Гібридні атаки росії стають більш зухвалими: як протидіяти - досвід Німеччини та Швеції

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Німецька контррозвідка заявляє про різке зростання кібератак, ІПСО, шпигунства, саботажу та ризику фізичних атак з боку Росії. Шведські спецслужби також фіксують дедалі агресивніші гібридні операції Москви. У Європі дедалі чіткіше говорять про перехід Кремля до нової, більш небезпечної стадії протистояння.

Німецька Федеральна служба з охорони конституції (BfV) заявила про зростання рівня саботажу, шпигунства та інших видів небезпечної діяльності, спрямованих проти Німеччини.

Так, очільник BfV Сінан Селен на спільній конференції свого відомства з Асоціацією безпеки в економіці заявив, що зловмисники демонструють більшу схильність до ризику та різноманітні методи у своїх операціях проти Німеччини, додавши, що не виключає можливості вбивств.

Голова BfV також сказав, що Німеччина сприймається Росією «як супротивник, іноді як ворог номер один».

Основна увага іноземних операцій приділяється логістичній галузі, а також оборонному та технологічному секторам. За словами С. Селена, Росія – головний суперник, але далеко не єдиний.

У грудні 2025 року влада Німеччини заявила, що Москва стоїть за масштабною кампанією дезінформації та кібератак, які передували федеральним парламентським виборам. А вже на початку березня BfV застерегло про нові спроби Росії втрутитися у вибори до земельних парламентів у 2026 році. За оцінкою німецької контррозвідки, ситуація є надзвичайно серйозною, адже очікуються широкі інформаційні маніпуляції, спрямовані на підтримку політичних сил, прихильних до Москви.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Кремль суттєво активізував гібридні операції проти Німеччини як одного з ключових політичного та економічного члена ЄС. Ці операції охоплюють дезінформацію, кібератаки, саботаж і шпигунство, спрямовані на підрив внутрішньої стабільності.

Їхня стратегічна мета полягає у послабленні європейської єдності та зниженні підтримки України, а також переформатуванні європейської архітектури безпеки.

Російські гібридні операції дедалі частіше набувають глобального характеру, коли спецслужби РФ використовують треті країни, приватні структури та кримінальні мережі для прикриття своєї діяльності. Це ускладнює їхнє виявлення та правову кваліфікацію, створюючи виклики для правоохоронних органів країн ЄС. Такий підхід дозволяє Москві формально дистанціюватися від прямих атак, зберігаючи при цьому їхню ефективність. У результаті формується «сіра зона» безпеки, де традиційні механізми стримування працюють обмежено.

Заяви очільника німецької контррозвідки Сінана Селена демонструють, що загрози з боку інших країн,  зокрема Росії, переходять у нову фазу. Йдеться не лише про наростання інтенсивності атак, а й про їхню дедалі більшу зухвалість та готовність до ризику.

Попередження про можливість фізичних нападів, включно з убивствами, особливо показове, адже російські спецслужби вже здійснювали операції з ліквідації опонентів у Німеччині. Зокрема, в 2019 році вони вбили опозиційного Кремлю колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Це свідчить про перехід до більш агресивної стадії гібридної війни, яка виходить далеко за межі інформаційного чи кіберпростору.

Росія системно працює по дестабілізації Німеччини. Особливу увагу російські спецслужби приділяють критично важливим секторам, таким як логістика, оборонна промисловість і високі технології. Це вказує на намір не лише збирати інформацію, а й безпосередньо впливати на функціонування держави. Ескалація таких дій підвищує ризики для національної безпеки та економічної стійкості Німеччини.

Офіційне визначення РФ як головного суперника означає докорінну зміну безпекової моделі Німеччини. Формулювання керівника німецької контррозвідки про те, що Москва сприймає Берлін як «ворога номер один», демонструє глибину конфронтації та стратегічну спрямованість російської політики. Це свідчить, що загрози з боку Росії більше не розглядаються як випадкові чи обмежені епізоди. Німеччина виходить із того, що йдеться про довготривале й системне протистояння, яке охоплює всі виміри гібридної війни. У відповідь на зростання загроз виникає нагальна потреба у посиленні контрзаходів, особливо у сфері кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури.

Ефективна протидія гібридним атакам вимагає тісної координації між державними органами та приватним сектором. Бізнес, зокрема у технологічній та логістичній сферах, стає ключовою ланкою у системі національної безпеки. Такий підхід відповідає сучасним викликам, де межа між цивільною та військовою інфраструктурою дедалі більше стирається.

Виборчі процеси залишаються однією з головних мішеней російських операцій впливу в Німеччині. Кампанії дезінформації спрямовані на підтримку політичних сил, які виступають за послаблення санкцій або зміну зовнішньополітичного курсу. Це створює серйозні внутрішньополітичні ризики для Німеччини. У довгостроковій перспективі такі дії Росії можуть змінити політичний баланс не тільки у Німеччині, а й у Європі.

Постійні гібридні атаки можуть впливати на інвестиційний клімат, довіру до державних інститутів та відчуття безпеки серед німецьких громадян. Водночас інформаційні кампанії спрямовані на підрив довіри до демократичних процесів і медіа. У таких умовах стратегічна комунікація та активна протидія дезінформації стають невід’ємною частиною національної безпеки.

