Підвищення податків на банки: Польща вже втратила мільярди, Україна ризикує повторити її шлях

Віктор Гальчинський

Економічний журналіст, експерт з комунікацій

Польща та Україна одночасно опинилися перед схожим викликом: уряди обох країн вирішили латати бюджетні діри за рахунок банківського сектору. У Польщі це спричинило різке падіння акцій банків і втрату понад 35 млрд злотих ринкової капіталізації, тоді як в Україні підвищення податку на прибуток банків до 50% може призвести до згортання кредитування, зниження прибутковості та послаблення конкуренції у фінансовій системі.

Отже, оголошений намір латати бюджет за рахунок найпрозорішої галузі економіки у Польщі завершився падінням акцій банків. Більш як на 35 мільярдів злотих зменшилася лише за 22 серпня 2025 року ринкова вартість присутніх на Варшавській фондовій біржі польських банків. Цього дня акції державних PKO Bank Polski та Bank Pekao подешевшали на 12,2% та 11,2% відповідно, банку Alior - на 9,3%, Santander Bank Polska - 8,2%, mBank - на 7,8%.

За інформацією видання BusinessInsider, державні PKO Bank Polski та Bank Pekao втратили відповідно 12,8 та 6,3 мільярда злотих у капіталізації.

Знеціненням акцій банків ринок відреагував на податкові ініціативи уряду Польщі з прогресивного оподаткування банків - з 2026 року ставку податку на прибуток польських банків буде підвищено з загальної ставки 19% до 30%, а у 2027 та 2028 роках знижено відповідно до 26% та 23%. 17 жовтня польський Сейм ухвалив відповідний закон попри аргументи Спілки банків Польщі, яка вважає, що надмірне оподаткування банків знизить конкурентоздатність польського банківського сектора. "Краще оподаткувати банки, ніж польські родини, тим більше, що наші банки зараз у дуже добрій фінансовій кондиції", - обґрунтував ініціативу прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, підтвердивши наміри уряду "залатати" чималий дефіцит бюджету за рахунок найпрозорішої галузі економіки без скорочення соціальних витрат.

В Україні спеціальний податок на банки - 50%, впроваджений всупереч усталеним практикам - "заднім числом" у листопаді 2023 року на прибуток за увесь 2023 рік. Тоді банки з розумінням поставилися до потреби в грошах для бюджету воюючої країни та повірили, що це тимчасове рішення на один рік.

Але у жовтні 2024 року парламент знову "заднім числом" запровадив підвищену ставку податку на прибуток у 50% замість обіцяних урядом 25% на прибуток 2024 року.

У 2025 році банківський та фінансовий сектор погодився на підвищений порівняно з іншими галузями економіки податок на прибуток у 25% та врахував його у своїх бізнес-планах.

Але 21 жовтня 2025 року український парламент підтримав у першому читанні законопроєкт про базову ставку в 50% на прибуток банків у 2026 році. Влада очікує від цієї ініціативи додаткових надходжень до бюджету в сумі 30 мільярдів гривень, хоча Національний банк має значно песимістичніші очікування - від 15 до 23 мільярдів гривень.

Ця сума значно менша, ніж доходи до бюджету від прибутків державних банків: лише Приватбанк згідно з рішенням уряду як акціонера сплатив з прибутку за 2024 рік до скарбниці України 32,1 мільярда гривень, а Ощадбанк - 3,95 мільярда гривень.

Звісно, у воюючій Україні не буде паніки на фондовому ринку, якого нема, але прибутки банків знижуються вже.

За даними вересневого дослідження видання New Voice з посиланням на звітність НБУ, прибутковість приватних та іноземних банків України за І півріччя 2025 року скоротилася рівно на чверть - 25%.

Тож чи варті ці гіпотетичні додаткові 15-20 мільярдів гривень одномоментного доходу ціною скорочення ефективності та зниження конкурентності банківської системи у довгостроковій перспективі?

Аргументи ініціатора збільшеного банківського податку Дмитра Гетьманцева про "пасивні" надприбутки банків від доходів з державних облігацій та депозитних сертифікатів мали сенс у 2022-2023 роках, коли через початок повномасштабного російського вторгнення більшість прибуткових банківських програм були зупинені, і дивіденди за державними цінними паперами стали основним доходом банків.

У 2025 році банки практично відновили кредитування та зменшили інвестиції у державні цінні папери, і зараз прогресивне оподаткування демотивує розвивати банківський бізнес.

Логічно очікувати згортання бізнес-програм та зростання ролі державних банків, які вже складають більше 60% сектора.

Не сприятиме 50-відсотковий податок і пошуку інвестора у державні банки - прогресивне оподаткування робить інвестиції у банківську справу не вигідними.

Тож ціною одномоментних вкрай потрібних, але порівняно невеликих надходжень Україна ризикує втратити конкуренцію в банківській системі, яку не вбила велика війна, але може знищити податкова політика.

Фото ілюстративне / з відкритих джерел