кремль послав на переговори осіб вкрай низького рангу, - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Розмова Трампа з путіним та “енергетичне” перемир’я, візит Шойгу до Північної Кореї та потенційна боротьба кремля із власною ультрапатріотичною спільнотою, - в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Кремль може готуватися до скорочення порядку денного, пов’язаного з війною проти України

Російські новини останнього тижня ще раз продемонстрували, що кремль потенційно готується до післявоєнного політичного життя в країні. Щобільше, мова йде не тільки про поступове зниження градуса риторики, пов’язаної з війною проти України, але також про ознаки майбутньої боротьби із так званою ультрапатріотичною “z-спільнотою”.

Так, під час однієї із сесій з підготовки до святкування 9 травня керівництво партії влади, “єдиної росії”, прямо заявило, що воно не хоче допускати домінування порядку денного, пов’язаного з війною проти України (“z-повестки”), а натомість бажає залучити учасників “інших військових конфліктів”.

На цьому фоні Васілій Стоякін, один з російських пропагандистів, який керує направленими проти України медіа-проектами заявив, що згідно з його інформацією кремль також вирішив скоротити фінансування ряду інформаційних проектів, пов’язаних з війною.

В російському медіа-просторі поширюється інформація про те, що під це скорочення у першу чергу підпадають російські так звані “воєнкори”.

Якщо ця інформація підтвердиться, то це означатиме, що путін не бажає й надалі бачити активність ультрапатріотичної спільноти через їх можливий вплив на внутрішній порядок денний, а також вкрай відносну лояльність до влади. Водночас це не означатиме, що кремль припинить саму провоєнну риторику. Так, майбутні парламентські “вибори” в росії проходитимуть зі значною орієнтацією на ветеранську спільноту, а отже й сама патріотична риторика збережеться.

Розмова Трампа з путіним та енергетично-інфраструктурне перемир’я

Остання розмова між Дональдом Трампом і путіним знову засвідчила, що кремль не готовий до компромісів і не відступає від власних переговорних умов. Ба більше, Вашингтон, схоже, не прагне посилювати тиск на москву, навіть у питаннях, щодо яких він обіцяв це робити.

Так, кремль не погодився оголошувати повноцінне перемир’я. Цього слід було очікувати, адже ще раніше російський диктатор прямо заявляв - москва не піде на припинення вогню без виконання ряду її умов: припинення мобілізації в Україні, а також відмова від військової допомоги Україні, в тому числі від обміну розвідувальною інформацією.

В результаті було оголошено про домовленість щодо припинення ударів по інфраструктурі росії та України. І саме це питання викликає найбільше занепокоєнь. Все через те, що Білий дім та кремль представили абсолютно різні результати цієї домовленості. В американському пресрелізі за результатами розмови було заявлено про домовленість щодо припинення всіх атак на “energy and infrastructure”, таким чином фактично мова йде про всю українську інфраструктуру. Натомість в російському пресрелізі пишеться про згоду москви припинити атаки на “energy infrastructure”. Понад те, росіяни наголосили на тому, що мова йде саме про припинення ударів на 30 днів, а не про перемир’я (ceasefire), яке описує Білий дім. І ця розбіжність прямо говорить про те, що кремль не збирається припиняти ударів по українській інфраструктурі в цілому.

Найбільш ймовірно, що в майбутньому росія буде використовувати наратив про те, що вони не б’ють по енергетичній інфраструктури, а по військовій чи іншій.

Це є ключовим моментом, адже через кілька днів відбудеться одночасна зустріч між представниками США  та України і, знову ж  таки, між представниками США та рф - у Саудівській Аравії. (Човникова дипломатія). Планується, що буде затверджено й деталізовано припинення атак на інфраструктуру обох країн, а також розглянуто перемир’я “на морі”.

Тому в інтересах Києва буде не лише отримати гарантії відсутності атак на окремі, зазначені об’єкти, але й акцентувати увагу на необхідності слідувати саме американській риториці, згідно з якою Україна може отримати повне припинення ударів по своїй території.

У разі якщо перспектива такої домовленості не реалізується, будь-які домовленості з боку Києва повинні передбачати відновлення ударів по енергетичним об'єктам росії.

Але уся описана аналітика повинна вбачати ще один важливий фактор - реалістичність того, що сам кремль дійсно готовий піти на подібні домовленості. Питання викликають члени російської делегації, які прибудуть на “технічні переговори”. Нам вже відомо, що замість реальних дипломатів, які до цього проводили зустрічі із США, російську сторону представлятимуть особи вкрай низького рангу та внутрішньоросійської репутації.

Насамперед це стосується поточного радника директора фсб, Сєргєя Бєсєди. До війни він перебував на посаді голови 5-ї, “зовнішньополітичної”, служби фсб, яка відповідала за підготовку до вторгнення, в тому числі й розвідку, та поширення російського впливу в Україні. Майже одразу він був знятий зі своєї посади, а за деякою інформацією навіть перебував під домашнім арештом. Понад те, саме заява про те, що він його керуватиме делегацією як “радник директора фсб”, стала підтвердженням його відходу від керівництва 5-ї служби.

