Європейський ОПК під загрозою диверсій: в Італії перевіряють причетність росії до вибуху

Олександр Левченко
Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)
Італійські депутати закликають уряд країни перевірити можливу причетність росії до вибуху на підприємстві KNDS Ammo Italy у Коллеферро, яке виробляє боєприпаси для європейського оборонного сектору. Італійська опозиція вимагає від уряду оцінити ризики російських гібридних атак, зокрема щодо об’єктів, залучених до виробництва та постачання озброєнь Україні.
Опозиційний депутат Карло Календа закликав уряд з’ясувати, чи стикається Італія з конкретною загрозою гібридних атак з боку росії. Він також звернув увагу на активне висвітлення інциденту російськими ЗМІ та закликав оцінити наявну розвідувальну інформацію, посилити парламентський контроль або забезпечити чітку публічну позицію прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні.
Вибух на підприємстві KNDS Ammo Italy у Коллеферро, неподалік Рима, стався після пожежі у виробничому підрозділі, пов’язаному з пресуванням пороху. Інцидент привернув особливу увагу через оборонне призначення підприємства та його роль у виробництві боєприпасів, частину яких європейські держави постачають Україні. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що уряд наразі не має даних, які свідчили б про причетність росії до вибуху. Водночас прокуратура Веллетрі продовжує розслідування, не відкидаючи жодної з можливих версій.
Саме тому версію про можливе зовнішнє втручання не слід ні підтверджувати без доказів, ні відкидати без належної перевірки. Російські спецслужби вже були причетні до диверсійних операцій на території європейських держав проти об’єктів, що мають стратегічне значення. Найвідомішим прикладом є вибухи на складах боєприпасів у Врбетицях у Чехії у 2014 році, причетність до яких чеська влада пов’язала з російською військовою розвідкою та підрозділом 29155.
У цьому контексті італійська влада має забезпечити всебічну перевірку всіх можливих причин вибуху на підприємстві в Коллеферро, зокрема версії диверсії. Вимоги опозиції щодо аналізу розвідувальної інформації та посилення парламентського контролю є обґрунтованими, оскільки прозоре розслідування має не лише встановити причини інциденту, а й виключити або підтвердити можливість зовнішнього втручання. Це особливо важливо для збереження суспільної довіри до результатів розслідування.
Інцидент у Коллеферро також демонструє потенційну вразливість європейської оборонної інфраструктури в умовах посилення російської гібридної активності. Підприємства, склади та логістичні вузли, пов’язані з виробництвом, ремонтом або постачанням озброєнь Україні, мають стратегічне значення. Відповідно, будь-які серйозні інциденти на таких об’єктах потребують не лише стандартного технічного та кримінального розслідування, а й оцінки з боку контррозвідувальних органів.
Російська гібридна активність у Європі не обмежується потенційними диверсіями проти оборонних підприємств. Москва використовує комплекс інструментів, зокрема кібератаки, шпигунство, вербування агентів, саботаж та інформаційні операції. Поєднання цих методів дає змогу одночасно завдавати матеріальної шкоди, збирати розвідувальну інформацію, порушувати функціонування критичної інфраструктури та підривати довіру громадян до державних інституцій.
У цьому сенсі вибух на KNDS Ammo Italy слід розглядати не лише як окремий інцидент на італійському підприємстві. Європейський оборонно-промисловий комплекс став важливою складовою спроможності України продовжувати оборону від російської агресії. Відтак потенційні атаки на підприємства, які виробляють озброєння та боєприпаси для України, можуть бути спрямовані не лише проти конкретної держави, а й на послаблення всієї європейської системи військової підтримки Києва.
Розширення географії диверсійної загрози
Окрему увагу привертає підпал будівлі естонського підприємства Milrem Robotics, яке спеціалізується на виробництві безпілотних наземних транспортних засобів, зокрема для потреб України. За повідомленнями ЗМІ, латвійські правоохоронці затримали трьох громадян Латвії за підозрою у причетності до підпалу 15 серпня 2026 року.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що слідство встановлює, чи мав інцидент характер диверсії, та перевіряє можливий російський слід. Тому наразі передчасно робити остаточні висновки щодо організаторів і мотивів підпалу. Водночас сам факт розслідування в контексті можливої російської диверсійної діяльності є показовим.
