Борис Джонсон: Єдиний спосіб зупинити путіна – це сила. Ми не можемо задобрити крокодила

В емоційному виступі на «Саміті свободи України 2025», що 8-10 вересня пройшов у Лондоні, колишній прем’єр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що перемога України – єдиний шлях до миру в Європі. Він закликав Захід відмовитися від компромісів із кремлем, розморозити російські активи і за їх рахунок надати Україні озброєння, включно з дозволами на удари по військових цілях на території рф.

Подаємо переклад виступу  Бориса Джонсона.

Мені дуже приємно бути на цій конференції. Я не належу до найбільших ненависників світу, але вчора ми знову побачили дедалі відчайдушніші і цинічніші спроби залякати населення Києва. Президент рф володимир путін завдав удару по черговому багатоквартирному будинку. Молоду матір та її двомісячну дитину буквально викинуло з будівлі. Вони загинули. Їх вбив дрон російського виробництва типу «Shahed», розроблений в Ірані.

І знаєте, мої почуття загострилися, бо в мене самого є дитина приблизно такого ж віку. Коли я прочитав новини, побачив ці кадри, мене охопила абсолютна ненависть та презирство до того, що робить російський президент. Це не тільки злочин проти всіх цивілізованих норм, що очевидно. Але це також абсолютно безглуздо. Тому що киян не залякати терором. Вони ніколи не скоряться і не здадуться. путін ніколи не підкорить Україну.

За три з половиною роки повномасштабної війни, що триває з 2022 року, путіну вдалося захопити менше ніж 20% території України – і то ціною в понад мільйон російських життів.

Кажуть, що якби звичайний садовий равлик почав перетинати росію в той самий день, коли путін відправив свої 115 батальйонно-тактичних груп у лютому 2022 року – то зараз той равлик уже був би в Польщі. Тобто путін не лише морально ниціший, а й буквально повільніший за пересічного слимака.

Його війська знову і знову зазнають поразки під Покровськом. Ситуація важка, але росіяни досі не змогли прорвати українську оборону. Більше того, його розрекламований літній наступ провалився – як деякі з нас і передбачали.

Тим часом російська економіка тріщить по швах: інфляція зростає, безробіття б’є по людях, а безстрашні українці завдають такого удару по нафтогазовому сектору, що виробництво бензину скоротилось майже на 20%. У росії черги на заправках – і це лише початок.

Послухайте, сподіваюся, я не переходжу на щось особисте. Але останнім часом є щось дивне в його ході, у тому, як він себе тримає… Це вже не той путін, що їздив верхи без сідла з голим торсом. Вони ж колись ганялися за мускусними оленями чи кимось там на ультралегких літаках, гралися зі сніговими барсами тощо. А тепер це лідер, який старіє та усвідомлює, що зробив жахливу помилку, але не бачить виходу.

Саме тому настав час показати йому цей вихід – і показати те, що він, як мені здається, підсвідомо вже знає: що він програв. Насправді путін програв з того моменту, коли ухвалив рішення вторгнутися. І ми маємо дати йому зрозуміти цю правду, бо інакше він просто продовжуватиме те, що робить.

Не обов’язково тому, що вірить у можливість завоювати Україну. Він продовжуватиме війну заради власного політичного виживання. Саме це його справжній інтерес – бо зараз для нього війна виглядає як найбільш політично доцільний шлях. І путін продовжуватиме викидати немовлят з вікон багатоповерхівок та завдавати незліченних страждань абсолютно невинним людям. Не тільки в Україні, а й у самій росії. А війна в Україні залишатиметься однією з найбільших глобальних перешкод на шляху до миру та процвітання.

Тож коли йдеться про донесення цього послання до путіна, я думаю, ми всі чудово розуміємо реальність. Він визнає лише одну мову. Я маю на увазі: є лише один набір аргументів, які він розуміє – незалежно від того, чи ви подасте їх російською, англійською чи будь-якою іншою мовою.

І до речі, це не про лестощі. Ви не зможете задобрити путіна. Ви не зміните його наміри червоною доріжкою біля трапа літака чи переговорами про зручні маршрути польоту – хіба не так? Це не вирішить проблему. І немає жодного сенсу намагатися шукати компроміс щодо території.

Як можна домовлятися з крокодилом, який уже стискає вашу ногу щелепами?

Просто прочитайте, що він говорить. Подивіться, що він каже. Все абсолютно ясно: він хоче Україну. Усю. Він щиро вірить, що Україна – це неподільна частина «руской родіни».

Відверто кажучи, це божевілля – думати, що можна укласти якусь угоду, запропонувавши путіну території на Донбасі, які він навіть зараз не контролює й ніколи не контролював протягом усього цього конфлікту.

