План розгортання міжнародних військ в Україні: подробиці зустрічі Коаліції охочих у Парижі

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

4 вересня відбулася зустріч Коаліції охочих у Парижі за участі президента України. Ця зустріч стала найбільшою за кількістю учасників: 38 країн, серед яких не лише Європа, але й Канада, Японія, Австралія, Нова Зеландія. Обговорювалося, що саме кожна з країн коаліції готова зробити для гарантування Україні безпеки на землі, на морі, у повітрі та в кіберпросторі. Внески союзників задокументовані, підтверджені на рівні міністрів оборони і схвалені на рівні політичних лідерів держав. Не єдина, але ключова гарантія безпеки – це сильна українська армія, тому союзники будуть підтримувати її фінансово, зброєю, навчанням, виробництвом тощо.

Зустріч у Парижі зміцнила міжнародну підтримку України, особливо відзначена підтримка з боку США, а також спільна позиція союзників щодо подальшої допомоги та безпеки України після завершення війни.

26 країн погодилися надати Україні гарантії безпеки. Це перша за тривалий час серйозна конкретика.

Рішення, які були прийняті в Парижі, спрямовані не лише на допомогу Україні, а й на гарантію стабільності та безпеки всього європейського континенту. Стримування російських військ зараз запобігає новій війні в Європі. У партнерів України є спільне розуміння, що основою гарантій безпеки мають бути сильні Збройні сили України, а будь-які спроби обмежити ЗСУ неприпустимі.

На зустрічі Коаліції охочих досягнуто домовленості щодо присутності військових союзників після завершення війни для гарантій безпеки. Ця домовленість має бути оформлена у юридично зобов’язуючі документи. Це свідчить про серйозний намір досягти стійкого миру. Союзники України бачать, що Росія затягує переговорний процес та бажає продовжувати війну. Змусити Кремль до миру можливо лише збільшивши підтримку України й посиленням тиску на Росію.

Президент Еммануель Макрон заявив, що Європа та США запровадять нові санкції проти РФ, якщо Москва ухилятиметься від мирних переговорів. Він зазначив, що спочатку запланована двостороння зустріч Путіна із Зеленським, потім тристороння за участю також Трампа, а згодом і чотиристороння – очевидно, ще й за участі Європи. Це є свідченням реальних кроків з боку Коаліції охочих.

Європейське військове командування розробило план розгортання військ в Україні, який включає дві групи сухопутних військ. Мета однієї групи — навчання і надання допомоги українським бійцям, мета другої - формування сил стримування для недопущення нової російської агресії.

План передбачає, зазначає The Wall Street Journal розгортання понад 10 000 військовослужбовців з Нордичних країн, держав Балтії, Нідерландів, Австралії, загалом 10 країн. Патрулювання українського повітряного простору буде реалізовуватися військово-повітряними силами, що базуються за межами України.

Європейці чекають чіткої заяви адміністрації президента США Дональда Трампа щодо рівня підтримки від Америки. У серпні американський лідер дав зрозуміти, що США готові залучити авіацію для підтримки європейських сил безпеки в Україні, але виключив розгортання американських сухопутних військ. За словами європейських чиновників, офіційні особи України наполягають на значній участі США в післявоєнних гарантіях безпеки, вказуючи, що країна-агресор Росія не буде серйозно ставитися до гарантій безпеки без підкріплення їх військовою силою США.

Президент США Дональд Трамп під час розмови з ключовими європейськими союзниками Києва заявив їм про необхідність чинити більший фінансовий тиск на Росію і її головного союзника Китай, щоб змусити Кремль припинити війну проти України. Трамп заявив у телефонній розмові, що «європейські лідери повинні чинити економічний тиск на Китай за його фінансування воєнних зусиль Росії».

Під час розмови Трампу повідомили, що лише Угорщина та Словаччина імпортують нафту з Росії. Коли Трамп перевів розмову на тему санкцій проти Росії, представники країн ЄС запропонували протягом 48 годин направити своїх делегатів до Вашингтону для створення робочої групи щодо санкцій проти Росії.

