Як українські чиновники приховують у деклараціях нажите «непосильною працею» майно не мільйони гривень

За результатами перевіряння декларацій за 2024 рік Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило недостовірні дані у кожній другій. Сума недостовірних відомостей – на майже 3,9 мільярда гривень. 

НАЗК розпочало 1 050 повних перевірок декларацій за минулий рік, із яких 715 завершило.

«За результатами перевірок, проведених у 2024 році, у 353 деклараціях, тобто у 50% із завершених, виявлено недостовірні відомості на 3,8 млрд грн, ознаки незаконного збагачення на 192,1 млн грн та необґрунтованість активів на понад 47 млн грн», - повідомила керівниця управління проведення повних перевірок НАЗК.

Для порівняння: у 2021 році  із 1 043 перевірок порушення виявлено у 282 деклараціях, що становить 27%.

На думку Юлії Кулікової, це свідчить про кращу ефективність роботи НАЗК завдяки застосуванню у 2024 році ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку.

На своєму сайті НАЗК також повідомляє, що минулого року на розгляд суду скеровано 12 адміністративних протоколів за недостовірне декларування, а до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) – 10 матеріалів за встановленими ознаками необґрунтованості активів.

Наприклад, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов прокурора САП щодо декларації начальника управління Державної міграційної служби України в Одеській області, визнавши необґрунтованим активом автомобіль Mercedes-Benz G 400 D 2023 року випуску вартістю 5,6 млн грн. Авто, попри те, що його придбала мама чиновника, стягнули в дохід держави. Щоправда, рішення суду наразі не набрало законної сили.

Також ВАКС розглядає позов прокурора САП щодо декларації Верхньокоропецького сільського голови Закарпатської області про визнання необґрунтованим активом коштів. Його дружина придбала будинок площею 242 кв. м та земельну ділянку площею 611 кв. м у Мукачеві.

У НАЗК навели декілька прикладів з ознаками незаконного збагачення та необґрунтованості активів за результатами перевірок декларацій:

- колишній Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – його підозрюють у незаконному збагачення на понад 9,8 млн грн (набуття грошових активів з непідтверджених джерел для погашення позики перед банком) та у недостовірних відомостях на понад 20 млн грн у декларації за 2023 рік. Розпочато кримінальне провадження, в матеріали направлено до САП;

- колишній начальник управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області – незаконне збагачення на понад 20,5 млн грн. (придбав квартиру і два місця для паркування авто, оформивши їх на тестя та тещу). Також йому «закидають» грошові кошти на значну суму без підтвердження законності джерел їх походження у декларації за 2021 рік. Розпочато кримінальне провадження;

- голова Очаківської міської ради Миколаївської області – незаконне збагачення на понад 9,1 млн грн (придбав  із членом сім’ї квартиру в Іспанії за 5 млн грн). Володіє готівкою «у значних розмірах у вигляді подарунків від матері», яка не має достатніх доходів із підтверджених джерел. За деклараціями за 2021, 2022 роки розпочато кримінальне провадження;

- колишній начальник відділення митного оформлення Одеської митниці – активи на понад 3,2 млн грн (придбав транспортні засоби за кошти з невстановлених джерел) у декларації за 2022 рік. Матеріали скеровано до САП;

- колишній голова Дарницької районної державної адміністрації у Києві – активи на понад 5,2 млн грн (придбав три транспортних засоби, два нежитлові приміщення, має майнові права на об’єкт без наявності коштів із підтверджених джерел. Декларація за 2021 рік, матеріали скеровано до САП.

Випадки недостовірного декларування НАЗК встановило також у звітних фінансових документах, за якими розпочато кримінальне провадження, у таких чиновників:

- народного депутата України на понад 3,8 млн грн у декларації за 2023 рік;

- народного депутата України на понад 1,9 млн грн у декларації за 2021 рік та на понад 2,7 млн грн у декларації за 2022 рік;

- колишнього заступника міністра соціальної політики на понад 10,9 млн грн у декларації за 2022 рік; 

- судді Верховного Суду на понад 1,8 млн грн у декларації за 2023 рік;

- голови Харківської обласної ради на понад 3,4 млн грн у декларації за 2022 рік;

- колишнього голови Тернопільської обласної ради на понад 1,5 млн грн у декларації за 2022 рік;

- колишнього заступника голови Київської ОДА на понад 9,2 млн грн у декларації за 2022 рік;

- заступника голови Одеської обласної ради на понад 500 тис. грн у декларації за 2023 рік – НАЗК склало протокол про адміністративне порушення, що перебуває на розгляді суду.

Найбільші суми недостовірних відомостей, за якими розпочало кримінальне провадження, виявлено у деклараціях:

- колишнього заступника голови Дніпропетровської ОДА на понад 130 млн грн у декларації за 2021 рік. НПУ;

- заступника начальника Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях на понад 100,9 млн грн у декларації за 2021 рік та понад 48,8 млн грн  у декларації за 2022 рік;

- колишнього заступника начальника відділу Закарпатської митниці на понад 306,9 млн грн у декларації за 2023 рік і понад 286 млн грн у декларації за 2022 рік;

- колишнього голови Білгород-Дністровської районної ради Одеської області на понад 59,6 млн грн у декларації за 2021 рік;

- колишнього депутата Обухівської районної ради на майже 373 млн грн у декларації за 2022 рік; 

- депутата Кам’янець-Подільської міської ради на понад 253 млн грн у декларації за 2021 рік та понад 252 млн грн у декларації за 2022 рік.

У 2024 році за матеріалами повних перевірок органи досудового розслідування розпочали 209 кримінальних проваджень за недостовірне декларування та незаконне збагачення.

Голова НАЗК Віктор Павлущик обіцяє цього року збільшити кількість проведених повних перевірок декларування, підвищити їх ефективність для «досягнення мети – невідворотності покарання за порушення вимог фінансового контролю».

Підстав не вірити йому нема. Цифри справді зростуть – українській владі потрібно їх показувати західним партнерам для вступу в Євросоюз і НАТО.

Проте ці цифри не повинні вводити в оману. Вони – лише верхівка айсберга чи, якщо хочете, крапля в морі з виявлених українських скоробагатьків. Рівень корупції судової і правоохоронної системи дозволяє недобросовісним чиновникам і бізнесменам зазвичай відбутися легким переляком чи звільненням. Лише окремішні особи справді фінансово худнуть а то й куштують тюремної «баланди».

Показовими є кейси колишнього начальника відділу Золотоніської РДА Черкаської області. Суд визнав його винним за ч. 1 ст. 366-2 КК України і призначив покарання у вигляді 51 тисячі гривень штрафу. Також його позбавили права обіймати посаду керівника відділу. На один рік.

В іншому випадку за протоколом НАЗК визнали винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, завідувача Подільського сектору – старшого державного інспектора з енергетичного нагляду управління Держенергонагляду в Одеській області. Чоловік за недостовірне декларування готівкових коштів на понад 1,1 млн грн відбувся… звільненням від відповідальності та усним зауваженням. Таке рішення суд прийняв на підставі ст. 22 КУпАП.

Із переліком осіб, щодо яких розпочато повні перевірки, а також із результатами перевірок можна ознайомитися за цим покликом.

Ілюстрація – таким українського корупціонера бачить ШІ / chatgpt.com