Юрій Бучко: «Більшість експортних вантажів з України зараз їде через Львівщину та західний кордон»

Про очікувані новації на кордоні, електронну чергу, євроколію до Львова та долю інфраструктурних об’єктів на Львівщині журналіст ЗІФу розмовляв із заступником голови Львівської обласної військової адміністрації Юрієм Бучком ще до масованого ракетного обстрілу 10-11 жовтня.

Попри все, українці максимально сконцентровані на перемозі та збираються реалізувати усі попередні плани. Тож є надія, що згадані в розмові проєкти обов’язково будуть втілені в життя.

- Україна активно розширює можливості для перетину кордону. Що було зроблено протягом цього року?

Юрій Бучко: Ми працюємо попри військовий стан. Адже практично лише західний кордон України працює на весь світ. Ми бачили і довжелезні черги, зараз вони кардинально зменшились. Що для цього було зроблено? На Краківці ми збільшили пропускну здатність практично на 40%, на переході Устилуг організували виїзд порожніх вантажівок – а це близько 150 автомобілів на добу. За рахунок цього вдалося дещо зменшити черги.

Щодо інфраструктури, то ми також запустили фактично новий перехід на Краківці для легкових автівок. Тобто, там, де був збудований автобан, виокремили із загального митного поста приватні авто і смугу для автобусів. Людям стало набагато зручніше перетинати там кордон.

Також, враховуючи черги, ми на великих пунктах пропуску – Краківці, Шегинях, Раві-Руській – будуємо майданчики для тимчасового відстоювання. У Краківці будівництво уже завершене, в Шегинях практично також. Наступний буде в Раві. Це дасть нам змогу забрати транспортні засоби з проїжджої частини.

- Як це буде реалізовано?

Ю.Б.: Сподіваюсь, перший майданчик незабаром запрацює у Краківці. Вже розроблено план заїзду-виїзду, найближчим часом встановлять дорожні знаки. Тобто, вантажівки, які прямують в бік кордону, будуть на нього заїздити, там очікувати, і далі в порядку черговості під’їжджатимуть до кордону. У майбутньому ці майданчики слугуватимуть для обслуговування електронної черги.

- Коли очікується запуск електронної черги, і як вона функціонуватиме?

Ю.Б.: Оті майданчики тимчасового відстоювання –  одна зі складових електронної черги. Там встановлять електронне табло, на яке буде виведено інформацію, коли конкретній вантажівці потрібно звідти виїжджати. Вантажівка приїхала, відстояла, скільки потрібно, і їде собі далі на кордон. Електронна черга ще добра тим, що не треба кожних півгодини під’їжджати вперед. І для Європи простій у черзі не зараховується, що водій відпочивав, а не їхав. А так в’їхав на майданчик, бачиш, що перед тобою, умовно, 100 машин, і розумієш, що ти виїдеш завтра у певний час. Тож маєш час для відпочинку.

- А хто і де реєструватиме транспортний засіб у чергу?

Ю.Б.: На першому етапі буде реєстрація на місці, як при в’їзді на платний паркінг – отримав талончик, там зазначене місце чи номер, і ти маєш виїхати на кордон залежно від порядковості.

- Є вже якісь конкретні терміни запровадження?

Ю.Б.: Плануємо цього року запустити систему. Подібна нещодавно запрацювала у Закарпатській області на одній з митниць. У нашій області це буде пілотний проєкт, коли він запрацює, то вже будемо дивитись, аналізувати, чи прижився.

- Загалом, навантаження на митні переходи Львівщини цього року збільшилося?

Ю.Б.: Навантаження зросло суттєво: усі вантажі поїхали на західний кордон. Останнім часом активно запрацювали порти на Одещині, зерно іде через них, і це дещо розвантажило наші переходи.

- З чим були пов’язані великі черги у серпні-вересні на переходах?

Ю.Б.: Не можна сказати, що з легкових були черги – зараз, можливо, вони більші. Черги переважно з вантажівок, і вони були пов’язані насамперед з тим, що працював лише західний кордон (зараз частково запрацювали морські шляхи). Як я вже говорив, ми збільшили пропускну здатність Краківця, що додало машин 200-300 на добу. Устилуг теж запрацював для порожніх – це 150 в добу, що також зіграло свою роль. Отак – сотня там, сотня там, і черги стали менші.

Окрім того, польська сторона збільшила кількість працівників фітосанітарної служби, і це також збільшило пропускну здатність. Тобто, затримка мала багато складових. Але ми підійшли комплексно, разом з польською стороною. Кожен розглянув варіанти, як може покращити роботу своїх служб, і ось маємо результат – зараз черги зведені до мінімуму.

- Чи з поляками напрацьовано нові домовленості про розбудову переходів?

Ю.Б.: Зараз ми будуємо новий митний перехід «Нижанковичі», відкрити його плануємо до 2024 року. Але до кінця жовтня хочемо у тимчасовому режимі відкрити цей пункт пропуску для виїзду та в’їзду порожніх вантажівок. Зараз там облаштовуємо під’їзд, робимо майданчик, ставимо тимчасові споруди для працівників митниці і прикордонної служби. Таким чином плануємо із загальних черг забрати порожній транспорт, який повертається до Європи або навпаки – звідти їде без вантажу. Зазвичай 20-30% машин у черзі на кожному кордоні стоять порожні. Тож за рахунок цього плануємо і дещо зменшити черги.

- Чи там вже зроблений доїзд до самого митного переходу?

Ю.Б.: Цю дорогу за кошти польського кредиту будуємо вже другий рік, підрядник DROG-BUD. Вона у вирівнюючому шарі вже практично готова. Там залишилось, можливо, кілометр-два. Але плануємо її до кінця жовтня завершити.

- Обговорюється кілька варіантів інтеграції української і європейської залізниць. Який з них у пріоритеті, коли він буде втілений?

Ю.Б.: Сьогодні (ми розмовляли 7 жовтня, - ЗІФ) на Львівщині перебуває очільник «Укрзалізниці» Олександр Камишін, який разом з начальником ЛОВА Максимом Козицьким об’їжджає всі ці об’єкти. Це і Нижанковичі, і Рава-Руська. Зі своєї сторони ми вже практично забезпечили під’їзд (там був поточний ремонт колії, десь і повна заміна), тож можна їхати до кордону. Думаю, після цієї зустрічі буде зрозуміло, коли запрацює і залізничний перехід на кордоні.

- Поки що йдеться лише про заїзд до Нижанковичів?

Ю.Б.: І Рава-Руська – там ми теж зробили вже 8 км євроколії до кордону. Там планується відновити рух потяга, який колись із Рави їхав до Варшави.

- А ідея побудови євроколії до Львова на якій стадії?

Ю.Б.: Це великий проєкт, він зараз на стадії передпроєктних рішень. Його вартість кілька мільярдів гривень. Від Львова до прикордонного містечка Мостиська є дві колії, і проєктом передбачено, що одну з них перероблять на євростандарт. У Львові її планують дотягнути до станції Скнилів.

- У майбутньому там планується створити хаб?

Ю.Б.: Вздовж вузької колії на цій 70-кілометровій ділянці можна вже будувати хаби, не обов’язково на Скнилові. Сухі порти можуть бути, де перевантажуватимуть зерно чи будь-які сипучі матеріали. Зараз у Мостиськах-2 вже є сухий порт, який успішно працює з різними видами вантажів.

- Тобто, поки що колії двох стандартів йтимуть поруч одна з одною?

Ю.Б.: Так. При цьому євроколія буде використовуватись і для вантажних перевезень, і для пасажирських.

- Нещодавно також звучала ідея прокласти олієпровід з України до Польщі…

Ю.Б.: Якщо цей проєкт з’явиться, то скоріш за все, він буде виключно бізнесовим. Думаю, він буде цікавим, хоч і непростим: тут і питання землі, і екології. Але наразі про нього я мало що чув. Він міг би бути потрібним, але чи почав його хтось робити – не можу сказати.

- Дехто вже починає обговорювати відновлення роботи аеропорту «Львів». Чи це можливо найближчим часом?

Ю.Б.: Аеропорт готовий до роботи, думаю, що там потрібно 2-3 тижні, і при потребі його можна запустити. Але зараз такої доцільності немає, натомість є багато ризиків. Адже якщо він працюватиме, це може спровокувати удар по ньому з боку росії – просто щоб не працював. Якщо до нас ракета летить хвилин 15-20, то літак до кордону долетить швидше – тобто прямої загрози пасажирам ніби немає. Але є загроза пошкодження інфраструктури, будівель, обладнання. І потім знадобиться багато часу і зусиль на відновлення. Тому думаю, що під час воєнного стану він працювати не буде.

Я розумію, що це було б зручно для багатьох людей, адже якщо кудись потрібно летіти, доводиться їхати до Кракова чи Ряшева. Але це занадто сильно привертатиме увагу росіян.

- Яка доля концесійної дороги до Краківця, про яку стільки говорилося?

Ю.Б.: Про неї й далі говорять, але я не впевнений, що її хтось у воєнний час будуватиме. Адже це мали б робити за кредитні, інвестиційні кошти. А поки Україна в стані війни, іноземні банки та страхові компанії не профінансують (та й не страхуватимуть) техніку і обладнання. Тобто, жоден інвестор не зможе тут повноцінно працювати. Поки ми воюємо, цей проєкт буде у підвішеному стані, мусимо це перечекати.

У бюджеті на це коштів не передбачається – у пріоритеті армія, відбудова інфраструктури, усе що з цим пов’язано. Тому не думаю, що до закінчення війни такі роботи фактично будуть розпочаті.

- Коли можна очікувати на будівництво Північного автомобільного обводу Львова?

Ю.Б.: Там зроблений проєкт, на це було передбачено кошти Європейського інвестиційного банку. Але війна внесла свої корективи, і все зупинилося щонайменше на період воєнного стану.

На жаль, що стосується великих інфраструктурних об’єктів, то зараз капітальні ремонти чи нове будівництво не ведеться. Але ми працюємо над втіленням принаймні транскордонних проєктів, щоби покращити таке необхідне зараз сполучення з Європою.