Ювілей ОДКБ – ностальгія за «совком» без вогника і перспектив

20-річчя Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) лідери країн-членів відсвяткували на саміті у Москві. Кожен говорив про свої жалі, але ніхто, окрім ліліпутіна і лукашенка, жодного разу не згадав про «спецоперацію» в Україні, конфлікт з НАТО і західні санкції.

Схоже, що цей клуб колишніх союзних республік остаточно перетворюється на хоспіс, пацієнти якого маніакально тримаються за свої трони й іноді допомагають один одному на них всидіти. Навіть ювілейний саміт виглядав сумно й одноманітно.

За круглим і традиційно величезним столом кремля самопроголошений президент Білорусі лукашенко одразу розкритикував інших учасників за відсутність підтримки в українському питанні. Мовляв, і польоти літаків заборонили, і в міжнародних організаціях разом з московитами не голосували, і проти санкцій спільно не виступили. Одним словом, на злагодженість Євросоюзу усе це ОДКБ не подібно. Ще б пак!

Втім, на заклик бульбафюрера, що «росія не повинна самотньою боротися з НАТО» не відгукнувся ніхто.

Глави Казахстану, Киргизстану й Таджикістану жодним словом не згадали про Україну, Альянс та санкції. Проголосили лише чергові банальності про важливу місію ОДКБ.

Прикметно, що ці троє лідерів назвали головним викликом для блоку не Україну, а ситуацію у них під боком – в Афганістані. Зокрема, їх турбує тероризм і наркотрафік.

Про труднощі в самій ОДКБ говорив нині головуючий в організації вірменський прем’єр Нікол Пашинян. Він нагадав, як у 2020 році, коли між Єреваном і Баку розгорілася повномасштабна війна, Вірменія звернулась до ОДКБ з проханням задіяти її механізми. Проте реакція союзників не надто потішила Єреван, констатував він. Що більше – деякі країни блоку (у т.ч. Білорусь) постачали в Баку зброю, яка використовувалась проти вірмен.

Також не виключено, що у закритій частині засідання керівники країн і ті, хто себе ними вважають, торкнулись і протиріч, які зберігаються між Таджикистаном і Киргизстаном. Адже Бішкек і Душанбе вже протягом багатьох років не можуть досягти консенсусу щодо демаркації кордону. Й між військовослужбовцями обох країн періодично відбуваються перестрілки.

Господар ювілейного саміту, бункерний дід не підтримав бульбенфюрера, але й не критикував союзників за відсутність підтримки. «Непрості часи не закінчуються ніколи», - пророчо ляпнув ліліпутін, і закликав союзників звернути особливу увагу на «десятки спеціалізованих біолабораторій та центрів», нібито створених Пентагоном на пострадянському просторі. А найбільш підозрілими для москви виглядають центри у Вірменії, Казахстані і Киргизстані. Це варто врахувати, адже рашисти можуть захотіти й перевірку влаштувати партнерам.

Ботоксний дідуган також прокрутив свою традиційну платівку про «спалахи русофобії» та «розгул нацизму», захист пам’яті про перемогу на тлі знесення пам’ятників.

Також кремлівський карлик анонсував цілу серію спільних військових навчань ОДКБ цієї осені у Казахстані, Киргизстані й Таджикистані. Він би хотів забезпечити колективні сили ОДКБ сучасним озброєнням, підвищити їх оперативну сумісність та поліпшити злагодженість спільних дій військових структур. Та й загалом, кількість цих навчань ліліпутін хоче збільшити.

До слова, єдиний прецедент застосування сил ОДКБ – це була революція у Казахстані. 10 січня відповіддю на акції громадянської непокори стало рішення про введення «миротворців». І тепер учасники саміту вирішили нагородити учасників тієї операції у Казахстані.

Про застосування сил ОДКБ у воєнних діях в Україні на зустрічі не йшлося, заявив генсек організації Станіслав Зась.

Варто підкреслити, що напруженість і відсутність єдності в Організації договору про колективну безпеку відзначили навіть рашистсько-пропагандистські медіа.

Натомість західні ЗМІ побачили демонстрацію ізоляції путіна навіть серед сусідів росії. Адже публічно дії путіна в Україні підтримав лише лукашенко, пише The New York Times.

На нову риторику кремля щодо рішення Фінляндії та Швеції вступити до НАТО звертають увагу Reuters та Financial Times. «Що стосується розширення, у тому числі за рахунок нових членів альянсу – Фінляндії, Швеції: у росії, хотів би вас поінформувати, шановні колеги, проблем із цими державами, немає. Тому в цьому сенсі безпосередньої загрози для нас – розширення за рахунок цих країн – для росії не створюється», – заявив путін, додавши, що реакція можлива у разі розміщення у цих країнах військової інфраструктури Північноатлантичного альянсу.

Reuters називає таку заяву «серйозним зрушенням» у риториці москви, яка «протягом десятиліть» розглядала розширення НАТО як пряму загрозу безпеці і навіть посилалася на це, виправдовуючи вторгнення в Україну. 

FT зазначає, що слова путіна можуть говорити про його «прийняття» вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Газета також пише про «серйозну невдачу» російського президента, який раніше говорив про бажання зупинити розширення НАТО.