Інцидент із Milrem Robotics вписується у ширший контекст повідомлень про диверсії та підозрілі інциденти на підприємствах оборонно-промислового комплексу і в ланцюгах постачання озброєнь для України у країнах ЄС та НАТО. Якщо причетність Росії до окремих подібних випадків буде підтверджена, це свідчитиме про системний характер загрози та її географічне розширення.
Воднораз, за даними західних розвідувальних джерел, Росія активізувала спроби впливу на європейський оборонно-промисловий комплекс. Серед інструментів, які, за повідомленнями, використовують російські спецслужби, — залучення місцевих кримінальних угруповань для виконання диверсійних завдань. Такий підхід дає змогу Кремлю приховувати прямий зв’язок між виконавцями атак та російськими державними структурами.
Представники європейських розвідувальних служб також звертають увагу на можливу стратегічну логіку таких операцій: завдання шкоди оборонній інфраструктурі та ланцюгам постачання за одночасного уникнення дій, які могли б бути кваліфіковані як прямий збройний напад на державу НАТО та створити передумови для застосування статті 5 Північноатлантичного договору.
За оцінками західних посадовців, останніми роками Москва суттєво посилила гібридну активність проти країн ЄС і НАТО. Йдеться про комплексні кампанії, що охоплюють кібератаки, шпигунство, спроби замахів, диверсії та інформаційні операції. Їхньою метою є не лише безпосереднє завдання шкоди, а й створення політичної напруженості між союзниками, послаблення суспільної підтримки України та демонстрація вразливості європейських держав.
Європі потрібна системна відповідь
Підпал об’єкта Milrem Robotics, як і вибух на підприємстві KNDS Ammo Italy, наразі не дає підстав автоматично говорити про організовану російську диверсійну кампанію в кожному конкретному випадку. Однак сукупність подібних інцидентів потребує від європейських держав системної оцінки ризиків.
Потенційну вразливість оборонних підприємств слід розглядати не лише як питання національної, а й колективної безпеки. Європейські заводи, склади, транспортні вузли та інші об’єкти, залучені до виробництва і постачання військової продукції Україні, фактично стали частиною спільної оборонної інфраструктури Європи. Їх пошкодження може безпосередньо впливати на темпи виробництва озброєнь, поповнення військових запасів та здатність європейських держав підтримувати Україну.
Особливої уваги потребує захист підприємств, розташованих поблизу густонаселених районів. Пожежі, вибухи та інші диверсії на промислових об’єктах створюють ризики не лише для виробничих потужностей, а й для життя та здоров’я цивільного населення. Саме тому протидія потенційній російській диверсійній активності має бути частиною ширшої політики захисту критичної інфраструктури.
Європа має перейти від реагування на окремі інциденти до формування скоординованої системи протидії диверсійним загрозам. Це передбачає посилення контррозвідувальної роботи, обмін розвідувальною інформацією між державами, захист оборонних підприємств і логістичних ланцюгів, підвищення рівня фізичної та кібербезпеки стратегічних об’єктів, а також удосконалення механізмів швидкого реагування на підозрілі інциденти.
Незалежно від остаточних висновків італійського та естонського розслідувань, ЄС і НАТО мають виходити з необхідності бути готовими до довгострокової російської кампанії гібридного тиску. Якщо Москва справді використовує агентів, проксі-структури та кримінальні мережі для атак на оборонну інфраструктуру, відповідь має бути не ситуативною, а системною.
Захист європейського оборонно-промислового комплексу безпосередньо пов’язаний із безпекою всього євроатлантичного простору. Підвищення його стійкості, вдосконалення контррозвідувальної взаємодії та створення дієвого механізму колективного стримування мають стати одним із пріоритетів політики ЄС і НАТО щодо протидії російській гібридній війні.
Фото - в італійському місті Коллеферро поблизу Рима на заводі, який нині належить компанії KNDS Ammo Italy, що виробляє боєприпаси, сталася пожежа, а також пролунав вибух, 13 серпня 2026 р./скрин-шот
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар