Як ліліпутін у ворогах «заплутався»

Бункерний дідок у випарах новорічного похмілля назвав Захід «ворогом росії» і заявив, що рф воює в Україні, щоби… перемогти Захід. Прикметно, що у відповідь «на Заході» не дали ліліпутіну по писку, і навіть не покрутили пальцем біля скроні, а узялися тлумачити, що ж мав на увазі напівбожевільний рашадиктатор.

Коротка передісторія: на запитання російського військовослужбовця про допомогу Заходу Україні під час зустрічі у військовому госпіталі на московії 1 січня ліліпутін відповів, що проблема росії полягає не в тому, що Захід допомагає Україні, а в тому, що Захід є «ворогом росії».

Цю фразу мали би закарбувати собі в пам’яті усі політики від Будапешта до Вашингтона. Однак ті, хто рахує в кишенях отримані з москви умовні «30 срібняків», цього, звісно, не робитимуть. А таких, на жаль, чимало.

Для усіх інших (не зачарованих кдбешними грошима чи солодкими обіцянками) достатньо просто почути, що бовкнув кремлівський карлик. «Україна сама по собі не є для нас ворогом, але західні гравці, які хочуть знищити російську державність і досягнути стратегічної поразки росії на полі бою, є ворогами», - переконаний він. І додав, що західні еліти буцімто намагаються розбити рф на п'ять частин, при чому використовуючи Україну. Але ситуація на фронтах змінюється, і росія «розбереться [із Заходом] швидше», ніж Захід зможе розправитися з росією на полях боїв в Україні.

Також ліліпутін заявив, що проблема не в постачанні західної допомоги Україні – бо вона вже «повністю зруйнована», від неї «нічого не залишилося», і взагалі вона «існує тільки на подачки». Бункерний  натякнув, що вони ведуть в Україні екзистенційну війну проти Заходу, і зазначив, що західна риторика останнім часом переорієнтувалася на те, як «швидко закінчити конфлікт».

І ось після цих заяв агенція Bloomberg хоча й відзначила, що ліліпутін знову звинуватив західні еліти у війні, яку він розпочав майже два роки тому, але акцентувала на тому, що ліліпутін «не збирається безкінечно воювати» і «хоче миру в Україні», хоча й на умовах росії.

«Ми також хочемо припинити конфлікт, і якомога швидше. Але тільки на наших умовах», - цитує агенція кремлівського карлика. Додавши, що московитський недодиктатор «не уточнив, які умови мають бути виконані для миру».

Також Bloomberg зазначає, що «упевненість кремля зросла на тлі політичних розбіжностей у США та ЄС щодо підтримки України, які призупинили допомогу уряду в Києві. А український контрнаступ, розпочатий у червні, приніс лише невеликі успіхи», і зараз рашистські війська намагаються просунутись вперед на Донбасі та Харківщині.

Натомість аналітики Інституту вивчення війни (ISW) переконані, що заяви ліліпутіна означають: він бачить конфлікт і потенційні переговори росії із Заходом, але не з Україною. Бункерний не розглядає Київ як незалежного гравця, і зображує повномасштабне вторгнення як протистояння рф із Заходом – навмисно викривлюючи реальність, у якій рф знищує суверенітет і територіальну цілісність України.

Водночас те, що ліліпутін представляє свою війну в Україні як боротьбу московії проти Заходу свідчить, що воно не має наміру вести добросовісні переговори з Україною і ставить інформаційні умови, спрямовані на те, щоб переконати Захід зрадити Україну шляхом переговорів. А будь-яке послаблення підтримки України чи її найменші поразки на полі бою кремль представить як перемогу рф у цьому нібито російсько-західному протистоянні, переконані експерти ISW.

Загалом бункерний дід, схоже, збирається вести переговори виключно про відмову Заходу від України та майбутнє нашої країни лише у сфері впливу рф, пишуть у своєму звіті аналітики Інституту вивчення війни. Та нагадують, що подібної лінії путлєр дотримувався, коли висунув у грудні 2021 року ультиматум США і НАТО щодо відступу Альянсу та повернення впливу росії на Східну Європу.

При цьому будь-яка схильність Заходу до переговорів про майбутнє України в обхід України буде сигналом для москви, що вона може нав'язувати свою волю країнам, які (на її думку) перебувають у сфері її впливу, потенційно включаючи Фінляндію та Молдову – щодо них рашисти вже почали створювати інформаційні умови для майбутніх кампаній.

Схоже, бункерний дід планує підвищувати градус своїх заяв щодо протистояння з рештою світу аж до дня виборів – 17 березня. Тож усе, що говорилося досі – лише «розминка», і далі захцянок недофюрера ставатиме щоразу більше. Від традиційних політиків його маячня відрізняється лише тим, що популісти – це зазвичай просто фантазери. Натомість одержимий манією величі рашадиктатор з високою вірогідністю захоче втілити свою маячню в життя. Тож деякі його тези західним політикам справді краще закарбувати в пам’яті – аби це згодом не стало несподіванкою для цілої низки країн Європи.