«План процвітання» України не підписали через Гренландію? Там готуються до вторгнення
Готуватися до можливого вторгнення закликав співгромадян прем’єр-міністр Гренландії Йенс-Фредерік Нільсен. У своєму зверненні він наголосив, що військовий конфлікт із США малоймовірний, але повністю його не можна виключати. При цьому гренландську кризу безпосередньо на собі раптом відчули й українці: через події довкола острова на паузу поставили підписання великого пакету допомоги Україні, вартістю 800 млрд доларів.
За словами прем’єра Нільсена, уряд Гренландії створить спеціальну робочу групу за участю представників усіх місцевих органів влади для координації підготовки населення до можливих перебоїв у повсякденному житті. Мешканцям радять мати вдома запаси продуктів щонайменше на п’ять днів, а також ознайомитися з новими рекомендаціями щодо безпеки, повідомляє Bloomberg.
При цьому експрем’єр та нинішній міністр фінансів Гренландії Муте Б. Егеде підкреслив, що територія острова перебуває під сильним тиском, тож влада повинна бути готовою до будь-якого сценарію.
Як наголошують експерти, з огляду на стратегічне розташування Гренландії у Північній Атлантиці та Арктиці, її територія є важливим об’єктом військової уваги для НАТО і потенційних геополітичних суперників. Попри це, прем’єр Нільсен запевнив, що наразі немає прямих загроз, проте підготовка до усіх сценаріїв є необхідною.
При цьому свою підтримку висловив цілий ряд країн: як уже писав ЗІФ, минулого тижня Данія та сім країн НАТО направили на острів по кілька офіцерів у рамках операції «Арктичний вартовий». Об’єднане арктичне командування Данії планує розширити військові навчання, які можуть тривати цілий рік, щоб посилити безпеку регіону.
Після нещодавньої заяви президента США Дональда Трампа про відмову виключити застосування сили для отримання контролю над островом Данія була змушена відправити додаткові війська до Гренландії.
Водночас прем’єр Нільсен виключив можливість приєднання до США і заявив, що острів вважає за краще й надалі мати статус автономної території Данії.
З огляду на загрозу європейські столиці почали готувати плани захисту Гренландії після заяв Трампа про намір «заволодіти» островом. При цьому обговорюються дипломатичні, військові та стратегічні сценарії протидії можливим діям США.
Тим часом генсек НАТО Марк Рютте вкотре не захотів коментувати суперечку між США і Данією щодо Гренландії.
«Можете бути впевнені, що я працюю над цим питанням за лаштунками. Мої заяви нічого не додадуть», - заявив Рютте журналістам. На його думку, зараз єдиний спосіб вийти з кризи – це «продумана дипломатія».
Як стверджує генсек НАТО, США залишаються відданими військовому альянсу, бо «НАТО має вирішальне значення не тільки для оборони Європи, але й для оборони США». При цьому Штати «потребують безпечної Арктики, безпечного Атлантичного океану і безпечної Європи»,тому щодо Арктики Дональд Трамп «має рацію». «Ми маємо захищати Арктику від впливу росії та Китаю», – сказав Рютте.
Тим часом сам Трамп гне свою лінію і вважає, що європейським країнам потрібно займатися не Гренландією, а Україною. «Європі слід зосередитись на війні між росією та Україною, тому що, чесно кажучи, ви бачите, до чого це призвело. Саме на цьому Європа має зосередитись, а не на Гренландії», – нещодавно заявив президент США. А ось на пряме запитання про те, чи застосують США силу для захоплення Гренландії, Трамп відповів: «Без коментарів».
Він також підтвердив свій намір запровадити мита проти європейських країн, які виступають проти його планів встановити контроль над Гренландією.
Через поломку електрообладнання «борту №1» Трампу невдовзі після вильоту в Давос довелося повернутись на авіабазу Ендрюс та разом із супроводжуючим персоналом та журналістами пересісти в інший літак. Тож вчасно до Давосу, де триває Міжнародний економічний форум, Трамп не потрапив. І наразі запланованих угод – про допомогу Україні та про створення альтернативної до ООН «Ради миру» – ще не підписано.
Однак підписання пакету допомоги Україні відклали не через відсутність Трампа, а через суперечку між США та Європою щодо Гренландії. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на шістьох чиновників.
За даними джерел, оголошення про 800-мільярдний «план процвітання», який мали погодити Україна, Європа та США, відкладено через глибокі розбіжності між європейськими столицями та Вашингтоном щодо Гренландії та запропонованої Трампом «Ради миру», яка мала контролювати Сектор Газа та інші глобальні конфлікти.
«Підписання наразі не відбудеться», – зазначив один із чиновників. Інший додав, що європейські столиці не можуть просто ігнорувати дії президента США щодо Гренландії, намагаючись просувати інші питання, пов’язані з Трампом, зокрема щодо України.
«План процвітання», який є економічною складовою ширшої мирної ініціативи, мав забезпечити Києву довгострокову підтримку для відновлення після закінчення війни. Наразі переговори щодо цього пакета між США та європейськими країнами були призупинені, а представник США не брав участі в обговореннях.
За словами офіційних осіб, підписання угоди не скасоване остаточно і може відбутися пізніше. Зазначається також, що президент Зеленський підкреслив важливість плану, проте вирішив не їхати до Давосу через наслідки масштабного авіаудару по Києву, який залишив місто без води, тепла та електрики.
Напередодні віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка повідомив, що Вашингтон та Київ на технічному рівні досягли угоди щодо політичного документа «плану процвітання».
За інформацією світових ЗМІ, лідери Європейського Союзу на форумі у Давосі планували говорити з президентом США про шляхи завершення війни в Україні, проте тепер пріоритет змістився саме на Гренландію.
На світлині: прем’єри Данії Метте Фредеріксен (ліворуч) та Гренландії Йєнс-Фредерік Нільсен
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар