Як угорським дипломатам «промивають мізки» антиукраїнською пропагандою.

Різкі заяви керівництва Угорщини проти України поки зникли з інформаційного простору, але при цьому сама політика угорського кабінету не змінилася. Угорських дипломатів продовжують виховувати в антиукраїнському дусі.

Напередодні виборів в Україні особливу активність виявляють тільки дві країни: Росія, президент і політики якої вже прямо втручаються у виборчу кампанію. І Угорщина, яка розглядає виборчий цикл в Україні як шанс змінити двосторонні відносини на свою користь, шанс «поживитися». Публічні заяви офіційних осіб Угорщини можна сміливо трактувати як втручання в українські вибори.

Нагадаю, глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив 26 вересня 2018 року: «Поки Україна очолює нинішній президент, розпалювання ненависті проти угорців з боку української держави не припиняться ...». І тільки «після чергових виборів президента України ця ситуація може змінитися».

Менш ніж через місяць, 15 листопада, вже прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час VIII засідання Ради угорської діаспори заявив, що його уряд не зможе досягти ніяких домовленостей з чинним керівництвом України, тому він почав переговори з іншими потенційними кандидатами на пост глави української держави. Будапешт вже відкритим текстом заявив, що хоче створення в Україні іншої «президентської адміністрації, яка хоче співпрацювати з Угорщиною».

Однак після призначення нового посла Угорщини в Україні Іштвана Ійдярто, а також уповноваженого по Закарпаттю Іштвана Греже (посаду якого на вимогу Києва перейменували в «уповноваженого міністра зі співробітництва прикордонних регіонів Угорщини та України»), публічна риторика змінилася на більш обережну, без гучних заяв.

Але при цьому не змінилася сама політика угорського кабінету. Наприклад, угорських дипломатів продовжують виховувати в антиукраїнському дусі.

Так, продовжуючи лінію Орбана і Сійярто міністерство закордонних справ Угорщини організувало 17 січня 2019 в «Інституті зовнішньої економіки і закордонних справ» при МЗС Угорщини (угорська дипломатична академія) прем'єрний показ документального фільму «Vortex: Ukraine's Endless Conflict» авторства угорського режисера Даніела Кіша (Kiss Dániel).

Презентація фільму, фото: kki.hu

У фільмі угорський кореспондент відвідав зону проведення АТО, поспілкувався з бійцями ВСУ, перетинав лінію розмежування, спілкувався з жителями підконтрольних Росії територій. По ходу фільму автор давав свій коментар. При цьому при підборі і подачі матеріалу очевидною є явна тенденційність.

Так, кожен сюжет супроводжувався титрами англійською, в кутку екрану подавалося зображення українського або російського прапорів, українського герба або герба «ДНР» - в залежності від того, з якою території вівся репортаж і якою мовою говорили респонденти. При цьому в багатьох випадках українську мову або суржик супроводжувалися зображенням російського прапора. Автор всіляко підкреслював, що російська мова не є проблемою в рядах ВСУ, української мови там дуже мало. Але те, що сам він говорив ламаною російською і для того щоб він міг зрозуміти відповіді українські бійці йому відповідали російською, хоча між собою спілкувалися українською, у коментарях не відзначається.

Бойові дії на Сході України автор називав нескінченним, невеликим, замороженим конфліктом. Автор всіляко підкреслював, що всі втомилися від цієї війни (з обох сторін). Меседжі про «втомилися» і «кому це вигідно» проходять крізь весь фільм з вуст місцевих жителів по обидва боки від лінії розмежування.

При цьому автором насаджується думка, що по обидва боки люди єдині в одному - в своєму невдоволенні саме київською владою.

У фільмі жодного разу не згадується Путін, зокрема - в контексті провини за ситуацію, що склалася. Однак, часто в різних, в основному негативних інтерпретаціях, згадується прізвище президента Порошенко.

Враження про невдоволення ситуацією в Україні ілюструється сюжетом з акції під стінами Адміністрації Президента України з криками про вимогу імпічменту, неприйнятними висловлюваннями на адресу президента і міністра Авакова.

Цікаво те, що в субтитрах англійською є істотні розбіжності між тим, що говорили люди на екрані і тим, що написано. Наприклад, один з бійців сказав, що «потрібно зібратися і піти: одним - в Раду, іншим - на Думу». Але в перекладі було написано тільки про Верховну Раду.

Крім того молодий офіцер каже, що є багато проблем, але разом їх вдасться подолати, а ось в перекладі - що в Україні є багато проблем із керівництвом держави.

Незважаючи на те, що більшість українських бійців, з ким спілкувався угорський документаліст, чітко зазначали, за що вони воюють і чому знаходяться саме тут, висловлюючи патріотичну і державницьку позицію, в фінальному коментарі автор зазначив, що «він не розуміє, що роблять на фронті такі молоді хлопці». І робить особистий висновок, що «або вони повинні відслужити свій контракт після випуску із військового училища (молоді офіцери), або просто не розуміють, що можуть втратити».

У титрах після завершення фільму автор висловлює подяку Міністерству Оборони України і «прес-центру донецької народної республіки». Надписи йшли один за одним, однаковим шрифтом, вдвічі більше шрифту інших титрів.

Фото: Макс Левін

Візуальний обман полягав у тому, що з української сторони сюжети знімалися з окопів на передовій, а також населених пунктів на лінії розмежування - при чому, тільки з розбитими будинками, зруйнованою інфраструктурою. У той же час, з боку бойовиків, сюжетів з їх окопів в угорського журналіста не було: зате на тимчасово непідконтрольній території сюжети знімалися в населених пунктах, де не спостерігалися ознаки війни - повсюди газони, квіти, дитячі майданчики.

Тим самим автор створив помилкове уявлення, що на підконтрольній Україні території суцільна руїна, а на підконтрольній бойовикам - порядок і процвітання.

Важливо відзначити, що восени 2018 цей же Інститут спочатку погодився на проведення спільних з посольством України заходів в рамках «українського місяця» в Угорщині, але через деякий час (після вказівки з угорського МЗС) свою згоду відкликав, і участі в заходах не брав, а свої аудиторії для проведення заходів надати відмовився.

Так що симпатії і наміри зовнішньополітичного відомства Угорщини очевидні. Угорське керівництво продовжує фактично втручатися в передвиборну кампанію в Україні, демонструючи в підконтрольній установі тенденційний фільм з рядом меседжів, спрямованих проти чинної української влади і президента України, насаджуючи в свідомості громадськості думку про те, що в Україні втомилися від війни і саме київська влада зацікавлена в продовженні цього конфлікту.

Бінго, російські куратори задоволені!

Ігор Соловей, керівник відділу «Світ», LB.ua