«Залізні хлопці із ЗСУ кажуть: «ви нам допомагаєте, і ми вам допоможемо», - білоруський доброволець Марк

Білоруський доброволець Марк вирішив стати на захист України буквально на третій день після повномасштабного російського нападу минулого року. Про це він розповів у відеорозмові з журналістом Lviv.Media. Із березня 2022 воює у складі білоруського полку імені Кастуся Калиновського.

Під час спілкування Марк розповів про ситуацію під Бахмутом, втрати росіян, мотивацію білорусів воювати. А також охарактеризував російських окупантів, висловив думку про можливий наступ білоруської армії на боці росії та своє бачення майбутнього Білорусі. Пропонуємо текстовий варіант найцікавіших шматків розмови.

- Чи ви брали участь у цих протестах, які свого часу здавалось, що так, вони дотиснуть режим лукашенка, але не вдалось?

- Так, брав участь, проте відтоді я дотримуюсь тієї позиції, що з бандитами і злочинцями неможливо розмовляти демократичною мовою. Я вважаю що з цими людьми, тобто з лукашенком та з його кодлом, можна розмовляти лиш тоді, коли у тебе ціла обойма патронів.

- Як ви потрапили до полку? Як ви проходили цей шлях? Як кордон минали?

- У полку є рекрутинговий центр, куди ви подаєте заяву, і цю заяву опрацьовують. Ви проходите первинну перевірку, потім вторинну перевірку. Потім ви приїздите в один із центрів, це один із центрів, які можуть бути у Варшаві, можуть бути у Грузії, куди вам зручніше добратись. Уже звідти, коли вас верифікували, ви можете офіційно, з усіма документами, потрапити в Україну та на службу в іноземний легіон.

- Ви в цивільному житті хто? Якщо не секрет.

- Автослюсар (сміється)

- І раніше із зброєю, по суті, справи не мали?

- 22 роки тому служив в армії.

- Важко було згадати навички 22-річної давнини?

- На сьогодні усе, що ми тоді вчили в армії, є неактуальним. Зараз уся специфіка кардинально змінилася, тому те навчання, яке я пройшов тут, не можна порівняти із тим.

- Якщо ви б могли порівняти українського та білоруського солдата, які воюють за Україну, та росіянин – чим вони відрізняються?

- Я скажу так: ми, справжні білоруси, які воюють за Україну, і українці – це люди, які живуть ідеєю, в нас дуже велика мотивація. Росіяни – це, на мій погляд, щось на кшталт «прийшов, украв унітаз і загинув». Ось так найкраще описати російського солдата. Ті легенди, про які ми чули з дитинства, я зараз бачу – дивлюся на їхнє ставлення до людей і розумію, що відбувалось у Другу світову війну. Мені навіть непотрібно проводити жодних паралелей, я просто це все бачу. Бачу весь цей жах, коли людей не вважають за людей. Тому не хочу, щоб я чи моя країна мали щось спільне з росією, хочу щоб відгородились від них 30-ти метровим парканом – бажано, щоби ще їх там бетоном залили, - та забути про них. Росія – це розплідник усього найгіршого: хабарництва, корупції, знецінювання людського життя. Я хочу, щоби Білорусь дивилась в інший бік – у бік Польщі, у бік України.

- Чи достатньо в Білорусі опозиційно налаштованих до лукашенка людей, які в потрібний час скажуть своє слово?

- Я щиро вірю в це та сподіваюсь.

- Чому так сталося, що лукашенка не дотиснули у 2020 році?

- Тому що в білорусів була не зовсім правильна думка, щодо того, що вони зможуть змусити хунту залишити владу за допомогою квітів та стрічок. Люди виходили на вулицю та говорили «Йди геть», усі розуміли, що вибори підроблені, однак із такими людьми, як я говорив раніше, можна розмовляти лише тоді, коли у тебе повна обойма патронів.

- Хто може повести білорусів, як опозиціонер, який зараз є до лукашенка? Умовно кажучи Тихановська Світлана?

- Я вважаю, що нам це не потрібно. Нам, на сьогодні, необхідно три речі:

• – завершити внутрішні міжусобиці заради однієї цілі – звільнення Білорусі;
• – згрупуватися довкола полку, тому що це люди, які одержують реальний бойовий досвід, які реально вміють воювати, і яких навчили воювати;
• – незалежні політичні вибори.

Розумієте, сидячи у Вільнюсі та виявляючи стурбованість, ви нічим не зможете допомогти Білорусі. А ми завершимо, рано чи пізно, цей проміжний етап для нас в Україні, допоможемо своїм братам, і наступним нашим кроком буде звільнення Білорусі. Немає сенсу ділити шкуру невбитого ведмедя, допоки ми не звільнимо Білорусь. Полк регулярно говорить про те, що хоче створити платформу, на якій можна буде провести чесні та незалежні політичні вибори. Коли у цих виборах зможуть брати участь усі без винятку, і політв’язні, і бідні, і багаті. От після таких виборів ми зможемо рухатись далі.  

- Що чекає Білорусь, після перемоги України над росією?

- Звичайно, ми підемо в Білорусь.

- Україна допоможе воювати проти режиму лукашенка?

- Я не знаю. Скажу так, у приватних розмовах нам залізні хлопці з ЗСУ говорять: «Ну, хлопці, ви нам допомагаєте, і ми вам допоможемо». І я щиро в це вірю. І навіть якщо нам не допоможуть, то хоча би щоби не заважали.

Відеоінтерв'ю з білоруським добровольцем Марком можна переглянути у YouTube-каналі Lviv.Media