Жоден український лідер не зміг би погодитися на такі умови. Відмовитися від укріплень на Донбасі, віддати землю, за яку віддали життя тисячі й тисячі українців? Це не просто образа пам’яті про їхню жертву. Я впевнений, що всі українці тут погодяться – це політично неможливо.

А ще – це стратегічне божевілля. Тому що в довгостроковій перспективі така «жертва» – втрата ключових оборонних позицій – відкриє росії шлях до Києва та решти країни.

Є лише один спосіб змусити путіна припинити його холоднокровні вбивства. І це звернення до всіх на Заході, до кожного, хто бере участь у цій дискусії: настав час припинити жахливу практику морального прирівнювання путіна до Зеленського, росії до України. Тут немає жодної «спільної відповідальності» за цю війну. З 2014 року існує лише один агресор. І сьогодні лише одна зі сторін відмовляється від безумовного припинення вогню – і це, звісно, російська федерація.

Єдиний спосіб змусити путіна зупинити кровопролиття – а саме це і має бути нашою головною метою – полягає в тому, щоби застосувати силу. Але не лише військову силу. Йдеться про колективну економічну, військову та політичну силу об’єднаного Заходу.

Ми можемо зупинити цю війну. Ми можемо змусити путіна сісти за стіл переговорів – і ми вже намагаємося це зробити. Але це стане можливим лише за однієї умови: якщо ми визнаємо деякі неприємні факти. І, до речі, Дональд Трамп має рацію щодо вторинних санкцій.

Тому що сьогодні Китай та Індія разом закуповують близько 85% усього експорту нафти та газу з росії. А ми – Британія, Європа – повинні мати не лише мужність наслідувати приклад США. Ми повинні визнати, що й самі, опосередковано, продовжуємо купувати російські нафту та газ. Хіба не так?

Погляньте на факти: експорт дизельного пального з Індії до Європи зріс на 137% лише за останній рік. Випадковість? Сумнівно.

Тому так, ми маємо розширити санкції. Ми повинні наслідувати підхід, який запропонував Трамп. Ми повинні розширити урядові санкції на інших посередників – ми всі чудово знаємо, хто вони. І ми самі маємо нарешті припинити купувати російські товари.

До речі, це факт: як американська, так і британська ядерна промисловість досі купують російський уран. Ви знали про це? Це повний абсурд.

Тіньовий флот: судна, які не скоряться - потопити

І ще одне: настав час ліквідувати так званий «тіньовий флот» – понад 600 танкерів, деякі з них уже ледве тримаються на плаву, але продовжують доставляти путіну мільярдні прибутки від його «чорного золота». Виведіть їх з тіні! А якщо чесно, я вважаю, що нам слід вивести їх узагалі з гри. Після належного попередження, після того, як екіпажу буде надано можливість залишити судно, – якщо хтось із тіньового флоту врешті знайде шлях до «шафки Дейві Джонса» (піде на дно) – тим краще.

Бо ці люди не просто порушують міжнародне право – вони допомагають фінансувати військову машину. І ці судноплавні магнати, багато з яких, боюсь, перебувають тут, у Європі, – це прямі співучасники вбивств українських мирних жителів. Вони наживаються на вбивстві. І настав час змусити їх за це заплатити.

Далі – і це дуже важливо, бо ми вже занадто довго про це говоримо – ми всі повинні прискоритись, особливо в Європі, і нарешті розморозити заморожені активи путіна на 250-300 млрд доларів, більшість з яких є в Бельгії. І, очевидно, передати їх Україні. Цілком законно передайте їх Україні як компенсацію, як перший внесок за репарації, які рф неминуче доведеться сплатити після закінчення цієї війни. І якщо українці використають ці гроші для будівництва або купівлі більшої кількості зброї, тим краще, тому що найкращий і найшвидший спосіб покласти край цій війні – це переконатися, що героїчні українці продовжать свою боротьбу.

Героїзм українців і потреба в амуніції

Я насправді бачу деяких представників українських Збройних сил тут, у залі. Я в захваті від того, що ви зробили. Але що цим героїчним українцям потрібно понад усе, так це амуніція, щоб продовжувати свою боротьбу. І це частково питання надання їм більшої кількості західної зброї.

Тому що, насправді, після трьох із половиною років війни все ще існують деякі аномалії. Німеччина, після повільного старту, зробила вражаючий крок уперед і зараз є найбільшим європейським донором для України, значною мірою випереджаючи Велику Британію. Але хоча ми від Великої Британії надали Storm Shadow, французи дали Scalp, німці досі не надали Україні ракети Taurus. Я думаю, з політичних причин. І не розумію, чому ні. Це потрібно зробити.

