Тривала війна, внутрішні репресії і омоскалення окупованих територій - у кремля нова стратегія терору

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Нова важлива стратегія кремля щодо протидії “екстремізму”, поточна ситуація з другою хвилею мобілізації та російська стратегія дестабілізації Молдови напередодні виборів, - в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

москва ухвалила нову стратегію щодо «протидії екстремізму”: наслідки для російського суспільства та України

28 грудня російський президент путін підписав нову стратегію “протидії екстремізму”. Цей документ є вкрай важливим як для внутрішньополітичної ситуації в росії, так і для її зовнішньополітичної стратегії.

Говорячи про другий аспект, то у новій стратегії російська влада публічно затвердила бажання ліквідувати екстремістські загрози, “які йдуть з території України”.

Фактично, мова йде про створення додаткових приводів подальшого продовження війни. Також у новому документі прямо зазначається, що російська влада збирається проводити “соціокультурну інтеграцію” окупованих територій України для протидії екстремізму.

Хоча деталі цього процесу невідомі, зрозуміло, що мова йде про посилення пропаганди серед населення українських областей.  

Українська призма раніше вже зазначала, що у бюджеті на 2025 рік москва вперше виділила значні субсидії на фінансування пропагандистських ЗМІ, орієнтованих саме на окуповані території України.

Таким чином перед Україною постає потреба якомога швидше виробити нову практичну стратегію протидії прагненням москви інтенсифікувати поширення пропаганди серед населення окупованих територій.

Водночас нова російська стратегія «протидії екстремізму” містить цілий ряд “нововведень” для самої росії, які матимуть вкрай жорсткий вплив на залишки громадянського суспільства в цій країні, так і на будь-яких потенційних суспільних діячів та несистемних політичних організацій.

Мова йде про запровадження цілої низки фактично тотожних юридичних понять, як-от, “ксенофобія”, “русофобія”, “фінансування екстремістської діяльності”, “екстремізм” та “ідеологія насилля”. Загроза полягає у тому, що силові структури отримали дуже легкий інструмент боротьби фактично з будь-якою публічною особою в росії. Адже через те, що ці поняття є вкрай тотожними один до одного, у будь-якому виступі громадського діяча чи активіста за потреби можна буде знайти відповідні ознаки та завести кримінальну справу.

Воднораз одним із найбільш одіозних нововведень російської влади стане запровадження обліку росіян, які виїхали за кордон. До того ж, у стратегії зазначено, що це рішення стає одним з ключових в рамках “протидії екстремізму”.

Найбільш ймовірно, що такий крок спрямований на дві верстви росіян. По-перше, мова йде про тих, хто досі залишаються в країні, але при цьому має бажання виїхати, особливо на фоні останнього призову солдатів на строкову службу, який за всіма ознаками перетворився на різновид прихованої мобілізації.

По-друге, ця ініціатива спрямована на створення тиску на росіян за кордоном, які беруть участь в діяльності опозиційних організацій.

У прийнятому документі також зазначається, що влада збирається залучати школярів до “надання допомоги ветеранам війни з Україною” в рамках запобіганню поширення серед підлітків екстремістської ідеології.

Хоча кремль вже протягом кількох років з початку повномасштабного вторгнення намагається ефективніше поширювати пропаганду серед дітей та підлітків, але цей, як і попередні подібні починання, як очікується, не принесуть владі бажаних результатів.

Мобілізація в росії: в країні офіційно почав роботу довготривалий “єдиний цифровий реєстр військового обліку”

Згідно з російським законодавством, починаючи з 1 січня 2025 року в росії юридично починає функціонувати так званий “єдиний цифровий реєстр військового обліку”.

Українська призма протягом останнього року неодноразово аналізувала цей елемент підготовки влади до потенційного оголошення другої хвилі мобілізації. Фактично, цей реєстр є системою електронної видачі повісток росіянам та одночасно способом прямого зв’язку між міністерством оборони росії та фсб. Перша інституція прямо відповідає за усі питання, пов'язані із мобілізацією, а друга контролює кордон та його перетин росіянами. Раніше між цими двома силовими структурами не було системи обміну інформацією щодо призовників в реальному часі. Цей зв’язок потрібен був заради ефективної роботи головного нововведення, яке частково почало працювати в рамках осіннього призову 2024 року - обмеження виїзду військовозобов’язаних росіян одразу після появи повістки в їхньому електронному реєстрі.

