Які варіанти закінчення війни

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

На сьогодні дуже важливою темою є розуміння того, яка модальність закінчення війни в Україні буде застосована новою республіканською адміністрацією. Відчувається втома Західного світу і власне американських громадян від трьох років воєнного протистояння в Україні та боротьби з російською агресією.

Відоме американське видання The Washington Post дало своє бачення можливому розвитку подій.  "Наступні кілька тижнів будуть визначати, чи зможе Україна надалі існувати як суверенна держава, адже погана угода, нав'язана Дональдом Трампом, може стати найгіршим варіантом, коли врегулювання за рахунок територій України стане винагородою для Путіна і підірве довіру до США", - написало видання The Washington Post.

"Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що наближається до кінця третього кривавого року, досягло переломного моменту. Україна втрачає території, війська і час. Наступні кілька тижнів визначать, чи зможе Україна продовжувати існувати як суверенна держава в межах своїх кордонів до вторгнення, або близько до них, з повними гарантіями безпеки для своїх громадян, або ж президент Росії Володимир Путін буде винагороджений і посміливішає у своїй війні за територіальну експансію", - зазначило відоме американське медіа.

Серед іншого The Washington Post вважає, що те, "як цей конфлікт буде вирішений, матиме наслідки далеко за межами України, спростовуючи наявну думку про те, що це начебто проблема тільки Європи. На карту поставлено авторитет США та НАТО, які почали невідкладно надавати допомогу Україні після незаконного і неспровокованого вторгнення Росії і пообіцяли продовжувати свою підтримку "стільки, скільки буде потрібно", щоби перемогти Росію".

Допомога партнерів, що прибула в Україну із запізненням, дала змогу Путіну закріпитися і наростити військові потужності в союзі з північними корейцями і Китаєм. Зараз Україна втрачає території, людей і, головне, час.

Американське видання вважає, що Україна навряд чи зможе пережити ще один рік цієї руйнівної війни. Але поспішність із пошуком врегулювання шляхом переговорів може призвести до поганого рішення, яке винагородить Путіна за його захоплення українських земель і гарантуватиме, що він почне чергову атаку за нові території, щойно в нього з'явиться шанс відновити свій виснажений арсенал.

Погане перемир'я також засмутить українців після того, як їхні будинки, школи і заводи були зруйновані, а багато друзів і членів родин були вбитими. Велика частина їхнього гніву тоді може бути спрямована на західних покровителів, які зрадили їх. Тому це боротьба, яку США і Україна не можуть програти, особливо за умови поганої мирної угоди", - резонно підсумовує американське видання.

Розбираючи висловлені у WP застереження, приходимо до логічного висновку, що втрата Україною територій жодним чином не призведе до довгострокового миру. Поступки територіями лише заморозять конфлікт, а не вирішать його. Кремль сприйматиме це як слабкість Заходу та стимул до подальшої агресії в майбутньому. Подібний сценарій вже відбувався після анексії Криму в лютому-березні 2014 року, коли поступки Москві не зупинили її наступне просування на Донбасі у квітні 2014 р. та повномасштабне військове вторгнення у лютому 2022 року. Втрата нових українських територій призведе до наступної ескалації подій Москвою всього лише через кілька років. Окрім того, це створює небезпечний прецедент для інших авторитарних держав, що можуть застосовувати військову силу для захоплення сусідніх територій. 

Те, що нині розглядається новою республіканською адміністрацією, а саме відмова Києва від членства в НАТО, може стати руйнуванням чинної системи безпеки  у всій Європі та у світі. Треба розуміти, що Україна за своїм геостратегічним положенням може розглядатися як ключовий елемент усієї європейської безпеки. Послаблення  обороноздатності Києва шляхом відмови від членства у НАТО беззаперечно створить нову "сіру зону", що залишатиметься джерелом нестабільності на кордоні ЄС.

Західні союзники вже досить багато інвестували у безпеку України. Тому відмова від прийняття України до НАТО тільки позбавить ці інвестиції доданої вартості та довгострокової цінності. Альтернативні гарантії безпеки Києву без залучення реальної сили Північно-атлантичного альянсу є ненадійними. Україна вже мала подібні гарантії такі як Будапештський меморандум (грудень 1995 р.), які не спрацювали у критичних ситуаціях, включаючи і події лютого-березня 2014 року у час російського нападу на Крим.

При цьому можливість припинення допомоги Україні з боку США як засіб тиску для зговірливості Києва у прийнятті непопулярних рішень, тільки послабить глобальні авторитет та позиції Вашингтону.

Окрім того, якщо США відмовляться підтримувати Україну, це не тільки вдарить по їхній репутації як лідера демократичного світу та надійного партнера для союзників. Китай та інші авторитарні режими, як-от, Іран та Північна Корея побачать в цьому шанс діяти куди агресивніше. Пекін відразу плануватиме військовим шляхом повернути Тайвань. Іран продовжить програми створення ядерного озброєння та безцеремонно втручатися у багато подій у Близькосхідному регіоні, КНДР спробує військовим шляхом тиснути на Республіку Корея, маючи численні військові підрозділи, що пройшли реальну школу ведення війни, воюючи проти України на боці Росії. Тому США врешті решт повинні продемонструвати, що можуть підтримувати своїх союзників навіть у складних обставинах. При цьому підтримка України стає як геостратегічним інвестуванням в глобальну безпеку, так і стримуванням агресивних дій багатьох авторитарних режимів.

Стає зрозумілим, що Москва взагалі не зацікавлена у досягненні довготривалого миру, а лише у якійсь паузі для можливого відновлення сили для наступного військового ривка. І тут не можна не погодитися з американським виданням. Російська стратегія нині передбачає використання можливого перемир’я для перегрупування військ та відновлення військово-технічного потенціалу для виробництва нових бойових ракет, посилення військ новими зразками літаків та гелікоптерів, бронетехніки, артилерії, а також вироблення значної кількості боєприпасів.

Це лише відстрочить новий етап ескалації війни. Тому Кремль не проти використати переговори як тактичний хід для збереження контролю над українськими тимчасово окупованими територіями. А от тиск Вашингтону на Україну з метою поступок Москві лише сприятиме загальній нестабільності не тільки на європейському континенті, але й у всьому світі. 

Альтернативою можливого тиску на Україну з боку нової республіканської адміністрації США може бути тільки посилення політики санкцій щодо Росії та серйозна військова підтримка Києва з боку колективного Заходу. Саме така політика дозволить Україні створити умови для можливості досягнення військових перемог або проведення переговорів на більш вигідних умовах.

Москва має відчути, що продовження війни є надто витратною справою, що веде до економічного колапсу країни, і буде вигідніше припинення війни навіть на умовах Києва ніж її продовження, що може призвести до загального кривавого бунту серед російського населення. 

Фото – Дональд Трамп і Володимир Путін / bbc.com