Насправді президент Трамп цілком справедливо стверджував: потрібно дати українцям дозвіл стріляти з цієї зброї по базах, які використовуються для пуску ракет з метою знищення мирних жителів, навіть якщо ці бази розташовані на території рф. Звичайно, ми повинні це зробити.

Чому росіяни мають можливість завдавати ударів по будь-якій точці України, а ми відмовляємося дати Україні дозвіл на вогонь у відповідь? У них досі немає всіх необхідних дозволів. Досить часто операції зриваються, і затримка зараз є неприпустимою.

Фінансування і виробництво озброєння

Але найважливіше – не лише дозволити українцям використовувати нашу зброю, а й дати їм більше цієї зброї. Нам потрібно зробити набагато більше, і саме тут 250 мільярдів доларів дійсно можуть допомогти. Це величезна сума грошей, яка здатна суттєво вплинути на результат цієї війни.

Нам потрібно допомогти українцям розвинути власний оборонний потенціал. Їм необхідно більше FPV-дронів, більше міжсекторальних дронів – деякі з них, як відомо, вже створені за допомогою Еріка Шмідта, колишнього співробітника Google. Йдеться про дрони, які можуть знищувати «Шахеди». І їм потрібно більше дронів та ракет далекого радіуса дії, про які я щойно згадав.

За належної підтримки та фінансування (гроші будуть надзвичайно важливими) українці могли б значно збільшити виробництво ракет дальнього радіусу дії. Вони вже виготовляють новий тип ракети – «Фламінго». І з 30 одиниць на місяць, як мені казали, можна збільшити виробництво до 200. Це може мати величезне значення.

Якщо коротко, це деякі з економічних та військових напрямів. Я маю на увазі, що є й інші речі, які ми могли б зробити, але саме ці я виділяю як найнагальніші. Їх ми повинні реалізувати вже зараз, щоб чинити тиск на путіна і змусити його усвідомити реальність.

Підтримати рух України на Захід

Але є й політичний момент. Щоб закінчити цю війну та отримати правильний результат, ми повинні показати кремлю те, що так довго було під сумнівом і що насправді було коренем проблеми:  неоднозначність щодо довгострокової геостратегічної долі України.

Ми повинні чітко показати своїми діями, що Україна заявила: вона обрала бути частиною Заходу, і ми збираємося допомогти та заохотити її у цьому баченні. І саме тому ідея Коаліції охочих така важлива.

Коаліція охочих

Моє запитання до європейських лідерів зараз, у Великій Британії, у Франції, Німеччині, скрізь: якщо питання негайного членства України в НАТО наразі не розглядається (а я шкодую, що це так), то чому б нам не лише зібрати Коаліцію охочих, але й розпочати розгортання цього інструменту? Не у бойовій якості, бо я сумніваюся, що це легко провести через будь-який європейський законодавчий орган, не кажучи вже про Палату громад.

До того ж ми ніколи не отримаємо західноєвропейську миротворчу місію, яка була б хоча б наполовину такою ж ефективною, як самі українці у захисті своєї країни. Вони – герої. Вони – люди, які здатні це зробити.

Причина, чому ця ідея для мене настільки приваблива, у тому, що вона розширює те, що ми вже робили. Якщо ви пам’ятаєте операцію «Орбітал»: навчання, логістична підтримка тощо. Поповнюючи запаси, ми могли б колективно показати світу, що не путін вирішує, які іноземні країни можуть допомогти Україні, а самі українці вирішують, кого запросити на свою землю.

Я думаю, ця сила, ця коаліція охочих може стати видимим доказом того, що відповідь на головне питання, яке стоїть перед путіним, очевидна: Україна є частиною західної архітектури безпеки. І саме туди вона рухається.

Доля, а не територія

Тому що зрештою справа не в території. Справа в долі. Справа в ідентичності. І саме цей напрямок обрала Україна.

Ми повинні втілити цей вибір нашою присутністю в Україні, зрештою, з коаліцією охочих, із західними гарантіями безпеки, і фізично, практично чітко дати зрозуміти, що Україна на шляху до західних інституцій – не лише до ЄС, але й зрештою до НАТО.

Я переконаний, що нам потрібна ця демонстрація сили – політичної, економічної, військової – вже зараз. Це єдиний можливий спосіб змусити путіна відмовитися від його теперішніх намірів: від думки, що він може просто обдурити нас. Змусити його піти на компроміс і погодитися на припинення вогню.

Припинення вогню

Чесно кажучи, це те, що на мою думку, зараз найкраще відповідає інтересам народу України. Я думаю, що кровопролиття було жахливим. Якщо українці хочуть продовжувати боротьбу – це їхній вибір. Але я вважаю, що припинення вогню було б добрим виходом навіть якщо, на жаль, це означає заморожування конфлікту вздовж нинішньої лінії зіткнення, залишивши путіну де-факто під контролем значну частину України. Це не означатиме жодних компромісів щодо суверенітету.