Від моменту широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Європа намагалася звільнитися від залежності від РФ у постачанні енергоносіїв. Європейська комісія запропонувала законодавство про поступове припинення імпорту російської нафти та газу до ЄС до 1 січня 2028 року. Водночас Угорщина і Словаччина, лідери яких мають тісні зв’язки з Кремлем, продовжують імпортувати російські енерго продукти, незважаючи на кроки ЄС щодо диверсифікації шляхів їх отримання.

Президент Франції повідомив: «…Президент Трамп і американська адміністрація висловили занепокоєння, як, власне, і ми робимо від початку цього конфлікту, з приводу вибору двох країн – членів Європейського Союзу, які продовжують купувати російську нафту. І я вважаю це правильно, адже іноді ці країни виправдовувалися, посилаючись на свою близькість до нової американської адміністрації. Таким чином, американо-європейська узгодженість у цьому питанні зробить припинення таких практик лише ефективнішим».

При цьому Володимир Зеленський зазначив: «Президент США дуже не задоволений, що російська нафта купується Європою. Ми знаємо, що це Угорщина, Словаччина. Але я хочу всім нагадати, коли Росія атакувала нашу енергетику, а ми у відповідь атакували їхню енергетику, на якій вони заробляють гроші і витрачають ці гроші потім на зброю, то саме ці дві країни жалілися президенту Трампу на те, що ось Україна така, вона зменшує можливості отримання відповідної нафти. Сьогодні США абсолютно відкрито говорять про те, називаючи ці країни, що вони допомагають «російській» машині війни. І нам потрібно всім це зупинити».

Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду. Путін пригрозив іноземному контингенту, який планують розмістити в Україні.

Про це він заявив на Східному економічному форумі у Владивостоці. "Якщо в Україні буде досягнуто довгострокового миру, ніякого сенсу в іноземних військах там не буде. Якщо в Україні з'являтимуться якісь іноземні війська, особливо зараз, під час ведення бойових дій, виходимо з того, що це будуть законні цілі для їхнього знищення", — сказав глава Кремля.

 При цьому речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що гарантії безпеки мають бути надані і Україні, і Росії. Пєсков також заявив, що РФ виступає проти того, щоб гарантуванням безпеки України займалися іноземні військові контингенти.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у відповідь заявив, що Росія не має жодного права визначати умови присутності іноземних військ в Україні в рамках гарантій безпеки. Про це він сказав під час виступу на Празькому оборонному саміті. Рютте наголосив, що Україна є незалежною державою і лише вона має право вирішувати питання своєї безпеки.

"Україна — суверенна держава. Якщо Україна хоче мати сили гарантії безпеки для підтримки миру, то це їхня справа. Ніхто інший не може з цим сперечатися. І я думаю, що ми дійсно повинні припинити робити Путіна занадто впливовим", — підкреслив генсек НАТО. Він додав, що не варто надавати значення позиції Росії щодо можливого розміщення іноземних військ в Україні, адже ця держава не має до цього відношення.

Президент України на спільній прес-конференції з Макроном заявив, що Київ і його союзники вже розуміють загальну структуру гарантій безпеки. Він зазначив, що кожна країна, яка готова зробити свій внесок, готує відповідні документи, які визначать рамки співпраці.

«Сильна українська армія матиме вирішальне значення для будь-яких подібних зобов’язань», – наголосив Зеленський, закликавши європейські оборонні компанії максимально активізувати свою роботу для підтримки оборонного потенціалу України. Очікується, що пакет гарантій безпеки включатиме дипломатичні, фінансові і військові елементи, спрямовані на зміцнення обороноздатності України.

Володимир Зеленський зазначив, що Росія робить усе можливе, щоб затягнути переговорний процес і продовжити війну. Потрібно збільшувати підтримку України й посилювати тиск на Росію. Зараз триває підготовка 19-го пакета санкцій Євросоюзу. Працює над санкційними кроками також Японія. Діяльність Коаліції охочих – це доказ того, що Україна має надійних міжнародних партнерів і може розраховувати на їхню підтримку сьогодні і в майбутньому.

Фото - зустріч Коаліції охочих у Парижі, 4 вересня 2025 р./ Офіс Президента України