Спроба москви створити альтернативу SWIFT зазнала невдачі - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Посилення двосторонніх зв’язків росії та КНДР, невдала спроба москви щодо створення альтернативи SWIFT та вивід російських прикордонників з вірмено-іранського кордону - в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Шойгу продовжує втрачати владу 

На фоні гучних новин про арешти російських воєнних чиновників та генералів, які належать до команди колишнього міністра оборони Сєргєя Шойгу, ми спостерігаємо, як він починає втрачати владу у системі російської бюрократії. Так минулого тижня міністерство оборони росії підготувало проєкт щодо скасування так званого положення про кадровий резерв відомства. Цей документ був прийнятий при Шойгу у 2017 році та дозволяв йому формувати резерв для посад на цивільній держслужбі міністерства оборони. Формально він дозволяв росіянам отримувати можливість працювати на федеральній державній службі та оперативно отримувати посади при виникненні вакансій. Разом із цим було зрозумілим, що ті, хто займав відповідні посади, робили це з дозволу Сєргєя Шойгу. На сьогоднішні ж питанням формування “кадрового резерву” починає займатися виключно адміністрація президента. Це дозволить кремлю самостійно контролювати призначення чиновників у міноборони, а також нівелює можливість, при якій лояльні до Шойгу росіяни отримають нові посади.

Зустріч путіна з президентом Ірану

Минулого тижня путін мав зустріч з президентом Ірану Масудом Пезешкіяном. Відбулась вона без попереднього оголошення під час візиту російського диктатора до Туркменістану. Понад те, путін раніше вже мав у планах провести двосторонні переговори з іранським президентом під час саміту БРІКС 22-24 жовтня.

За останній час ми можемо спостерігати, що відносини між росією та Іраном у непублічному просторі демонструють розбіжності. Лише за минулі два місяці москва організувала два візити до Тегерану. Спочатку на рівні секретаря ради безпеки рф Сєргєя Шойгу, а нещодавно й на рівні урядової делегації під керівництвом російського прем’єр-міністра Мішустіна. Українська призма неодноразово аналізувала останні події навколо характеру розвитку відносин між росією та Іраном. Між цими країнами виникли суперечності у питанні вірмено-азербайджанського врегулювання, а саме навколо майбутнього проєкту “Зангезурського коридору”, який потенційно може проходити по вірменській території. москва бажає самостійно контролювати цю інфраструктуру, а отже й отримати значний вплив на Вірменію. Іран же категорично виступає проти зміни геополітичного статус-кво у регіоні. Найбільш ймовірним є те, що візити російських делегацій, поміж інших питань, стосувалися саме теми вирішення цього конфлікту.

Ще одним важливим питанням є бажання російської влади підписати з Іраном договір про стратегічне партнерство, переговори щодо якого зупинилися ще влітку цього року, ймовірно, з іранської ініціативи. Саме факт підписання або ж непідписання цього документа може прямо свідчити про те, в якому реальному стані російсько-іранські відносини.

Посилення співпраці між росією та Північною Кореєю

14 жовтня путін вніс до російського парламенту проект ратифікації договору про всеосяжне стратегічне партнерство з КНДР. Це відбулося на фоні новин про потенційну участь північнокорейської армії у війні росії проти України. Про цю вірогідність у жовтні вже заявляла влада Південної Кореї, а українська розвідка тоді ж оголосила, що кілька тисяч північнокорейських солдатів вже проходять підготовку на території росії.

Подібна перспектива має під собою юридичну можливість, адже у підписаному під час візиту путіна до КНДР влітку 2024 року договорі, ратифікацію якого російська влада проводить у цю мить, йдеться саме про військову допомогу держав один одному.

Таким чином мова йде про формальні гарантії взаємодопомоги “у разі агресії проти однієї з держав”. У разі якщо Північна Корея на практиці приєднається до російської армії на полі бою, це означатиме кардинальну зміну характеру двосторонніх відносин між Москвою та Пхеньяном. Останній вже постачає значну кількість боєприпасів росії, нова ж перспектива ставить перед Україною можливість порушення питання про присутність західних військ на власній території, як відповідь на північнокорейську агресію.

Росія намагається створити аналог SWIFT в межах БРІКС

Вже протягом тривалого часу росія намагається робити кроки у напрямку створення альтернативної SWIFT платіжної системи, яка б дозволяла здійснювати транскордонні платежі між країнами-учасниками цієї системи. москва, яка у 2024 році головує в БРІКС, весь останній рік намагається просунути цю ідею серед членів організації. Як мінімум, з літа цього року росія порушувала питання створення системи BRICS Bridge, яка, на думку москви, повинна стати альтернативою SWIFT.

З наближенням дати проведення саміту організації у російському місті Казань (22-24 жовтня) очікувалося, що москва намагатиметься включити це питання у порядок денний. Саме це й спостерігалося минулого тижня, коли росія скликала зустріч країн-членів БРІКС на рівні міністрів фінансів. На ній і була представлена система BRICS Bridge. Попри бажання москви ця зустріч прямо продемонструвала відсутність зацікавленості членів організації у цій системі. Причиною цього стала відсутність міністрів фінансів основних країн-членів БРІКС, у першу чергу Китаю та Індії, яких представляли чиновники нижчого рангу. Фактичний провал російської ініціативи визнають і у москві. Так, міністр фінансів рф Антон Сілуанов прямо заявив, що багато країн “дуже акуратно підходять до наших ініціатив”, адже вони не перебувають під санкціями та не стикаються з обмеженнями для розрахунків. Ймовірно, що кремль намагатиметься ще раз порушити це питання вже на самому саміті БРІКС у Казані, хоча перспективи цього проєкту наразі не виглядають оптимістичними.

Росія виводить прикордонні війська з вірмено-іранського кордону

У росії пройшов саміт країн-членів СНД, який в загальному не приніс у порядок денний жодних нових питань. Головною та, фактично, єдиною темою, яка справді була важливою, стало обоворення між росією, Вірменією та Азербайджаном майбутнього проекту “Зангезурського коридору”, який потенційно може проходити вірменською територією. Так, прем’єр-міністр Вірменії Пашинян офіційно заявив, що його країна готова забезпечити транспортний коридор з території Азербайджану до її ексклава - Нахічеванської Автономної Республіки. При цьому Вірменія готова зробити це на тих же умовах, що й пропонує Іран. Таким чином мова йде про те, що вірменська влада зберігатиме самостійний контроль за цією ділянкою кордону. Підтвердженням того факту, що Єреван не збирається надавати москві контроль за своєю частиною “Зангезурського коридору” є слова Пашиняна про готовність надати російській фсб лише можливість здійснювати моніторинг.

Таким чином росія, яка саме бажала отримати такий елемент тиску на вірменську владу, ймовірно повністю його втрачає. На додачу до цього стало відомо й те, що російські прикордонники будуть повністю виведені з КПП вірмено-іранського кордону з 1 січня 2025 року. Вони виконували свої функції з 1992 року. Таким чином ми бачимо, що російський вплив на Вірменію продовжує стабільно знижуватися.