росія навчилась обходити санкції, тому слід запровадити тотальну заборону експорту до рф

"У травні G7 розгляне можливість запровадження тотальної заборони експорту до рф. Це може повністю змінити режим санкцій, і в росію тоді будуть потрапляти лише ліки та продовольство, а якщо хтось наважиться постачати решту продукції – то стикатиметься зі вторинними санкціями".

Про це розповів Укрінформу директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

Подаємо уривок із інтерв ю.

- Серед різних галузей російської економіки військово-промисловий комплекс почувається найбільш упевнено, адже його фінансування – стабільне і щедре. Пане Валентине, чи можна сказати, що кремль таки перевів країну на військові рейки?

- росії вдалося до кінця 2022 року поставити свій ВПК на воєнні рейки. Причому фактично відбувся перезапуск усієї економіки і перебудова економіки під довготривалу війну. За рахунок чого це вдалося? Є кілька речей: це вдалося зробити через те, що західні санкції практично не діяли. Якщо до широкомасштабного вторгнення вони взагалі не діяли, були умовні, то після у лютому 2022 року, вважаю, санкції діяли в обмеженому режимі. І підтвердженням цього є запровадження багатьох пакетів санкцій – наприклад, ЄС уже десятий чи одинадцятий пакет санкцій запроваджує. Все це відбувалося через політику заходу робити все поступово, крок за кроком, і дивитися – діє чи не діє. Також треба враховувати потужність і масштабність роботи російських спецслужб із пошуку різноманітних альтернативних шляхів.

- Ідеться про альтернативні шляхи, які дозволяють обходити такі санкції?

- Так. Перший шлях – це прискорення питань імпортозаміщення. З початку 2023 року наші фахівці все більше знаходять у техніці вузлів і агрегатів саме російського виробництва. Вони можуть бути низькотехнологічні, можуть бути з використанням деталей з цивільної різноманітної техніки, але так чи інакше – збільшилась кількість імпортозаміщених вузлів. Другий альтернативний шлях – це пошук у своїх партнерів. Партнери у росії є різні, наприклад, такі як Китай, який дозволяє отримувати якісь комплектуючі, мікроелектроніку тощо.

Друга категорія країн – це країни, через які відбувається імпорт до росії. Наприклад, Казахстан та Вірменія закуповують мікроелектроніку і потім це потрапляє у росію. Причому, це необов’язково через уряди – уряди можуть не підтримувати такі поставки в росію, але це відбувається через приватні компанії, цивільні підприємства. Наприклад, 18 квітня з’явилась публікація The New York Times з посиланнями на різноманітні джерела, які стверджують, що Вірменія в 2022 році імпортувала на 515% більше чіпів і процесорів зі США і на 212% більше з ЄС, аніж у 2021 році. Потім 97% цієї продукції експортувала в росію. Відбувався такий реекспорт, і американці про це дізналися. Так само йшлося і про інші країни. Наприклад, Казахстан. Щодо Китаю, то трафік там продовжувався, але він зменшився, за інформацією американських фахівців, на 50%, щоб не викликати резонанс щодо постачання комплектуючих росії.

Ще один приклад. Німецьке видання Der Spiegel повідомило, що відбувся бум продажу товарів у сусідні з росією країни, – тобто, видання натякає на можливий обхід санкцій. Існує багато підтверджень тому, що санкції ці діяли дуже слабко. 

- Чи можна запобігти цьому?

- У травні G7 розгляне можливість запровадження тотальної заборони експорту до рф. Це може повністю змінити режим санкцій, і в росію тоді будуть потрапляти лише ліки та продовольство, а якщо хтось наважиться постачати решту продукції – то стикатиметься зі вторинними санкціями. Вторинні санкції, зокрема, з боку США, є дієвими. Наприклад, Індія побоюється вторинних санкцій, і тому не може погодити питання імпорту з російського ВПК систем С-400 «Тріумф» – це потужні ЗРК. Причиною є те, що Індія відмовляється розраховуватися доларами, оскільки побоюється санкцій, ну, а росію не влаштовують інші валюти, тому є такі проблеми. Тобто відбуваються дуже цікаві речі. Якщо вторинні санкції запровадять не лише США, а й ЄС, приєднаються й інші країни, то вони діятимуть потужно, створюватимуть серйозну систему контролю за експортом-реекспортом. 

Фото від GETTY IMAGES