної зброї та окреслюють сценарії розв’язання китайського вторгнення та ударів улиб Європи.

Азія стала центральною для стратегії президента Росії Владіміра Путіна щодо здійснення повномасштабного вторгнення в Україну та його ширшої позиції проти НАТО.

Окрім посилення економічної залежності від Китаю, Москва завербувала 12 000 військових із Північної Кореї для боротьби в Україні, а у відповідь зміцнювала Пхеньян економічно та військово. Після запуску експериментальної балістичної ракети по Україні в листопаді Путін заявив, що «регіональний конфлікт в Україні набув елементів глобального характеру».

Вільям Альберк, колишній співробітник НАТО з контролю над озброєннями, який зараз працює в Центрі Стімсона, сказав, що разом оприлюднені документи та нещодавнє розгортання північнокорейських військ довели «раз і назавжди, що європейський та азіатський театри війни прямо й нерозривно пов’язані». «Азія не може миритися з конфліктом у Європі, а також Європа не може сидіти склавши руки, якщо в Азії розпочнеться війна», - сказав він.

Список цілей у Японії та Південній Кореї містився у презентації, яка мала пояснити можливості неядерної крилатої ракети Х-101. Експерти, які перевіряли його для FT, сказали, що вміст припускає, що він був розповсюджений у 2013 чи 2014 роках. Документ позначений символікою загальновійськової академії, навчального коледжу для старших офіцерів.

США мають значні сили, зібрані в Південній Кореї та Японії. Після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року обидві країни приєдналися до очолюваної Вашингтоном коаліції з експортного контролю, щоби чинити тиск на військову машину Кремля.

Альберк сказав, що документи показують, як Росія сприйняла загрозу з боку союзників Заходу в Азії, які, як побоюється Кремль, придушать або дозволять атакувати очолювані США її військові сили в регіоні, включаючи ракетні бригади. «У ситуації, коли Росія збиралася зненацька напасти на Естонію, їй довелося би також завдати удару по силах США та по засобах підтримки в Японії та Кореї», - сказав він.

Дмітрій Пєсков, речник Путіна, не відповів на прохання про коментар.

Перші 82 об’єкти у списку цілей Росії мають військовий характер, такі як центральний і регіональний командний штаб збройних сил Японії та Південної Кореї, радіолокаційні установки, авіабази та військово-морські об’єкти.

Решта – об’єкти цивільної інфраструктури, включаючи автомобільні та залізничні тунелі в Японії, такі як тунель Канмон, що з’єднує острови Хонсю та Кюсю. У пріоритеті також енергетична інфраструктура: у списку 13 електростанцій, наприклад атомні комплекси в Токаї, а також нафтопереробні заводи.

У Південній Кореї основними цивільними цілями є мости, але у списку також промислові об’єкти, такі як металургійний завод у Пхохані та хімічні заводи в Пусані.

Значна частина презентації стосується того, як може розгортатися гіпотетичний удар із застосуванням неядерної ракети Х-101. Вибраний приклад – японська радіолокаційна база Окушірітоу на горбистому морському острові. Один слайд про таку атаку проілюстрований анімаційним зображенням потужного вибуху.

Слайди показують, наскільки ретельно Росія вибирала цілі для списку. Записка щодо двох південнокорейських бункерів командування та управління містить оцінки сил, необхідних для прориву їхньої оборони. У списках також зазначено інші деталі, такі як розмір і потенційна продуктивність об’єктів.

Фотографії будівель в Окусірітоу, зроблені з японської радіолокаційної бази, також включені до слайдів разом із точними вимірами будівель і об’єктів – потенційних цілей.

Мічіто Цуруока, доцент Університету Кейо та колишній науковий співробітник Міністерства оборони Японії, каже, що конфлікт із Росією є особливим викликом для Токіо, якщо він є результатом поширення Росією конфлікту з Європи – так звана горизонтальна ескалація.

«У разі конфлікту з Північною Кореєю чи Китаєм Японія отримає раннє попередження. У нас може бути час підготуватися і спробувати вжити заходів. Але коли це дійде до горизонтальної ескалації з боку Європи, це буде коротший час попередження для Токіо, і Японія матиме менше варіантів самостійно запобігти конфлікту».

Не зважаючи на те, що японські військові, і зокрема військово-повітряні сили, вже давно стурбовані Росією, Цуруока каже, що «звичайні японці не часто сприймають її як загрозу безпеці».

Росія і Японія ніколи не підписували офіційний мирний договір про припинення Другої світової війни через суперечку навколо Курильських островів. Радянська армія захопила Курили наприкінці війни в 1945 році та вигнала японців з островів, на яких зараз проживає приблизно 20 000 росіян.

Фуміо Кісіда, тодішній прем’єр-міністр Японії, заявив у січні, що його уряд «повністю відданий» переговорам з цього питання.

Дмітрій Мєдвєдєв, колишній президент Росії, у відповідь написав у соцмережі X: «Нам наплювати на «почуття японців»... Це не «спірні території», а Росія».

Плани Росії свідчать про впевненість у своїх ракетних системах, яка, як з’ясувалося згодом, завищена. Гіпотетична місія проти Окусіріто передбачала використання Х-101 у кількості 12 одиниць, запущених із одного важкого бомбардувальника Ту-160. У документі вірогідність знищення цілі оцінено у 85 відсотків.

Однак Фабіан Хоффманн, доктор і науковий співробітник Університету Осло, сказав, що під час повномасштабного вторгнення в Україну Х-101 виявилися менш непомітними, ніж очікувалося, і їм було важко подолати зони з ешелонованою протиповітряною обороною.

Хоффман додав: «Х-101 має зовнішній двигун, що є загальною характеристикою радянських і російських крилатих ракет. Однак такий вибір конструкції значно збільшує радіолокаційну помітність ракети».

Хоффманн також зазначив, що ракета виявилася менш точною, ніж очікувалося. «Для ракетних систем з обмеженою потужністю, які покладаються на високу точність для знищення своїх цілей, це очевидна проблема», - сказав він.

Друга презентація про Японію та Південну Корею показує рідкісне уявлення про звичку Росії регулярно перевіряти протиповітряну оборону своїх сусідів.

У звіті підсумовується місія пари важких бомбардувальників Ту-95, відправлених для перевірки протиповітряної оборони Японії та Південної Кореї 24 лютого 2014 року. Операція збіглася з анексією Росією Криму і спільними американо-корейськими військовими навчаннями Foal Eagle-2014.

Згідно з файлом, російські бомбардувальники залишили базу командування далекої авіації в Українці на російському Далекому Сході для 17-годинного обльоту навколо Південної Кореї та Японії, щоби записати реакцію.

Зазначається, що було 18 перехоплень за участю 39 літаків. Найдовшою зустріччю був 70-хвилинний супровід пари японських F4 Phantom, які, за словами російських пілотів, «не були озброєні». Лише сім перехоплень були здійснені винищувачами з ракетами «повітря-повітря».

Маршрут майже повністю збігається із тим, що пройшли два морські патрульні літаки Ту-142 раніше, коли вони облетіли Японію під час стратегічних навчань у Тихому океані у вересні, включаючи політ над спірною територією біля Курил.

Кріс Кук (Лондон), Макс Седдон (Берлін), Financial Times

Фотоколаж – ft.com