Яке ставлення до українців, білорусів і росіян у Литві? – результати соцопитування

За даними департаменту міграції, зараз у Литві мешкає понад 227 тис. іноземців. Серед власників карток на проживання на першому місці – українці (86 352), далі білоруси (62 165) та росіяни (15 888). Останнім часом соціологи фіксують зростання нетерпимості до приїжджих, які не розмовляють литовською мовою. Часто це стосується білорусів і росіян. Місцеві жителі готові лише частково підтримати їхню інтеграцію в суспільство. Водночас стосовно українців вони виявляють солідарність.

Видання DW опублікувало статтю про ставлення литовців до мігрантів, три основні групи яких – білоруси, росіяни й українці. Наскільки успішною є їх інтеграція, з'ясували соціологи, які проводили опитування серед населення Литви.

Про настрої серед мешканців Литви йшлося на конференції у Вільнюсі під назвою "Балтійський міст до відчужених громад: спільні цінності для регіональної стабільності", що відбулася 19 квітня. На ній оприлюднили і результати соцопитування щодо мігрантів у Литві. Дослідження провели наприкінці 2023 р. з ініціативи Інституту соціології Литовського центру соціальних наук. У цьому опитуванні респондентам пропонували декілька варіантів відповідей, зокрема – не згоден, не визначився, згоден.

Як ставляться до росіян, білорусів та українців

"Ми обрали три найбільші групи: з України, Білорусі та Росії, і цікавилися ставленням мешканців до них, - уточнює завідувач відділу етнічних досліджень Інституту соціології Моніка Фреюте-Ракаускене. - Задавали два питання: хотіли би вони жити по сусідству і працювати разом із цими людьми. Найменше жителі Литви дистанціюються від українців, найбільше - від росіян. За словами соціолога, дані, отримані під час опитування, відповідають поточній геополітичній ситуації. До мігрантів із Росії ставляться як до приїжджих із країни-агресора", - пояснила Фреюте-Ракаускене.

22% литовців не хотіли би жити поряд з іноземцями, які не розмовляють литовською мовою (2022 року цей показник становив 11%). Щодо роботи, то 34% литовців не хочуть бути колегами іноземців, які не говорять їхньою мовою (2022-го – 23%). "Це результат того, що російська мова після початку війни втрачає свій престиж, - уточнює соціолог. – А також результат громадських дискусій про те, що з приїздом українців, білорусів і росіян у Литві стало надто багато спілкування російською, наприклад, у сфері обслуговування".

"Ми бачимо тренд "понаїхали"

Головний редактор литовського інформаційної агенції Elta Вітаутас Бруверіс зауважив, що у Литві зростає нетерпимість до людей, які говорять російською. "Ми бачимо тренд, який можна назвати, як "понаїхали", - каже він. - У соцмережах пишуть, мовляв у центрі Вільнюса всі тільки й говорять російською, і роблять це переважно представники "русского міра". Ми бачимо також політиків і чиновників, які використовують такі наративи".

"Війна знищує не лише Україну, а й статус російської мови як універсальної мови комунікації на пострадянському просторі, - зауважує український політолог Євген Магда, учасник конференції, якого просили оцінити ситуацію зі ставленням до росіян, білорусів та українців. - Українців у Литві більше, ніж росіян та білорусів разом узятих. При цьому у нас немає спільної межі з Литвою. Але ставлення до українців найменш проблемне. Тому що ми маємо спільну історію, але немає сучасних проблем – контрабанди, територіальних суперечок. У той час як Росія створює проблеми і Литві своїми імперськими амбіціями, а режим Лукашенка це підтримує".

Вітаутас Бруверіс, у свою чергу, каже, що литовці часто ставляться до білорусів так само, як і до росіян, не роблячи різниці. "Проблема в тому, що розпочинаючи з 1995 року в Білорусі російська мова практично повністю поглинула білоруську, - каже Магда. - А процес самоідентифікації через національну мову найбільш зрозумілий. Окрім того, Кремль активно використовує міф про триєдиний слов'янський народ. І як ми бачимо із соцопитування, це впливає і на думку литовців”.

До кого з мігрантів найкраще ставляться литовці?

Як показало опитування, найгірше респонденти ставляться до нелегальних мігрантів із країн, які не входять до ЄС. Ідеться передусім про вихідців із країн Азії та Африки, які з 2021 року намагаються нелегально перетнути кордон із Литвою. 86% опитаних висловилися проти того, щоби нелегалам дозволили залишитись у Литві, і лише 8% виступили за.

"Це реакція суспільства на міграційну кризу, спровоковану білоруським режимом, - пояснює Моніка Фреюте-Ракаускене. - Жителі Литви оцінюють цю провокацію як загрозу національній безпеці".

Щодо трудових мігрантів, то 45% респондентів – за те, щоби вони могли жити в Литві, 49% висловилися проти. 6% утрималися. Трохи менше лояльні литовці до політичних біженців, більшість яких – із Білорусі та Росії: 44% опитаних висловилися за їхнє перебування у країні, 47% – проти, утрималися – 9%. Українців, які втекли від війни, однозначно підтримують 63% опитаних громадян Литви, не підтримують 30%, утрималися від відповіді – 7%. Найлояльніше ставлення в Литві до іноземних студентів (82% – за їхнє перебування в країні та 14% – проти) та до членів литовських сімей (77% -–за та 17% – проти).

Чи готові литовці підтримати інтеграцію мігрантів?

Соціологи також з'ясували, чи литовці готові підтримати інтеграцію мігрантів. "Опитування показало, що більшість литовців готові підтримати освіту дітей, курси литовської мови, допомогу в легалізації та працевлаштуванні. І не готові підтримати виплату соціальних допомог і компенсацію за оренду житла. У литовському суспільстві вважають, що громадяни мають бути соціально забезпечені. Це відображає реальність, коли є проблеми з доступністю, наприклад, медичної допомоги та догляду, а також загалом ситуацію в економіці”.

Український політолог Євген Магда вважає, що для країн Балтії наплив громадян Білорусі, Росії та України, спричинений війною, може розглядатися і позитивно. "Так Литва може замінити своїх громадян, які поїхали до скандинавських країн, Великобританії і далі на Захід, - уточнює експерт. - І незважаючи на серйозність викликів, варто сприймати їх як можливість, а не кризу".

На фото dw.com – центральна частина столиці Литви – Вільнюса