Україна буде жити в умовах загрози блекаутів щонайменше 100 років: що робити?

Найскладніша ситуація з електропостачанням в Україні сьогодні спостерігається саме в Києві та Київському регіоні. Причини цього криються не лише у масованих ударах Росії по енергетичній інфраструктурі, а й у структурних проблемах, які накопичувалися десятиліттями.

Про це в інтерв’ю Цензор.НЕТ розповіла експертка з енергетики, ексчленкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

За її словами, Київ історично був дефіцитним регіоном з точки зору електроенергії. У столиці завжди споживалося значно більше, ніж вироблялося, через високу концентрацію населення, транспорту та критичної інфраструктури. Після втрати Чорнобильської АЕС, яка будувалася, зокрема, як резервне джерело електроенергії для Києва і області, місто фактично стало повністю залежним від постачання ззовні. Київ споживав максимум тієї потужності, яку можна було фізично доставити мережами.

Сьогодні ця вразливість проявилася особливо гостро. Навіть за наявності електроенергії в об’єднаній енергосистемі ворог цілеспрямовано б’є по підстанціях і вузлах, через які потужність передається саме до Києва. При цьому в самому місті та агломерації практично немає власної генерації, здатної перекрити дефіцит у разі відключення від зовнішніх мереж.

Ольга Бабій звертає увагу на показовий приклад Харкова. Після втрати основного джерела електроенергії — ТЕЦ, яка неодноразово зазнавала обстрілів, — місто за два з половиною роки створило значний обсяг розподіленої генерації. Йдеться про десятки невеликих установок потужністю 1–2 МВт, розміщених у різних районах. Саме вони дозволяють Харкову в умовах дефіциту забезпечувати роботу критичної інфраструктури та частково потреби населення навіть тоді, коли централізована генерація не працює.

У Києві ж, за словами експертки, цього зроблено не було. Столична влада зробила ставку на великі централізовані джерела — теплоелектроцентралі. В умовах війни така модель виявилася надзвичайно вразливою, адже великі об’єкти легше виявити і знищити, а їх втрата одразу призводить до масштабних відключень. Розподіленої генерації як системного рішення в Києві фактично немає.

Бабій наголошує: проблема значно глибша, ніж поточна війна чи конкретні управлінські рішення. «Нам потрібно усвідомити, що ми будемо жити в умовах загрози відсутності електроенергії не сьогодні й не завтра, а щонайменше 100–150 років — доти, доки нашим сусідом залишається Росія», — зазначає вона. Тому розподілена генерація має стати не комерційним проєктом для інвесторів, а базовим елементом безпеки кожного міста.

На думку експертки, саме міста мають узяти на себе відповідальність і створити власну децентралізовану генерацію на базі комунальних підприємств, лікарень, водоканалів та інших критичних об’єктів. Це дозволить забезпечити мінімально необхідний рівень електропостачання навіть у разі повного відключення від загальної енергосистеми.

Фото - Ольга Бабій/Цензор.НЕТ