Другим головою делегації взагалі став російський сенатор Григорій Карасін, який в минулому працював заступником міністра закордонних справ рф. Подібне кардинальне пониження дипломатичного статусу,  порівняно із попередніми зустрічами, може прямо демонструвати несерйозне відношення кремля до майбутньої зустрічі в Ер-Ріяді. А тому постає закономірне питання, наскільки росія взагалі готова справді домовлятися стосовно припинення ударів по інфраструктурі. Описані факти ставлять під серйозний сумнів таку перспективу.

Візит Сєргєя Шойгу до КНДР та його зустріч з Кім Чен Ином

Секретар російського радбезу Сєргєй Шойгу здійснив свій черговий офіційний візит до КНДР. Там він зустрівся з північнокорейським лідером, Кім Чен Ином. Офіційно російські ЗМІ повідомили про те, що причиною цього візиту стала необхідність в обговоренні реалізації двосторонніх домовленостей, які були досягнуті ще під час візиту Кім Чен Ина до росії.

Цікаво, що росіяни також повідомляють, нібито Шойгу приїхав передати послання від путіна особисто лідеру КНДР, хоча ніяких деталей наведено не було.

Слід зауважити, що з моменту початку проведення активних переговорів між кремлем та адміністрацією Трампа російська влада значно активізувала контакти зі своїми союзниками, які прямо чи опосередковано допомагають москві у веденні війни. Тому не є дивною активізація переговорів з Північною Кореєю.

Ми можемо майже точно сказати, що сторони обговорювали хід діалогу рф зі Штатами. Те, що для візиту до КНДР був знову обраний Шойгу, лише підкреслює, що він обговорював якісь значні питання. Ймовірно, що він погоджував дальшу військову співпрацю.

У цьому плані потрібно звернути увагу, що Шойгу став чи не головним контактером із північнокорейцями. Саме після його останнього візиту до Пхеньяну у вересні 2024 року війська КНДР почали вести бойові дії проти ЗСУ. Хоча нам точно не відомо, але зрозуміло, що Пхеньян отримає за пітримку певні військові технології або техніку від кремля. А тому не слід виключати, що Шойгу здійснив цей візит для обговорення відповідних питань.

Директор фсб у Пекіні. Китай продовжує демонструвати потенційне занепокоєння стосовно зближення Вашингтону та москви

Як і у ситуації з КНДР, спостерігається продовження постійних та частих контактів росіян з Китаєм. Мова йде про діалог одночасно на рівні різних відомств, від силових до дипломатичних.

Так, стало відомо, що директор фсб Алєксандр Бортніков неочікувано полетів до Пекіну, де провів зустріч із міністром громадської безпеки КНР Ван Сяохуном (фактично голова поліції).

Офіційно обговорювалась двостороння співпраця, але потрібно розуміти, що Бортніков вкрай рідко проводить подібні візити. Одночасно із цим від провладних російських ЗМІ стало відомо, що й китайський міністр закордонних справ Ван Ї збирається здійснити візит до москви у квітні. Заявляється, що приводом стане підготовка до візиту голови КНР до росії на честь святкування 9 травня.

Але якщо у випадку Північної Кореї згаданий діалог відбувся в позитивному для кремля руслі, то з Пекіном ситуація протилежна. Необхідно ще раз нагадати, що одразу після початку офіційних переговорів між США та рф у Ер-Ріяді 18 лютого відбувся сплеск контактів між Пекіном та російською владою. Лише через кілька днів після перших консультацій пройшла телефонна розмова путіна із Сі Цзіньпіном, згодом - зустріч Ван Ї з Лавровим на теренах саміту G20.

На цьому фоні Китай почав активно коментувати потенційні мирні переговори, часто згадувати власну платформу “Друзів миру”, а також наполягати на участі Європи у цих переговорах, що йде повністю проти позиції росії. Таким чином продовження та навіть збільшення широких контактів між рф та Китаєм ще більше доводить - Пекін вкрай хвилюється за потенційне зближення москви та адміністрації Трампа.

Пропозиція прем’єр-міністра Індії стосовно посередництва на переговорах. Потенційна реакція росії та можливості для України

На фоні останніх контактів між США та рф, а також загального відновлення діалогу стосовно мирних переговорів спостерігається активізація ще однієї країні - Індії. Її прем’єр-міністр Нарендра Моді неочікувано заявив, що його держава готова стати посередником у переговорах між Україною та росією.

Це важливо, адже раніше ми не спостерігали активних спроб Делі виступати таким чином, крім як звичайного контактера, що може передавати відповідну інформацію. Саме у такому форматі Індія й поводилася раніше.

Відтак, заява Моді ставить кремль у доволі невигідне положення. Причиною цього є те, що ще восени 2024 року путін особисто оголошував список країн, які, за його словами, можуть стати посередниками у мирних переговорах - Індія, Китай та Бразилія. Але з приходом до влади в США Дональда Трампа, а також початком російсько-американських консультацій риторика москви з цього приводу різко змінилася. Нещодавно москва різко заявила, що їй більше не потрібні ніякі посередники. І це є правдою, адже стратегія кремля полягає у налагоджені позитивних відносин із Вашингтоном, аби розділити тему мирного врегулювання війни та двосторонню співпрацю зі Штатами.

Таким чином ініціатива Індії прямо б’є по москві, яка при цьому буде вимушена або просто проігнорувати її, або прямо відмовити, що є доволі малоймовірним. Таким чином Україні було б вигідно публічно та позитивно відповісти на пропозицію Моді, аби поставити москву у негативне положення.