Це дало б йому вихід. Він міг би сказати, що цілі «спеціальної військової операції» (якими б вони не були: денацифікація неіснуючих нацистів чи щось інше) – досягнуті. Це як кінець «Шукачів втраченого ковчега» чи щось у цьому дусі. Він міг би так сказати, росіяни б повірили.

Українці ж знали б, що вони фактично врятували свою країну та свою демократію. І своїм героїзмом та прикладом врятували й інші країни світу від загрози нападу й цькування, включно з Тайванем.

Дивіться: українці зробили це, вони досягли цього протягом трьох із половиною років завдяки дивовижній фізичній і моральній мужності та стійкості. І все, що нам потрібно зараз – щоб світові прихильники України проявили хоча б одну десяту тієї мужності, яку проявили українці.

І ми зможемо закінчити цю війну єдиним можливим способом: вільною, суверенною та незалежною Україною.

Щиро дякую всім за увагу.

Борис Джонсон відповів на запитання

Як виглядатиме перемога України? А якщо не перемога, то що означатиме достатньо добре завершення воєнних дій? І як таке завершення може виглядати для майбутньої європейської архітектури безпеки та для співвідношення оборонних витрат із усіма іншими навантаженнями на державний бюджет?

Контекст, як ми всі знаємо, такий: розлючена, мстива та паралізована рф; Сполучені Штати, які, можливо, починають шукати щось інше; і Європа, яка багато говорить про вирішення проблем, але насправді не може знайти часу, щоб підтвердити слова діями.

Це все відбувається на тлі останнього рекордного російського удару: з суботи на неділю вночі по Україні було випущено 810 дронів типу «Shahed». Це найбільша атака безпілотників від початку повномасштабного вторгнення.

Минулого тижня я був у Празі на оборонному саміті Міжнародного інституту стратегічних досліджень. Марк Рютте, генеральний секретар НАТО, коли його запитали, чи виробляє рф більше боєприпасів, ніж усе НАТО, відповів: «Ну, ми змінюємо ситуацію». І я подумав: минуло майже чотири роки з початку цього процесу, а ви досі говорите «змінюємо ситуацію».

То чому після 2022 року, після вторгнення 2014 року, після Грузії 2008 року послідовні європейські лідери не змогли змусити Європу об’єднатися і діяти перед очевидною загрозою з боку росії?

Б.Д.: Перш за все, щодо бомбардувань, які зараз відбуваються в Україні. Ви маєте рацію, звертаючи увагу на збільшення кількості безпілотників та ракет, і це справді викликає тривогу. Але вони ще не завдають шкоди в такому масштабі, як їхня чисельність.

Дуже важливо знати, що люди в Києві відчувають себе зовсім не переможеними. І це геть не схоже на масовані бомбардування Лондона 1940 року, зовсім ні. Це пункт номер один.

Так, атаки посилюватимуться, звичайно. путін збільшуватиме виробництво БПЛА, запускатиме заводи на кшталт тракторних із радянським знаком «червона зірка». І люди почнуть турбуватися про довгострокові наслідки. Але я не можу пригадати жодного народу в історії, який би був підкорений лише повітряними бомбардуваннями, окрім випадків застосування ядерної зброї. Цього просто не буває.

Відповідь полягає в тому, щоб дати українцям можливість вести вогонь у відповідь. Подивіться, що вони роблять із нафтогазовою промисловістю путіна. Вони дійсно починають змінювати ситуацію. Дайте їм фінансування, яке їм потрібне для закупівлі зброї, про яку я говорив. І дайте їм ці 250 мільярдів доларів. Це величезна сума, яка здатна суттєво вплинути.

путін починає вичерпуватися. У нього набагато більше проблем, ніж він готовий визнавати. Бельгійці зараз усе затримують. Я, до речі, народився у Бельгії. Але якщо Бельгія візьме себе в руки і дозволить EuroClear передати ці 250 мільярдів Україні, це матиме величезне значення для її здатності захищатися.

Чому Європа так повільно організовується, щоб серйозно сприймати загрозу?

Б.Д.: Насправді, якщо подивитися на те, що сталося, можна виокремити два етапи: 2014-й і 2022-й.

У 2014 році Захід вирішив робити небагато. Ми запровадили санкції проти росії, але потім демонстративно відкотилися назад.

У 2022 році буде справедливо сказати, що уряд Великої Британії зробив масштабну спробу якомога швидше надати українцям необхідну підтримку. Ідея надання Україні летальної зброї у 2014 році здавалася віддаленою, але у 2022 році все радикально змінилося.