Як раніше зазначала Українська призма, москва спершу збиралася ввести у роботу цей реєстр восени 2024 року та протестувати його під час вже згаданого осіннього призову. Але тестовий запуск у кількох російських регіонах показав наявність значних проблем у його роботі, що й змусило відкласти запуск електронного реєстру.

Представник влади в особі голови комітету державної думи з питань оборони Картаполова ще у вересні заявив, що офіційно ця система почне роботу саме з 1 січня.

Тим часом, слід розуміти ще один момент. кремль перед потенційним оголошенням другої хвилі мобілізації для її ефективного проведення буде зобов’язаний ще раз провести тестування реєстру на практиці. Це означає його повноцінне використання вже під час весняного призову 2025 року. Цей призов пройде з 1 квітня по 15 липня цього року. Таким чином шанси на оголошення росією нової хвилі мобілізації – як мінімум у перші місяці, а як максимум у першому півріччі 2025 році – є невеликими. Особливо якщо ситуація на фронті для москви радикально не зміниться в гірший бік.

Москва відключила газ Придністров’ю: старт російської стратегії впливу на майбутні парламентські вибори в Молдові

Як і очікувалося, постачання російського газу територією України з 1 січня повністю припинено, оскільки договір між Україною та росією завершився. Разом із цим така ситуація неочікувано спричинила велику проблему для Придністров’я – проросійської сепаратистської “республіки” на території Молдови.

Так, з нового року російська компанія “газпром” припинила постачання газу цьому утворенню: на безплатному російському газі тримається економіка та все функціонування цієї  території. Офіційною ж причиною було зазначено відсутність платежів за газ з боку Молдови, за рахунок якої сепаратистська республіка юридично й отримувала газ.

Цікаво, що до цього росія близько 20 років без проблем постачала Придністров’ю газ фактично на безоплатній основі.

Через припинення газопостачання на цій території вже починає виникати енергетичний колапс та наростає загроза соціально-економічної катастрофи. При цьому росія має фізичну можливість й надалі постачати газ до Придністров’я через трансбалканський шлях. Тому єдиною причиною для подібного кроку вбачається прагнення кремля організувати політичну нестабільність в Молдові напередодні важливих парламентських виборів, на яких проросійські сили мають реальні шанси перемогти.

Біженці з лівого берега Дністра, збільшення цін на електроенергію, а також загроза блекаутів можуть вплинути на електорат Молдови. Все через те, що на території Придністров'я перебуває велика теплова електростанція, яка функціонувала саме за рахунок російського газу та виробляла електроенергію, значна частина якої продавалася самій Молдові. Тепер же такої  можливості нема, що й призводить до описаних проблем для енергетичної сфери країни.

Поточна ситуація в російсько-сирійських відносинах та майбутнє військових баз росії

Українська призма продовжує спостерігати за розвитком відносин між росією та новою владою в Сирії, що важливо для розуміння майбутнього двох російських військових баз в цій країні.

Як раніше зазначалося, інформація про повний вивід цих баз, що розміщені в Тартусі та Хмеймімі, досі не підтвердилася.

Понад те, останні заяви представників нової сирійської влади не демонструють подібної перспективи. Так, фактичний лідер Сирії та лідер угрупування Хаят Тахрір аш-Шам Ахмед аш-Шараа заявив, що він не хоче розриву відносин з росією, а також того, аби вона «пішла» з Сирії. БО, мовляв, це це підірве двосторонні відносини між країнами.

На цьому фоні й сама російська влада значно радикалізувала свою риторику стосовно поваленого режиму Башара Асада. Так, міністр закордонних справ росії Сєргєй Лавров фактично заявив, що причиною провалу попередньої влади стала її неспроможність задовольнити базові потреби населення.

Тому поточна ситуація виглядає таким чином, що москва має суттєві шанси зберегти свою військову присутність у Сирії. Українська призма, з огляду на ключовий вплив російських баз у Хмеймім та Тартусі стосовно її операцій в Африці продовжить слідкувати за цим напрямком.