Заплановане створення Спільного центру гібридної оборони знаменує перехід до системної відповіді на нові загрози. Платформа має забезпечити оперативний обмін інформацією між контррозвідкою, поліцією, прокуратурою та приватним сектором. Залучення бізнесу свідчить про розуміння комплексного характеру сучасних ризиків. Такий механізм дозволить швидше виявляти загрози та підвищить ефективність реагування на гібридні атаки.

ЗМІ також повідомляють, і  що шведська Служба безпеки (Sapo) також вважає Росію головною зовнішньою загрозою для Швеції та попереджає, що загрози з боку РФ можуть посилитися, оскільки країна стала більш схильною до ризику у своїх діях. «Розвиток ситуації характеризується більш агресивними діями Москви з прихованою діяльністю впливу», – заявила керівниця Служби безпеки Шарлотта фон Ессен.

У щорічній доповіді Sapo відзначила, що потреба Росії отримувати інформацію для посилення своїх можливостей є «безмежною». «Ми знаємо, що Москва доручала своїм агентам картографувати та документувати об’єкти, які мають значення для захисту у Швеції», – зазначив представник відомства Фредрік Хальстрьом, одночасно вказавши на наявність «спроб руйнівних кібератак».

Тобто, росія становить загрозу для безпеки Швеції, і ця небезпека лише посилилася в контексті війни проти України та протистояння із Заходом. Шведські спецслужби фіксують щороку десятки інцидентів з боку РФ. Зокрема, російські літаки неодноразово порушували повітряний простір Швеції, а у Балтійському морі об’єктами диверсій ставали підводні комунікації. Паралельно Кремль проводить в Швеції дезінформаційні операції, намагаючись внести напругу в суспільство, а також підірвати довіру до уряду та його політики підтримки України.

Дії Росії у Швеції свідчать про якісну трансформацію характеру загрози з боку Москви – від класичного шпигунства до багатовимірної гібридної конфронтації. У контексті війни проти України Кремль розглядає європейські держави як складову ширшого театру протистояння, використовуючи кібератаки, дезінформаційні кампанії та приховані операції впливу.

Це означає, що навіть країни, які формально не залучені у воєнні дії, залишаються мішенями спецслужб РФ та інформаційних операцій. Зростання агресивності дій Москви свідчить про зниження стримувальних факторів як у її зовнішній політиці, так і в діяльності спецслужб.

Поєднання кібератак та інформаційних операцій і фізичної розвідки формує багаторівневу стратегію впливу. Її ключова мета – підірвати довіру до державних інституцій і союзницьких структур, зокрема НАТО. У результаті, це може послабити політичну єдність Європи та підтримку України.

Відтак, активність Росії у Швеції слід розглядати як частину ширшої стратегії тиску на північний фланг НАТО. Посилення розвідувальної та підривної діяльності в регіоні Балтійського моря створює додаткові виклики для колективної оборони Альянсу. Це також сигналізує про прагнення Кремля тестувати реакцію нових членів НАТО, зокрема Швеції. Твердження Sapo про те, що Росія стала більш схильною до ризику у своїх діях, означає зростання готовності Кремля до ескалації навіть за умов потенційних міжнародних наслідків.

Це свідчить про зниження ефективності традиційних механізмів стримування, включно із санкціями та політичною ізоляцією. Така поведінка підвищує ймовірність непрогнозованих кроків, зокрема диверсій, кібератак або провокацій у регіоні Балтійського моря. Це створює додаткові ризики для всієї системи європейської безпеки.

Заява Sapo про «безмежну» потребу Росії в інформації демонструє, що Кремль прагне отримати максимально повну картину про внутрішні процеси в шведському суспільстві, включно з політикою, економікою та громадською думкою. Такий підхід дозволяє точково впливати на ключові інститути та механізми ухвалення рішень. У довгостроковій перспективі це становить загрозу для демократичних інститутів Швеції.

Збір Росією інформації про критичні об’єкти у Швеції вказує на підготовчий етап потенційних диверсій або саботажу. Йдеться не лише про військові цілі, а й про енергетичну, транспортну та цифрову інфраструктуру, що забезпечує функціонування держави. Диверсії на об’єктах критичної інфраструктури створюють передумови для швидкої дестабілізації у разі ескалації конфлікту.

Це також демонструє, що сучасні війни починаються задовго до відкритих бойових дій. Стійкість шведського суспільства стає критично важливим елементом національної безпеки в умовах гібридних загроз. Йдеться не лише про оборонні спроможності, а й про рівень довіри до інститутів влади, медіа грамотність і готовність громадян протистояти дезінформації.

Стокгольм демонструє, що зміцнення суспільної стійкості є невід’ємною частиною відповіді на російську активність. Такий підхід може слугувати моделлю для інших європейських країн.

Фото - Німецькі слідчі обшуковують місце, де був застрелений Зелімхан Хангошвілі, Берлін, 23 серпня 2019 року/ Радіо Свобода