На Тернопільщині перепоховали останки 42 жертв, віднайдених у Пужниках під час пошукових робіт

У Тернопільськвій області у Пужниках перепоховали останки тіл 42 людей, які були ексгумовані. Ці люди загинули у 1945 році, за часів радянської влади. Останки тіл віднайшли під час пошуково-ексгумаційних досліджень, які проводили спільно польська та українська сторони.

Про це повідомило Суспільне.

На церемонію перепоховання прибула Маршалок Сенату Польщі Малгожата Кідава-Блонська. З української сторони була присутня заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, а також майже 40 нащадків жителів колишнього села Пужники.

Також у заході взяли участь, за повідомленням Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, представник Європарламенту Міхал Дворчик, Голова Ради з питань співпраці з Україною Павел Коваль, голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна, Міністр культури та національної пам’яті Республіки Польща Марта Цєнковська, заступник президента Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Полейовські, голова УІНП Олександр Алфьоров, заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Андрій Наджос, заступник Міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, народні депутати України, представники органів влади, місцевих громад, духовенства та пошуковці.

Святу месу в Пужниках очолив настоятель римо-католицької парафії в Тернополі отець Анджей Маліг.

Після меси представники польської делегації зачитали імена тих людей, які ймовірно тут поховані.

В..о. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України тетяна Бережна наголосила: «Ми не можемо переписати історію. Але ми маємо використати спільний біль, щоб побудувати щасливе майбутнє. Адже тільки народи, що мають спільні цінності, можуть будувати спільне завтра»

Міністр культури Польщі Марта Чєнковська заначила, що перепоховання є актом справедливості й відновлення гідності жертв. Вона висловила сподівання, що завдяки ДНК-дослідженням вдасться встановити їхні імена.

Маршалка Сенату Польщі Мальгожата Кідава-Блонська підкреслила, що гідне поховання жертв є обов’язком і запорукою тривалого польсько-українського порозуміння, закликавши будувати майбутнє на правді та повазі.

Із Польщі з міста Катовіце до Пужників приїхала Данута Шафранська. Жінка розповіла, що її матір жила у цьому селі.

"Це була жахлива ніч з 13 на 14. Будинки підпалювали і вони поступово згоряли. Мій батько працював на залізниці, а моя мама сховалася з дітьми в якомусь підвалі. Ми були з мамою у 1982 році в Пужниках. І моя мама стояла там і сказала: "Це був мій будинок, а там був будинок сусіда, але де мої діти?". Мама розплакалася, і я теж, і це було все, що ми могли зробити", — сказала жінка.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров:

"Завдяки зусиллям і співпраці польської й української сторін, навесні цього року були знайдені місця масового поховання, де знайшли 42 кістяки, які належали дітям, жінкам і 15 чоловікам. Відбувається ексгумація, детальний аналіз ДНК і одночасно відбулось поховання. Згідно з християнською традицією, що засвідчує не тільки нашу людяність і позицію України, те, що ми є носіями людських цінностей, а й що почався перший крок. Зараз закінчилася ексгумація в Збоїщі, це Львів, де була братська могила вбитих вояків польської армії 39-му році. Наприкінці вересня українська делегація поїде в пошукових роботах в Юречкову до Польщі, де є подібні жертви, коли загинуло цивільне населення внаслідок таких польських акцій", — зазначив Олександр Алфьоров.

Наразі пам'ятні знаки будуть безіменними, оскільки досі тривають дослідження тестів ДНК, розповів професор Поморського медичного університету у Щецині Анджей Оссовський.

"Це був дуже складний крок, який включав розділення останків один від одного. Кожен піднятий останок доставили до медичного закладу, де проводили антропологічні і судово-медичні аналізи, збирали матеріал для генетичного тестування. На всіх етапах до експертної команди входили українські й польські експерти. Ми співпрацювали. Інформація про те, з яких сімей слід збирати матеріал, надходила від колишніх мешканців. Вони зв'язалися з нами, ті, чиї родини зникли, хто мав інформацію про те, що вони тут загинули. І ми створили так звану генетичну базу даних. Польові роботи тривали два тижні, а генетична — триватиме ще кілька місяців", — сказав Анджей Оссовський.

Як раніше повідомляв ЗІФ, ексгумаційні роботи у Пужниках на Тернопільщині розпочалися 24 квітня. У розкопках брали участь українські й польські фахівці. Під час ексгумаційних робіт експедиція виявила останки 42 людей.

Разом з тим до 30 вересня також планується почати пошуково-ексгумаційні роботи на території Польщі, які проводитимуть українські фахівці. За словами Андрія Наджоса, роботи відбуватимуться в селищі Юречкова.

Нагадаємо, діалог України та Польщі триває в межах спільної робочої групи під егідою міністерств культури обох країн. Україна надала дозволи на проведення польських пошукових робіт у Пужниках, Углах і Збоїщах, а Польща — на українські роботи в Юречкові.

Зокрема, 4 серпня цього року розпочалися роботи на території колишнього с. Старі Збоїща (нині – м. Львів) з ексгумації військовослужбовців Війська Польського, які загинули у 1939 р. у боях з Вермахтом: 13 серпня виявлено перші останки польських військовослужбовців, на початок вересня роботи були завершені. В майбутньому планується проведення перших за багато років пошуково-ексгумаційних робіт в с. Юречково (Республіка Польща). Домовлена дата початку експедиції – 30 вересня.

Водночас у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України нагадаємо, що до 1939 року Пужники (нині Садове, Тернопільська область) було переважно польським поселенням. Під час Другої світової війни село стало осередком польського підпілля та «винищувального батальйону» НКВС. В ніч з 13 на 14 лютого 1945 року УПА здійснили атаку: за їхніми даними, загинули близько 20 осіб, за радянськими та польськими джерелами — до 100. У червні 1945-го польське населення переселили, а 1949-го село ліквідували. Події часто політизували, зокрема перебільшуючи кількість жертв.